Щороку працівники ДСНС та еоклоги проводять роз'яснювальну роботу щодо школи й небезпеки спалювання сухої рослинності. Однак ЗМІ все ж наповнюються повідомленнями про пожежі в екосистемах і попередженнями про наслідки спалювання трави, торішнього листя, сухостою загалом і недбалого поводження з вогнем. Рятувальники показують страшні фото обгорілих тваринок і птахів, які загинули через людську байдужість і недбалість. Редакція УманьNews.City хоче розповісти про причини пожеж в еоксистемах на території Уманського району та про шкоду, яку такі пожежі можуть завдати природі.
Статистика, попередження, відповідальність за пожежі в екосиситемах
— Що найчастіше є причиною пожеж в екосистемах?
— Здебільшого масштабні пожежі провокують саме громадяни, які спалюють сухостій на присадибних ділянках. Було багато випадків, коли людина на своїй присадибній ділянці запалювала невелике багаття і вирішувала піти додому зайнятися своїми справами поки вогонь перегорить. А в результати людина виходить з будинку, а в неї вже горить сарай. Вітряна погода, сухо — гарні умови для розгоряння пожежі, — говорить Вікторія Омельчук. — Бували такі випадки, що людина отримала штраф і далі продовжує спалювати листя і сміття. Але якщо людину спіймають пі час спалювання не один раз, то адміністративна відповідальність може перерости в кримінальну.
— Яка відповідальність сьогодні за спалювання сухостою?
— Сьогодні за випалювання сухої рослинності передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. За спалювання листя і трави — адміністративна відповідальність і штраф від 3060 до 6120 гривень. За порушення пожежної безпеки в лісі — адміністративна відповідальність і штраф від 1530 до 4590 гривень. Якщо ви стали свідком пожежі, негайно повідомте за номером 101!
Додамо, що штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян — від 4590 до 15300 гривень.
І під час воєнного стану паліїв притягують до кримінальної відповідальності за статтею 113 «Диверсія» Кримінального Кодексу України, в якій передбачається покарання для порушника у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років.
Яка шкода природі та людині від спалювання сухостою
— Яка шкода від спалювання трави, листя, сухостою для людини?
— Шкода від спалювання міського листя і сухої трави надзвичайно велика. На превеликий жаль, в Україні рідко надають цьому ваги, при цьому у осінній/весняний період майже на кожній приватній присадибній ділянці у Черкаській області (та інших областях) спалюють опале листя із-за проблеми переповнення звалищ. Але проблема вивезення сміття залишається, у багатьох областях заборонено скидати опале листя та інші відходи з дворів на території звалищ. Все це спонукає до спалювання листя та інших відходів на своїх подвір’ях.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Так, при згорянні поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти патогенній мікрофлорі. В цей період відбувається загострення хвороб (хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти).
— Яка шкода для тварин, комах?
— Спалювання листя і сухої трави призводить до того, що у вогні горять сонечка, туруни (жужелиці), інші комахи, дощові черв'яки. Знищуються, комахи, що беруть участь у процесі формування ґрунту. Для дощових черв'яків зайвої сухої трави не буває, бо вони дуже швидко переробляють її, перетворюючи у найцінніше добриво — гумус, і водночас роблять ґрунт пухким та біологічно активним. Суха торішня трава — не сміття, а їжа, житло, притулок, необхідні умови для життя, створені самою природою для тварин і комах.
— Яка шкода від спалювання сухостою для навколишнього природного середовища взагалі (забруднення повітря, ґрунту тощо)?
— Оскільки, все, що оточує нас у природі, організовано за принципом живих систем, або екосистем, то і ризик їх знищення через «організацію» вогнищ надзвичайно великий. Зокрема:
- трава та кущі починають рости після зими самотужки, без «допомоги» палів та людей. Трава та гілки згодом перегнивають, збагачуючи ґрунт поживними речовинами.
- весняні пали шкодять траві і кущам, оскільки після них виживає і першою починає проростати найбільш стійка та невибаглива трава, часто це бур'янові трави, що не дають далі рости іншим рослинам.
- знищується насіння рослин і трав на поверхні землі, а також під нею. Насіння кожного виду рослин має проходити певний температурний режим, щоб прорости. Навіть незначне відхилення від норми може вплинути на проростання насіння. У вогні воно просто знищується. Зберігаються лише багаторічні рослини: їх кореневища знаходяться глибоко в ґрунті.
- у результаті випалювання сухої трави бідніє видовий склад лучної рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшов вогонь, вже не буде колишнього різнотрав'я. Як зазначено вище — бур'яни «захоплять» звільнену територію.
- випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів, збереження яких є головною умовою підтримки Смарагдової мережі (заповідники, заказники, національні парки та ін.). Сьогодні ця проблема є дуже актуальною, оскільки будь яке промислове підприємство не може розпочинати свою діяльність без оцінки її впливу на біорізноманіття. Кафедра екології та безпеки життєдіяльності Уманського НУС має досвід проведення таких наукових досліджень на прикладі підприємств декількох галузей.
- при підпалі трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, зокрема і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, найцінніший навесні, коли рослини набирають силу.
- трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Пожежа не збільшує кількість мінеральних поживних речовин у ньому, вона вивільняє їх з сухої трави та робить недоступними для живлення рослин. При цьому втрачаються азотні сполуки (основна частина збереженого в рослинності азоту вивільняється в атмосферу, стаючи для переважної більшості рослин недоступною), і органічні речовини (що утворюються з відмираючих частин рослин, зокрема саме з сухої трави). Скорочення кількості мертвої органічної речовини в ґрунті є головним фактором зниження ґрунтової родючості. Органічна речовина — гумус — забезпечує пористість і пухкість ґрунту, його вологоємність, здатність утримувати елементи мінерального живлення рослин у тих формах, з яких вони можуть швидко вивільнятися в ґрунтовий розчин (що особливо важливо в період активного росту трави). Крім того, органічна речовина також визначає здатність ґрунту протистояти водній та вітровій ерозіям — скріплені органікою частинки піску і глини важче змиваються водою або здуваються вітром. Це означає, що родючий шар ґрунту краще зберігається з плином часу. Органічна речовина вивільняє наявні в ній елементи мінерального живлення поступово, по мірі розкладання, а при згорянні органічної речовини мінеральні елементи переходять в розчинну форму (в золу) швидко та легко вимиваються першим же сильним дощем.
- у вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайчата, їжаки, жаби. При сильній трав'яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, гризунів, дрібних ссавців.
- коли гинуть одна або багато ланок екосистеми, стан довкілля може незворотньо змінитися в гіршу сторону. Кожен звір, кожна комаха, метелик, жаба, кожна травинка і кожна квіточка є єдиним цілим у природі, у біологічній ланці. Наприклад, у 10 см верхнього шару ґрунту міститься близько 90% розмаїття флори і фауни лучних екосистем, часто невидимого різноманіття, але дуже важливої ланки екосистеми. Саме завдяки цим рослинам, комахам та плазунам Україна має найродючіші ґрунти у світі – чорноземи. Відтак, спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми; знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення у 2-4 рази промерзання ґрунту. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.
- при весняному палі також можуть пошкодитися дерева, особливо їх коренева шийка, дуже вразливе місце просто над землею. Не кажучи вже про те, що дерева можуть згоріти. Від сильної температури можуть обгоріти бруньки, що дуже шкодить дереву, навіть якщо воно виживе. Страждають молоді деревця (особливо такі породи як дуб, клен, липа). Трав'яні пожежі завдають істотної шкоди узліссям, знищують молоді деревця, служать одним з головних джерел пожеж в лісах і на торфовищах. Навіть слабка трав'яна пожежа здатна привести до загибелі молодих лісових насаджень, створених для захисту полів від осушення, берегів від ерозії, доріг від снігових і пилових заметів тощо.
- із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж; аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків, зокрема, якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які пролягають високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Густий дим є напівпровідником і за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП; дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій; задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
— Які токсичні речовини виділяються в повітря чи ґрунт від спалювання трави і сухостою?
— Спалення опалого листя передусім призводить до забруднення повітря, проблем зі здоров’ям та небезпеку виникнення пожеж, а саме:
- при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Зазначимо, що для Умані це дуже актуальна проблема, оскільки місто розташоване у зоні виходу древніх кристалічних порід на денну поверхню (гранітів), які володіють природним радіаційним випромінюванням. За результатами досліджень кафедри екології та безпеки життєдіяльності Уманського національного університету садівництва в середньому по місту значення радіаційного фону мають тенденцію до перевищення норми, що створює передумови для виникнення хвороб на новоутворення.
- з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин (листя рослин на 1 га насаджень поглинають за сезон вегетації: 200-400 кг сірчистого газу, 5-10 т вуглекислого газу, від 14 до 65 кг пилу, 370-380 г свинцю);
- на присадибних ділянках рослини обробляють пестицидами (фактично - отрутами), які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, адже ця культура надзвичайно поширена в Україні, і населення використовує проти шкідника цієї культури (колорадського жука) широкий спектр отрут;
- трав'яні пожежі є значним джерелом викидів в атмосферу вуглекислого газу – головного вкладника у посилення парникового ефекту усієї планети. У природних умовах, коли суха трава не горить взагалі або горить вкрай рідко, наприклад, у результаті попадання блискавок під час сухих гроз — органічна речовина відмерлих рослин або їх частин накопичується на поверхні ґрунту. Так все це проходить складний цикл перетворень, часткового розкладання, перемішування з верхніми шарами мінерального ґрунту (за рахунок діяльності численних ґрунтових тварин), і поступово перетворюється в стійкі органічні сполуки ґрунту, звичайно, з деякими втратами загальної маси. Якщо ж пожежі виникають надто часто, то в атмосферу виділяється вуглекислий газ — не тільки внаслідок згорання свіжої сухої трави, але і через часткове вигорання історично накопиченої в ґрунті мертвої органічної речовини. Це призводить до несприятливих змін і констатованого сьогодні глобального потепління клімату нашої планети.
— Чи правда, що через відмову від спалювання трави і сухостою збільшилась кількість, наприклад, кліщів?
— Дуже часто у засобах масової інформації з’являються рекомендації, які пропагують профілактику кліща саме шляхом спалювання листя. Проте, сказане вище дає нам право стверджувати, що шкода від цієї процедури набагато перевищує «користь» від такої «профілактики».
Насправді в цій же публікації наводяться загально прийняті і достатньо цивілізовані засоби боротьби з кліщами.
Щоб уникнути укусів кліщів, їх появу краще запобігти, провівши профілактику, перш ніж почнеться їх сезон. Щоб паразити не з'являлися, важливо створити несприятливі умови для їх розмноження і життєдіяльності.
Ділянку необхідно повністю очищати від сухих гілок, листя, торішньої трави й прибраного бадилля. Якщо у вас на ділянці газон, за ним бажано регулярно доглядати — стригти, видаляти бур'яни, а відходи обов'язково відразу прибирати.
Займайтеся профілактикою появи гризунів, оскільки вони можуть бути переносниками кліщів. Домашніх улюбленців регулярно обробляйте інсектицидами та обов'язково оглядайте після прогулянки. Дачні ділянки та сади варто обгороджувати, щоб паразитів вам не принесли бродячі або дикі тварини.
В якості профілактики можна висаджувати певні сорти ромашок — персидську, далматську або кавказьку. Ці рослини містять піретрин — природний сильнодіючий інсектицид. Можливо вони не винищать комах, але відлякають так це точно.
Як визначити наявність кліщів на ділянці? Зайва хімія на ділянці навряд чи комусь потрібна, тим більше вона вважається не дуже безпечною і для людини. Щоб не розпиляти її даром, спершу варто упевнитися в тому, що на ділянці дійсно «господарюють» кліщі. Визначити це просто:
- Треба узяти метровий шматок білої однотонної тканини. Може підійти також кухонний вафельний рушник.
- Потім прив'язати його до довгої палиці.
- Пройти з цим «інструментом» по всій ділянці, водячи білим полотном по траві.
Якщо комахи є, частина членистоногих обов'язково зачепиться за нього, і ви зможете їх виявити. Краще над усе проводити таку перевірку уранці, після того, як роса обсохне. Знайдених особин краще за все акуратно зібрати, обов'язково в рукавичках, і спалити.
Проте, побороти кліщів назавжди, на жаль, не можна. Однак, регулярно обробляючи присадибну територію спеціальними препаратами, ви зможете не боятися, що комаха вас укусить. Фахівці рекомендують проводити таку обробку двічі в сезон — восени та весною.
Найефективніше використовувати промислові препарати на основі фентіону і циперметрину. Ці речовини допомагають ефективно справлятися не лише з кліщами, але й іншими паразитами (комарами, мухами, клопами або блохами).
При підготовці до обробки території варто ретельно ознайомитися з інструкцією до інсектициду і в точності дотримуватися дозування. Перевищення концентрації не поліпшить ефект, але може призвести до серйозних отруєнь.
Яка альтернатива спалюванню сухостою?
— Чи є альтернативні способи утилізації рослинних решток і трави, щоб не спалювати?
— Проблема накопичення рослинних решток як на присадибних ділянках, так і у муніципальному господарстві на нашу думку може бути ефективно вирішена у екологічно безпечний засіб без спалювання методом вермикомпостування. Вермикомпостування — це система організаційно-технологічних заходів із застосуванням вермикультури — популяцій гнойових черв’яків разом із супутніми гетеротрофними організмами в конкретному органічному субстраті, а також обробці і застосуванні копроліту (вермикомпосту чи біогумусу) та біомаси черв’яків в сільському господарстві.
Вермитехнологія являє собою прогресивний та перспективний напрямок ведення агровиробництва, який дозволяє підвищити продуктивність, екологічну стійкість і саморегуляційну здатність агроекосистем. Вермикомпости — продукти переробки органічної маси дощовими черв'яками і мікроорганізмами. Внаслідок переробки органічних відходів утворюється цінне органічне добриво – біогумус. Біогумус сприяє оздоровленню ґрунтів та підвищенню їх родючості. В 1 г біогумусу міститься до 2000 млрд. колоній мікроорганізмів порівняно зі 150-350 млн. у гноєві, який вважається найкращим натуральним органічним добривом.
Одержання біогумусу ґрунтується на здатності дощових черв'яків використовувати органічні рештки, трансформувати їх у кишечнику і виділяти у вигляді копролітів. Отже, пропонується впроваджувати екологічно безпечну технологію утилізації рослинного опаду дерев та гнойових мас присадибних та фермерських господарств шляхом вермикомпостування. Це надасть можливість: не спалювати листя, і не забруднювати тим самим атмосферне повітря; непотрібно буде вивозити його на і без того переповнені звалища; біогумус застосовувати у якості високоефективного добрива для удобрення овочевих та декоративних рослин. Враховуючи, що у багатьох домогосподарствах розводять домашню птицю, кролів, свиней, кіз а в деяких утримують навіть велику рогату худобу треба констатувати, що утилізацію опалої рослинної маси та гною тваринного походження можна поєднати.
Проведення подібних досліджень знаходяться в річищі наукової проблематики кафедри екології та безпеки життєдіяльності Уманського НУС. Зокрема, в попередні роки досліджено ефективність використання рослинних відходів різних с/г рослин для формування початкового субстрату для вермикомпостів. Деревовидна ліщина – одна з типових рослин Правобережного Лісостепу, яка в умовах декоративного розсадництва дає потужний листяний опад, утилізація якого також становить значну проблему. З досвіду фахівців біотехнології відомо, що органічна речовина, яка підлягає вермикультивуванню, має містити легкозасвоювані вуглеводи та клітковину у кількості не менше 20-25 %. Так, опале листя дерев (липи широколистої, клена гостролистого, гіркокаштану звичайного – містить значну кількість біополімерів, зокрема вуглеводів (клітковини від 16,3 до 24,6 %, легкозброджуючих вуглеводів від 6,9 до 12,4 %, крохмалю від 2,5 до 5,8 % абсолютно сухої маси листків) та інших біологічно активних речовин, які можуть служити поживним середовищем для вермикультивування. Нашими ж дослідженнями встановлено, що опале листя ліщини деревовидної містить клітковини від 26,1 до 26,8 %, легкозброджуючих вуглеводів від 13,5 до 14,2 %, крохмалю від 6,2 до 6,8 %, протеїнів від 17,8 до 18,6 % та ліпоїдів від 8,3 до 8,8 % абсолютно сухої маси листків, отже листя цього виду дерев цілком придатне в якості наповнювача для вермикомпосту. Проте, рослинна маса і інших рослин придатна до вермикомпостування. Найцікавіше, що цей засіб утилізації відомий і популярний в українських селах ще здавна, адже в кожному домогосподарстві компостна яма - це необхідний атрибут екологічно толерантного спілкування з природою.
