Олена Самотока із села Шендерівка Корсунь-Шевченківського району, але з 2008 року вона мешкає в Умані. Олена отримала філологічну освіту, працювала коректором, журналісткою і заступницею головного редактора в газеті «Уманська зоря» — присвятила цій справі майже шість років. Але, звільнившись у 2020 році з роботи, вирішила, що час втілити у реальність свою мрію — висадити і виростити лавандове поле. УманьNews.City Олена розповіла про свою лавандову справу.
Чому лаванда?
Олена розповіла, що перш ніж зайнятися вирощуванням лаванди, вона складала бізнес-плани з вирощування малини і гладіолусів, а потім закохалась у лаванду. Вона зізнається, що працювати на землі важко, однак це все від душі.

— Я виношувала думку про те, щоб висадити лаванду десь років два-три. Бачила, що лаванда набирає популярності — фотосесії, сама квітка, букети, вироби з неї. І моя лавандова мрія була розділена навпіл: одна половина — це моє бажання, а інша — я хотіла самореалізації, розпочати власну справу. Свою мрію я виношувала довго, — говорить Олена. — Влітку я підштовхувала чоловіка, пояснювала, що мені потрібно підготувати ділянку, зорати город. Якось лежу я влітку в гамаку, дивлюсь в інтернеті на людей, які займаються лавандою, по-доброму заздрю і натрапляю на статтю одного фермера, який організував програму, за якої надавав саджанці лаванди у кредит на три роки. І так у жовтні 2020 року ми з чоловіком посадили на наших 10-ти сотках дві тисячі кущів лаванди, — пригадує лавандерка. — Посадили ми саджанці, а вночі пішла сильна злива. Я не спала усю ніч — дуже переживала, бо ті саджанці були сантиметрів п’ять висотою, не розкущені ще — крихітки. Але вранці була страшенно рада, що усі кущики стояли на місцях.
Тоді Олена посадила не лише своє лавандове поле, а й роздала по кілька кущиків сусідам та завезла рідним. А ще розповідає, що досі пам’ятає запах тієї лаванди і коли цієї весни вже сама пакувала саджанці лаванди на відправку, запах рослин повернув у той день.
— Лаванда у спокійному стані на вигляд сіра й суха і незрозуміло жива вона чи загинула. Я так переживала, хвилювалась, бо це вкладені кошти і праця. Лаванда — рослина, яка прокидається пізно і аж 21 квітня я побачила перші зелені пагінці. Частина кущиків не перезимували, я маю з того свої вже висновки. Але я взимку, у лютому, посіяла насіння і вже мала свої сіянці, які я підсаджувала на місце втрачених. І основний мій догляд за лавандою у 2021 році — це прополювання, сапання, поливання і стрижка кущів. І так за рік із п’ятисантиметрових паростків я виростила пишні кущі лаванди.
Хто допомагає втілювати лавандову мрію
Наразі над втіленням лавандової мрії Олена працює сама:
— На цьому шляху зараз я одна. Ніхто не вірить у цю ідею, для всіх це просто квіточки. Лаванда — це те, з чого результат не отримаєш вже на наступний рік, потрібно вкластися і лише через деякий час ти отримаєш результат.
Але Олена має помічницю — це чотирирічна донечка і юна лавандерка Зоряна.
— Я допомагаю мамі: вириваю бур’яни, поливаю, саджаю з мамою лаванду. І квіти зрізаю. І ще я нюхаю лаванду, мені подобається як вона пахне. І фоткаємося у лаванді, я маму фотографую. Мені мама букетик зрізала, — Зоряна з охотою розповідає про те, що робить у лаванді.
Лавандова мрія і війна
Сьогодні лавандове поле Олени вже доступне для фотосесій і відпочинку — вона запрошує до співпраці фотографів і відвідувачів. Ще ви можете придбати ароматні букети лаванди, які нагадуватимуть про літо. Також Олена реалізовує власні саджанці, сировину для майстринь хенд-мейду і кулінарії, планує робити ефірне масло і вироби з лавандою тощо.
— Повномасштабна війна накладає свій відбиток. Я дуже переживала, але це моя справа і я хочу залишитись в ній, тому набралась сил, налаштувалася на роботу. Ми маємо жити, працювати і триматися, щоб забезпечити стабільність собі і країні. Якщо складемо руки, то хто нас тоді буде годувати. Тому мої плани не змінились — повільно, важко, але я рухаюсь.
Лавандовий блог
Олена веде сторінку в Instagram, де розповідає про свої лавандові успіхи, ділиться етапами роботи, секретами догляду за лавандою, базиліком, м’ятою і бджолами. Місяць тому навіть сама вперше ловила рій, який вилетів із вулика, і паралельно знімала це на відео для підписників. В її блозі можна знайти корисну експертну інформацію, зібрану з власного досвіду та з порад колег.
— Поради про вирощування і догляд за лавандою я черпаю в Instagram з блогів лавандерів. Також це мій особистий досвід, яким я ділюсь із підписниками, — говорить Олена. — Я розуміла, що лаванду я буду реалізовувати через Instagram, але свою сторінку я почала активно вести в липні минулого року. Довгий час боялась, соромилась показувати себе, було важко стати публічною. А ще катастрофічно не вистачало часу — увесь його витрачала на догляд за лавандою.
Не лавандою єдиною
— Багато лавандерів мають подвійний напрямок. І я теж спочатку планувала вирощувати ще м’яту, бо я її дуже люблю і в мене є вже багато сортів. Але це велике навантаження і мені одній дуже складно. Ще я довгий час вирощую базилік, навіть ще до лаванди, але на нього теж потрібен час, — ділиться своїми ідеями Олена. — Але в чоловіка є пасіка і одна читачка підкинула ідею про мед, тож тепер моя сторінка набирає лавандово-медового напрямку. Тобто лаванда — це основне, але підкріплена вона буде медом, пасікою.
Лавандові поради від Олени
Найкраща пора саджати лаванду — осінь. Висаджена восени рослина краще вкорінюється.
Лаванду потрібно стригти. Тоді кущі будуть пишні, не будуть розвалюватися і цвістимуть двічі на рік — влітку і восени.
Мульчуйте міжряддя лаванди — тоді вам буде легше боротись із бур’янами.
Більше корисних порад на сторінці Олени в Instagram.



