Олена Бугайова із Краматорська. Вже більше двох місяців вона з двома дітьми і племінницею живуть на Христинівщині. Олена інструкторка зі скандинавської ходьби та реабілітолог. УманьNews.City поспілкувався з Оленою про життя, війну і улюблений вид спорту.
День початку повномасштабної війни росії проти України
Мої діти на момент початку повномасштабної війни знаходились в санаторії. І 24 лютого Бог нам просто допоміг знайти машину, паливо — мій друг взяв службову машину і ми змогли їх вивезти з Маріуполя, коли там ще все тільки починалося на околицях. Мені страшно було дивитися новини про Маріуполь, тому що уявляла собі, що там могли залишитися мої діти і я не змогла їх вивезти.
Коли вирішили, що час виїжджати з Краматорська
Коли війська окупантів відступили вже від північних областей — Київської і Чернігівської, всі розуміли, що вони накопичуватися будуть у нас на сході. Нас закликали обласна і міська адміністрації до евакуації. Ми п’ять тижнів від початку війни знаходилися не в Краматорську, а в поряд в Костянтинівці — це менше місто, і в 14-му році там було відносно спокійно, в порівнянні зі Слов'янськом і Краматорськом, які дуже постраждали тоді. І ми знаходилися в батьків у Костянтинівці. Ми виїжджали потягом 4 квітня, а 8 квітня Краматорськ обстріляли.
В Костянтинівці залишились мої батьки у своєму будинку залишився і брат, а його дитина у мене тут. А взагалі, все коло спілкування, всі друзі і знайомі на 95% роз'їхались, залишились одиниці. Кажуть, що у Краматорську і всіх містах навкруги на 80% люди евакуювалися.
2014 — 2022
14-й і 22-й роки не можна порівняти, тому що масштаби руйнувань і вбивств просто не співвідносні. Звісно, що тоді на фоні нашого нормального життя, те що відбувалося в 14-му році також було страшним — летіли снаряди в домівки, в багатоповерхівки, багато загинуло, рух переселенців з окупованих територій, багато військових, прильоти у цивільні і промислові об’єкти — життя перевернулася тоді. Зараз іде знищення — цілеспрямовано трощать заводи в Краматорську, знищують інфраструктуру, вбивають людей. Тупе йде знищення — не можна нічого порівняти. І бачимо, що відбувається у Харкові і Харківській області, в Луганській, на півдні Донецької області.
Я остаточно самовизначилася — я українка з народження, хоча мама росіянка. Я більше сорока років живу в Україні, каже моя мама, і «топлю» за Україну і вражена, що люди чекають асвабадітєлєй — що там взагалі в головах відбувається? Ви живете в Україні, п’єте цю воду, їсте цей хліб, отримуєте тут гроші і ви чекаєте, що хтось прийде і звільнить від української влади і зробить якесь найкраще життя…
Життя на Христинівщині
Ми виїхали з Краматорська на початку квітня. Близько трьох тижнів знаходилася тут в селі Шельпахівка поряд з Христинівкою. Потім почали шукати житло в Христинівці, тому що нам потрібна інфраструктура — я з трьома дітьми (10 і 12 років моїм дітям, 14 років племінниці) і нам потрібні магазини, лікарні. Село дуже гарне, і природа чудова, але автобус лише два рази на тиждень до Христинівки і на цьому активне життя там закінчується. А я прагну активного соціального, фізичного життя. Тому шукала варіанти у Христинівці. Подала оголошення у місцеву групу у Facebook, люди зробили дуже багато перепостів, за що дуже вдячна. Абсолютно незнайомі люди запросили нас у порожній батьківський будинок, де ми зараз мешкаємо.
Нам щастить, якщо так можна сказати в тих ситуації, в яких ми знаходимося. Бог допомагає — цей переїзд, будинок, де ми зараз живемо, виходить налагодити соціальну активність в місті, де ти нікого не знаєш крім своїх дітей.
Я ніколи не була в цих місцях. Це цікавий, можна так сказати, досвід — знайомитися з новими людьми, постійно спілкуватися українською, бо в Краматорську ми розмовляємо переважно російською, крім документообігу та офіційних заходів.
Чому почала займатися скандинавською ходьбою і як стала інструкторкою
Близько трьох років веду заняття зі скандинавської ходьби, десь 2,5 роки — інструкторка зі скандинавської ходьби.
Я бухгалтерка за першою освітою — офіс, сидяча робота, потім декретні відпустки і в мене все життя була зайва вага. Після другої дитини я вже сто кілограмів важила. Це окрема моя трагічна власна історія. І коли я сиділа вдома з малою, вирішила так конкретно підійти до питання — розібратися з вагою, калоріями, фізичними навантаженням, як працює організм, що таке харчові залежності. В мене була мета схуднути на 35 кілограмів і я її за рік досягла. Спочатку це були просто домашні тренування, потім тренажерна зала, потім я почала бігати по п’ять кілометрів щоранку і отримувати задоволення від того, що тіло рухається, що бачу краєвиди о шостій ранку. А потім в доньки діагностували ортопедичну патологію плеча і лопатки, і не було до кого особливо звернутися, тож я почала сама їй робити масажі, гімнастику. А потім поступила навчатися на реабілітолога, це 3 роки назад було. А потім через біг в мене почала боліти спина і я познайомилась з інструкторкою зі скандинавської ходи з Бахмута, вона сказала: «Лєна, у вас в Краматорську немає інструктора, глянь, яка класна тема. Давай я до вас приїду з майстер-класом, покажу і ти можеш навчатися, вести». Ця ідея мені сподобалась, відгук був в мене шалений — я зрозуміла, що ось воно — те що мені треба. Я можу людям давати, навчати, допомагати і моя енергія пішла в правильне русло завдяки скандинавській ходьбі. Виявилось, що це дуже підходить мені — збирати людей, навчати, показувати.
Зараз закінчую навчання в інституті на реабілітолога, пів року залишилось, веду тренування, за будь-якої можливості спілкуюся з людьми щодо здорового способу життя, який включає в себе не тільки правильне харчування і фізичну активність, а й інформаційну гігієну, власне позитивне психологічне налаштування. Я пройшла курси тейпування минулого літа, почала робити масажі. Моя робота в Краматорську була: вести тренування зі скандинавської ходьби, ввечері фітнес для дівчат і вдень робила масажі. У Краматорську, думаю, до двохсот людей спробували скандинавську ходьбу. Це були люди, які постійно до мене ходили у групи і ті, хто приходив на майстер-класи.
Чи потрібні спеціальні палки для занять скандинавською ходьбою
Люди приходять зі своїми палками, я також допомагаю придбати через нашу Федерацію ці палки спеціальні, тому що вони мають бути не лижні і не трекінгові. У палок для скандинавської ходьби тонке руків'я, тімляк на липучці, така напівперчатка, гумовий чобіток внизу, щоб відштовхуватися від асфальту чи плитки. Є певні, особливості які треба знати, щоб займатися з правильним інвентарем. Зараз ціна нормальних палок для скандинавської ходьби 610 гривень. Палки у скандинавській ходьбі можна використовувати не лише для того, щоб ходити. Можна стояти на місці і використовувати палку, як гімнастичну, дуже багато різних вправ з нею робити, і навіть ігрових. Це класний інструмент для роботи з координацією рухів, уваги, вестибулярного апарату.
Чому вирішила навчати мешканців Христинівки скандинавській ходьбі
Ми тут живемо. Вже більше місяця я веду на стадіоні безкоштовні заняття з дівчатами і жінками зі скандинавської ходьби. І майстер-клас — це спосіб показати, що є група, де займаються скандинавською ходьбою. Ми до 8 ранку зараз три рази на тиждень займаємось і жінки цікавилися, чи можна ввечері після роботи приходити.
У Христинвці на майстер-клас 10 червня десь десять людей прийшли. По відгуках я вже знаю, що люди проявили нерішучість через те, що майстер-клас був на площі у центрі міста.
Частина прийшли зі своїми палками і в них були питання щодо чобітків, питали, де і як придбати для себе і що для цього треба. Всім сподобалося. Дуже велике навантаження я не давала — ми зробили руханку, походили, спробували взагалі як це коректно відштовхуватися. Наступного дня зранку вже були на занятті дві людини з майстер-класу, двоє прийшли і хочуть придбати собі палки з моєю допомогою. Є певний інтерес. Але найголовніша перепона — зберігається стереотип, що палки для бабусь. І цей стереотип я усіма зусиллями намагаюсь побороти і розказую наскільки це універсальний інструмент і для дітей, і для людей будь-якого віку, що у людей відміняються операції на хребту, тому що вони почали займатися скандинавською ходьбою — зміцнили м'язи і їм не потрібно оперувати грижі. Багато дуже питань вирішує ця активність і вона при цьому являється такою лагідною. Але багато думають про те, що скажуть оточуючі. Але часто, коли людина починає займатися фізично, в неї тоді і психологічна сторона підтягується, змінюється гормональний фон, зникають комплекси.
Скандинавська ходьба — це офіційний вид спорту, розділ «піший туризм». Завдяки нашій Федерації всі документи вже офіційно оформлені більше двох років, тобто раніше це була просто фізична активність, а тепер це вид спорту, в якому є судді, змагання, розряди, майстри спорту і так далі.
