2 та 3 червня в Умані до Дня захисту дітей в рамках розважально-пізнавального простору «Родинний вікенд», відбулась перша подія, яка була орієнтована на дитячі відпочинок та дозвілля. Тож, у дворі Василіанського монастиря було гамірно практично з перших хвилин після відкриття.
Організатори розважально-пізнавального простору «Родинний вікенд» обіцяють, що «Родинний вікенд» працюватиме через кожні три тижні. Олег Універсал пояснив, що під час першого «Родинного вікенду» усе для дітей, тому що дитинство ніхто не відміняв і діти мають бути щасливі.
— Сьогодні захід присвячений Дню захисту дітей, а наступні матимуть іншу тематику. Загалом, кожного разу це будуть різні формати і ми вже маємо кілька цікавих ідей, прикольних. І, звичайно, це буде «Родинний вікенд», щоб було цікаво і дітям, і дорослим, — говорить організатор Олег Універсал. — Насправді, зараз не просто це все робити, але треба робити.
Оскільки, темою першого «Родинного вікенду» був день захисту дітей, то й розваги і майстер-класи були орієнтовані саме на них. Наприклад, усі охочі мали можливість на повну віддатись творчості під час майстер-класів.
— Тут сьогодні представлені майстер-класи з виготовлення свічки із вощини, розпис гіпсових фігурок, розпис дерев'яних фігурок, виготовлення іграшок з глини, а ще є розпис хною або глітерами і аквагрим. Охопили всі такі напрямки, щоб для дітей було цікаво, — розповіла організатор майстер-класів Олена Семенова.
— Я малюю ведмедика. Вона напевно із глини. Мій ведмедик синьо-жовтий, бо це патріотично, — говорить Андрій, який розмальовує гіпсову фігурку.
— Дуже цікаво. Добре, що організували для дітей такий цікавий захід. Ми ще тільки недавно прийшли і мало встигли роздивитись, але нам вже подобається, ми дуже раді. Це поки перший майстер-клас — ліплення з глини, дитина з задоволенням ліпить. Дуже цікаво, — говорить Дар’я, яка разом із сином Мішою спробувала ліпити із глини.
— Я ліплю з глини. Це буде свистунець, типу горобчика. Це вперше спробувала. Бачила що ще свічки роблять, — розповідає Настя, яка теж спробувала майстер-класи «Родинного вікенду». — Тут дуже цікаво і весело, позитивно.
— Я розмалював герб, пінгвінчика і перейшов сюди робити свічку. Мені сподобались майстер-класи. Я вже раніше робив свічки, на Різдво, — поділився своїм досвідом Макар. — Ще хочу спробувати такий напій, що димиться.
Усіх любителів театру біля себе збирали казкові вистави лялькового театру «Килесик». Художній керівник театру Софія Кримовська зазначає, що їхній театр — це казкотерапія.
— Ми сьогодні показуємо ті казки, які ми вже показували раніше, але діти виростають і нові підростають. Покажемо кілька казок, а також будемо спілкуватися з дітьми за допомогою іграшок бібабо, — говорить Софія Кримовська.
Для тих, хто цікавиться виробами ручної роботи, цікавими були ятки із виробами від майстрів з Умані та Уманщини.
— Сьогодні продаю свої іграшки. А взагалі займаюся створенням іграшок вже більше шести років. В дитинстві я хотіла мати магазин іграшок або працювати у заводі іграшок. Тому тут все ніби співпало, — розповіла Даша, яка представляла на виставці свій бренд «Іграшки в’язані Умань». Вона не лише продавала своїй іграшки, а й не втрачала час та вив’язувала нову.
— Я вже більше чотирьох роблю мило ручної роботи і косметику ручної роботи. Сьогодні я представляю дитяче мило, дитячі набори, деяку косметику, креми для рух, для стоп, тверді шампуні, косметику для мам, це мило з люфою масажної та букети на всі випадки життя, — розповіла Анастасія, деяке виготовлене нею мило аж занадто схоже на тістечка. — Я всім це розказую, що не треба їсти тістечко і показую, що тут у тістечку є вплавлена мочалочка.
— Це декоративні віночки, це й обереги із сухоцвітів. Це все ми самі дома вирощуємо, самі збираємо, самі його і виробляємо. В основному у наших виробах безсмертники: кермек і сам безсмертник, геліхризум, лаванда, амобіум, дуже багато різних. Ми займаємось вже цим років п’ять, — розповіла майстриня Віра.
— Я переселенка з міста Олешки Харсонської області, півроку тому вирішила свої вміння якось направити в потрібне русло і почала роботи броші, браслети та сумки ручної роботи, — ділиться майстриня Вікторія, яка на «Родинному вікенді» представляла свої вироби. — На виготовлення моїй виробів потрібно від одного дня до тижня.
— Я продаю свої вироби: магнітики, ведмедики, зайчики, вазочки, браслети, брошки. Я збираю для ЗСУ. Роблю це, щоб допомогти ЗСУ, — розповіла юна майстриня Наталя. — Я вже продала своїх виробів на 87 тисяч, на яких купили машину, генератор, чоботи і так далі.
Також усі відвідувачі «Родинного вікенду» могли долучитись до волонтерської роботи на локації ВО «Разом». Тут і діти, і дорослі могли долучитися одразу до трьох волонтерських справ.
— У нас дуже великі плани. Ми сподіваємося на те, що діточки нам допоможуть виплести не одну маскувальну сітку, адже потреби в маскувальних сітках не зменшуються, а збільшуються. Тому ми використовуємо таку нагоду. Також ми сьогодні вперше будемо на такому заході виплітати маскувальні нашоломники. І також ми розраховуємо на те, що дітки приймуть активну участь. Вони, як і маскувальні сітки, зразу ж відправляються на фронт, щойно ми доплітаємо і знімаємо їх з каркасу. І ми сьогодні також долучаємося до команди майстрів — хочемо виготовити обереги. Ці обереги користуються дуже великою популярністю, тобто вони затребувані — це такий парний оберіг, — розповідає волонтерка Інна Титаренко.
— Я в’яжу маскувальну сітку. Сьогодні вперше спробувала. Волонтери показали як це потрібно робити. Сьогодні на святі хочу ще покидатися фарбами, — говорить Валерія.
— Я теж плету маскувальну сітку. Раніше також робив, це дуже легко робити. Маскувальні сітки потрібні, щоб наші ЗСУ захищалися і вбили всіх рашистів, — розповідає Артем. — Сьогодні також ще хочу постріляти.
— Ми плетемо нашоломник. Він потрібен, щоб захисників не було видно і скоріше виграти, — Ангеліна, Аналія та Кіра не лише плели нашоломники, але й приміряли.
Окрім того під час «Родинного вікенду», який був присвячений Дню захисту дітей, юні уманці розважались із аніматорами, ловили і робили мильні бульбашки, розважались на атракціонах, брали участь в конкурсах, робили знімки біля фотозон та залишили відбитки своїх долонь на банері розважально-пізнавального простору.
