Уманчанка Наталія Миколаївна Філонок більше 20 років присвятила медицині. Із 2012 року вона очолює відділення денного стаціонару Уманської міської лікарні. Тут не потрібно перебувати постійно, достfньо приходити на кілька годин, щоб отримати необхідну допомогу. Під час жорсткого весняного карантину відділення майже не працювало. УманьNews.City розпитав, як сьогодні тут лікують пацієнтів і що змінилося у завідуючої відділенням Наталії Філонок.
Мріяла бути лікаркою із дитинства
— Лікаркою я себе бачила ще змалечку. Надихала мене моя тітка, яка є також моєю хресною мамою. Вона медик і я часто ходила з нею на чергування. Я брала у неї шприци, шпателі і вдома лікувала спочатку ляльок, ведмедів, а потім — сусідських дітей. І вже в молодших класах я знала, що буду лікаркою і вперто до цього йшла, тому що в інститут я вступила з третього разу, — пригадує Наталія Філонок.
Вона вступила до Одеського медичного інституту. Після шести років навчання потрапила до Умані, пройшла тут інтернатуру. І з 1997 року приступила до роботи в денному стаціонарі кардіологинею. Усі ці роки також працює лікаркою-функціоналістом у стаціонарі — робить там розшифровку всіх кардіограм, досліджень зовнішнього дихання, огляд тих, хто йде на операції. Має ставку у денному стаціонарі і пів ставки функціоналістом, працює з ранку і до 19-ї вечора та в усі суботи. Роботу полегшує те, що обидва відділення розташовані на одній території, хоч і в різних будівлях.
— Інтернатуру проходила на базі кардіологічного відділення. Наш вчитель навчив не просто читати кардіограму, чути вади серця, а співати її — щоб зрозуміти. Після інституту, коли в тебе була лише певна база знань, а практики ще не було, Василь Антонович Захаренко дав величезну базу, привив любов до кардіології, і це стало моїм життям, — каже лікарка.
Що роблять у денному стаціонарі
У відділенні розгорнуто 29 ліжок, а умовних ліжок — 107, тобто одне ліжко впродовж дня може «пропрацювати» три-чотири рази. Наталія Філонок розповідає, що денний стаціонар — це зручна форма організації лікування для пацієнтів, яким немає потреби перебувати постійно у медичному закладі:
— Форма роботи денного стаціонару зручна для людей. Сюди можна прийти у будь-який час протягом дня з 8-ї до 17-ї і також працюємо пів дня у суботу. У нас працює невролог, кардіолог, терапевт. Ми ставимо крапельниці, робимо уколи. Приходять на лікування онкохворі після хіміотерапії та на хіміотерапію. Також лікується дуже багато людей після оперативних втручань на очах. Тому у нас працює дуже кваліфікована офтальмологічна медсестра, яка проводить процедури і робить ін’єкції під очі. Хірурги направляють до нас хворих.
Жорсткий карантин зупинив роботу відділення, однак робили винятки
Із 12 березня і до послаблення карантину денний стаціонар міської лікарні не працював. Проте Наталія Філонок розповідає, що робили винятки для онкохворих пацієнтів, бо їм не можна було перервати введення специфічних препаратів. Тож викликали медичних сестер з дому.
— Нас попередили — якщо піде велика кількість хворих на COVID-19, почнуть заповнюватися терапевтичне і кардіологічне відділення, ми всі підемо туди на роботу. Ми були до цього готові. Тому особливого страху не було. Головне — вміти себе захистити і правильно працювати. І все, — говорить пані Наталія.
До роботи відділення поверталося поступово і на лікування із травня брали різних хворих, за винятком пневмоній. Були гіпертонії, стенокардії, неврологічні проблеми.
— Ми приймали людей, але старалися обмежити їхнє перебування у палатах, щоб вони якомога менше спілкувалися між собою. Забезпечували усі санітарні умови для того, щоб зменшити можливість занесення до нас цієї вірусної інфекції або зараження нею, — розповідає лікарка.
Особливих вимог перед денним стаціонаром в плані організації санітарних умов і для пацієнтів, і для медичного персоналу сьогодні не має. Адже дотримувалися цих правил тут завжди.
— Правила такі, як для всіх. По-перше, перебування у відділенні в масках. По-друге, щонайменше двічі в день кварцуємо всі приміщення, миємо стіни, підлогу деззасобом. Ми й раніше дотримувалися усіх норм і вимог, але зараз стали ще прискіпливіше до цього ставитися, ретельніше обробляти, — зазначає очільниця відділення.
ПЛР- чи ІФА-тест поки що не потрібні для лікування у денному стаціонарі
Також на сьогодні не потрібен ПЛР- чи ІФА-тест, щоб потрапити на денний стаціонар. Адже пацієнти перебувають у відділенні не надто довго і розміщують їх на відстані один від одного.
— Люди перебувають у нас на процедурах десь від години до двох. Є малооб’ємні крапельниці і людина може бути під нею бути всього 30 хвилин, ще пів години чи трохи більше відпочине і йде додому. Максимум до двох з половиною годин пацієнт перебуває у відділенні. Проте, якщо приходить пацієнт із ознаками ГРВІ, просимо на кілька днів відтермінувати початок лікування до повного одужання і під спостереження сімейного лікаря. Якщо ж у процесі людина захворіє і буде підозра на COVID-19, то можемо одразу у кабінеті інфекційних захворювань зробити тест та направити людину додому і під нагляд сімейного лікаря, якщо стан легкий. На щастя, таких випадків поки не було, не доводилося направляти наших пацієнтів на ПЛР- чи на ІФА-тест, — каже Наталія Філонок.
Із 14 вересня Умань перебуває у «жовтій» зоні. Проте це також поки особливим чином не вплинуло на роботу денного стаціонару.
— Поки що ми працюємо так, як і працювали. Нам направляють пацієнтів сімейні лікарі і вузькі спеціалісти. Ми просимо людей, щоб вони були у масках, стараємося розмежувати їх на території, біля процедурного кабінету, у палатах. І виконуємо санітарні вимоги, — каже лікарка.
Нещодавно лікарі із хірургічного відділення міської лікарні інфікувалися COVID-19. Пані Наталія спілкувалася із колегами, тож довелося здавати ПЛР-тест, щоб убезпечити родину, колег і пацієнтів.
— Я з ними спілкувалася. Ми разом чергували у приймальному відділенні — нам доводиться чергувати, тому що не вистачає лікарів у приймальному відділенні. Так триває уже років два і усі лікарі терапевтичного профілю там чергують. Після того, як стало відомо, що колеги захворіли, усі, хто з ними перетинався, також здали ПЛР-тести, — розповіла пані Наталія. — Аналізи ми отримали негативні. На щастя, колеги вже одужали і повернулися до роботи.
Не потрібно ризикувати
Наталія Філонок зазначає, що, коли медики виходять на коридор і просять одягнути маски, не кожен їх розуміє. Люди старшого покоління стараються дотримуватися карантинних вимог, а от молодь розслабилася.
— Не знаю з якої причини, можливо, зневірилися люди. Але зараз, побачивши статистику, що кількість інфікованих зростає не лише серед людей похилого віку, а й серед дітей та молоді, про це потрібно задуматися. І насамперед потрібно захистити себе самого, — каже лікарка.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
