Уманський національний університет садівництва завжди гідно протистояв викликам, що формувалися внаслідок змін в геополітиці, освітньому та науковому середовищах. Саме тому, з початком карантину, в університеті була розроблена та введена в дію система дистанційного навчання, що постійно вдосконалювалася й активно працювала та стала архікорисною та надзвичайно дієвою з початком воєнного стану. Адже в пріоритеті університетської спільноти — висока якість освіти.
Нині університет бере участь у реалізації міжнародного проєкту «Дистанційна освіта майбутнього: найкращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та ринку праці (Distance Education for Future: best EU practices in response to the requests of modern higher education seekers and labor market / DEFEP). Проєкт DEFEP підтримується Програмою Європейського Союзу Erasmus+ Ка2 та реалізується 11 університетами-партнерами з України, Молдови, Німеччини, Іспанії та Італії. Координатором проєкту є ЧНУ ім. П. Могили.
Яка тема і мета дослідження
Актуальність напряму, за яким реалізовується проєкт, особливо в умовах війни в Україні, є беззаперечною. А зацікавленість і долучення до нього не лише українських закладів вищої освіти, а й іноземних, доводить його перспективність і відповідність вимогам сьогодення.
Протягом травня команда проєкту провела соціологічне дослідження, метою якого став опис пріоритетів, потреб і запитів стейкхолдерів дистанційної освіти як потенційно окремої форми набуття знань. Опитування провели методом формалізованого онлайн-анкетування.
Генеральну сукупність дослідження склали студенти, науково-педагогічні працівники, керівники й афілійовані роботодавці восьми закладів вищої освіти, зокрема: Чорноморського національного університету імені Петра Могили; Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна; Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; Національного університету «Чернігівська Політехніка»; Уманського національного університету садівництва; Львівського національного університету природокористування; Молдавського державного університету; Технічного університету Молдови.
Які результати дослідження
За результати дослідження з’ясували, що стейкхолдери в цілому готові до впровадження дистанційної освіти як окремої форми, однак їхня готовність є неоднорідною. Так, студенти доволі оптимістично реагують на дистанційну освіту, орієнтуючись на її практичність і комфортність, але усвідомлюючи її нижчу якість; керівники та науково-педагогічні працівники, які аналогічно вбачають проблему нижчої якості знань і навичок, що отримуються в дистанційному форматі, також підкреслюють низку характерних для неї проблем (організаційних, технічних, психологічних тощо), хоча розуміють доцільність і раціональність даного формату, а тому готові до його впровадження; роботодавці на особистому рівні надають перевагу традиційному формату, але на інституційному рівні готові до масовізації дистанційної освіти та до участів її вдосконаленні.
І хоча є сильна диференціація ставлення до дистанційного формату серед представників різних напрямів освіти, різних ЗВО тощо, для основного масиву стейкхолдерів дистанційна освіта вже встигла перетворитись на звичку, яку вони готові формалізувати.
Де ознайомитись із результатами дослідження
Зі звітом за результатами соціологічного дослідження запитів стейкходерів дистанційної освіти (здобувачі вищої освіти, викладачі, менеджмент ЗВО, роботодавці) України можна ознайомитися на офіційному сайті проєкту.
