Карантин став справжнім випробуванням для малого і середнього бізнесу. Перелаштуватися працювати в нових умовах змогли не всі. Станом на 01.06.2020 року, за офіційною статистикою, в Умані діють 306 активних підприємств і 4 092 підприємці. Офіційні показники на закінчення 2020 року будуть значно нижчими, вважає очільниця Ліги підприємців міста Умань Наталія Марченко.
Наталія Марченко згадує, що стала приватною підприємицею лише після того, як усвідомила, що переросла стан «найманий працівник» до стану «сам собі господар». На її думку підприємці це така особлива когорта людей, які ніколи не втрачають оптимізму і ніколи не покладають рук. У будь якій складній ситуації вони завжди знаходять вихід: як їм жити далі і покладаються тільки на себе.
Початок своєї справи ― самовизначення
Свого часу Наталія з червоним дипломом закінчила педагогічне училище, але не змогла працевлаштуватися в Умані за своєю професією, тому ще вивчилась на бухгалтера. Зате вийшла заміж і стала мамою трьох, нині вже дорослих дітей. Родина, підтримка рідних, віра в себе важливі для кожної людини, а тим більше для жінки-підприємниці.
Наталя почала свій бізнес з того, що будучи бухгалтеркою на одному підприємстві надавала консультації колегам з інших підприємств: про податкові зміни, про зміни в галузевому законодавстві, веденню обліку, заповненню документації. З часом зрозуміла, що її знання якісні, унікальні, і їй варто займатися саме цим видом діяльності і отримувати за це справедливу винагороду. З часом зареєструвалася як ФОП, згуртувала навколо себе талановитих дівчат і разом вони пропрацювали 11 років, консультуючи і допомагаючи іншим підприємцям і підприємствам вести бухгалтерську, кадрову документацію та інші обов’язкові документи підприємства.
В Лігу підприємців змусила вступити держава
— Через те, що кожна нова влада починає реформи з малого бізнесу нам довелося згуртуватися в Лігу, розповідає Наталя. Скажімо, з 2011 року ми боремося проти обов’язкового застосування касових апаратів для мікробізнесу. Самотужки з такими «новаціями» не впорається ніхто. Тільки об’єднання на рівні держави може змусити владу прислухатися до думки малого бізнесу. Тому, коли мені наша активна громадська діячка і підприємець Лідія Кравчук запропонувала приєднатися, а згодом і очолити міську Лігу підприємців, я погодилася. Мені імпонує думка про те, що люди яких об'єднала професія можуть робити спільні справи. Наприклад, багато наших підприємців є одночасно волонтерами. Ми від самого початку війни допомагаємо нашим бійцям, акумулюємо кошти, закуповуємо продукти, речі, плетемо маскувальні сітки, тощо. Благодійність також об'єднує людей. Ми неодноразово збирали кошти на лікування, в період загострення коронавірусу підприємці також закуповували засоби індивідуального захисту для медиків, підвозили лікарів, коли зупинився міський транспорт. Тому маю за честь бути в когорті таких, насправді хороших людей.
— Зараз наші підприємці знову відчули потребу гуртуватися для захисту своїх інтересів, розповідає Наталія, ― був недовгий період, коли були відсутні перевірки, підприємці трошки розслабилися, вирішили, що їм Ліга не потрібна, вони чудово справляються самі. А зараз, коли знову почався тиск з боку фіскальних органів, люди знову зрозуміли, що треба об’єднуватися, бо поодинці вони не зможуть відстояти свої права. Тільки разом, об’єднавшись, підтримуючи один одного ми зможемо це зробити.
Підприємці в Умані ― важливі
— Наразі в Умані діють понад три тисячі підприємців, які досить важливі для економіки отаких невеликих міст, — розповідає Наталя Марченко. — Єдиний податок іде в місцевий бюджет 100%. І наповнення нашого бюджету значною мірою залежить від того, скільки у нас є підприємців на єдиному податку, скільки у них найманих працівників, бо те саме ПДФО 60% іде у місцевий бюджет. Це дуже важлива частина і підтримка економіки нашого міста. Та і держави в цілому. Бо це люди, які якщо й не створюють продукт, але дають можливість державі не утримувати їх. Вони самі собі заробляють і, в той же час, можуть мати 1-2 найманих працівників (в середньому, хтось – більше, хтось – менше), які також не потребують від держави виплат. Вони працюють, вони утримують свої сім’ї, мають достаток і не вимагають від держави соціальних виплат. Тобто, якщо порахувати з родинами, з найманими працівниками, виходить в Умані не менше 15 тисяч людей, які живуть за рахунок здійснення підприємницької діяльності.
Коронавірус боляче вдарив по підприємцям
Для підприємців страшним тягарем, навіть ударом, стала коронавірусна пандемія, весь світ не може оговтатися. В Україні це все відбулося дуже «цікаво». Ввечері Уряд прийняв Постанову, а на ранок всі повинні бути закриті. І почали ходити комісії. У нас штраф отримали навіть люди, які прийшли на свій об’єкт щоб провести дезінфекцію. Це було незрозуміло, бо, якщо магазин закрився, потрібно було в ньому навести якийсь порядок. Власники сприйняли з розумінням цю проблему, бо розуміли, що здоров’я важливіше.
Але в подальшому сталася парадоксальна ситуація: великі мережі активно працювали, а малий бізнес завмер, ніби за дверима крамниці «стояв коронавірус і чекав поки підприємець відкриється». Тоді люди стали замислюватися, чи дійсно воно так страшно, як нам розповідають, чому одним можна, а іншим – не можна. Тоді і виникла протестна акція на ринку. Коли люди не могли зрозуміти, чому їм не дозволяють працювати і годувати свої родини. Тим більше вони погоджувались працювати з дотриманням усіх санітарних норм. У підприємця на ринку ніколи немає черги. Протягом години до палатки може підійти 1-2 людини, або й взагалі ніхто не зайти. Підприємці реально могли виконувати ті санітарні норми, які вимагали від нас Уряд і санітарні служби.
Саме вибірковість карантинних обмежень змусила боротися за себе і за свої родини. Разом з міським головою ми надіслали звернення до голови обласної адміністрації, влади країни, Кабінету Міністрів… Те саме робили підприємці по всій Україні, поки під нашим спільним натиском нам дозволили працювати.
Карантин змусив до креативу
Підприємці – люди креативні, і вони вишукують усілякі «фішки», щоб утриматися на плаву. Особливо зараз. Вони розуміють, що іншої роботи їм ніхто не зможе запропонувати. Вони мають покладатися лише на себе, тому почали креативно та творчо підходити до того, що потрібно виживати. Пішла інтернет-торгівля, виносна торгівля, адресна доставка, люди почали шукати інші сфери діяльності, які могли б їм допомогти утриматися на плаву.
Карантин пережили не всі
Але пережити карантин змогли не всі. Навіть по нашому місту, ми вже багато бачимо «оренда» та «розпродаж з повним закриттям». Точного числа поки ми не знаємо, це покаже квартальна звітність, але це підприємці, які не витримали проблем, пов’язаних з карантином. Не тільки підприємці Умані втратили. Втратили і люди, які в нас живуть. За даними GfK Group, купівельна спроможність українців у 8 разів менша за середньоєвропейську, а після карантину люди купують ще менше. А нас знову лякають: «Якщо ви будете в червоній зоні, то закриєтеся і не будете працювати». Це дуже б’є по малому бізнесу, який орієнтований на просте населення, на послуги населенню.
Тому 6 вересня День підприємця у 2020 «коронавірусному» році підприємці Умані швидше відзначатимуть не як свято, а як привід ще раз згуртуватися, обговорити спільні проблеми та шукати нетрадиційні шляхи їх вирішення. Сподіватися підприємцям ні на кого ― вони самі собі і слуги, і господарі.
Карантинні виклики ― як поштовх дії
Сама Наталя Марченко надаючи бухгалтерські послуги ні на день не припиняла роботи і в карантин. Робота була постійно. Постійно були якісь нові директиви, звіти ніхто не відміняв, виплати і відпустки треба було оформляти правильно. З’явилася нова програма «Дія». Вони допомагали підприємцям її опанувати, зробити ключі електронного підпису як фізичних осіб.
Зараз Наталія Марченко разом з колегами по Лізі підприємців готуються до опротестування посилення фіскального тиску ― тобто розширення сфери застосування та обміну даними РРО, за допомогою експлуатації касового апарату, з податковими службами. Проблема в тому, що з 2015 року поетапно вводячи касові апарати для різних груп підприємців, основна функція РРО все ж таки залишається штраф і покарання підприємців. До того ж зростають і щомісячні витрати підприємця на утримання і обслуговування касового апарату, термінал, його оренду тощо. Не менше однієї тисячі гривень на місяць це буде коштувати кожному підприємцю, що, в свою чергу, обов’язково потягне за собою зростання вартості наших товарів і послуг. Тим більше недоречно, на думку Наталії, вимагати від підприємців впровадження касових апаратів зараз, коли малий бізнес «ледь животіє». Тому 16 вересня підприємці всієї України, і з Умані також, знову збираються під Офісом Президента для того, щоб підприємців почули, що фіскальний апарат на даному етапі не на часі.
Наталія і зараз продовжує гуртувати підприємців Умані. Створила інформаційну групу у вайбері «SAVE ФОП Умань» та відкриту групу у фесбук спільноті «Уманська Ліга підприємців», де викладає всю нормативну базу, консультує, роз’яснює законодавство і ризики.
Рецепт успіху від Наталії Марченко:
- Вивчити законодавство
- Народити ідею і узгодити її з законом
- Знайти однодумців
- Почати рухатися вперед
