Поетичні збірки «Бузинові зошити» та «Чар-папороть», оповідання зі збірки «Як дожити до ста» і казки «Півтора бажання», казки «Домовичок із палітрою», «Домовичок повертається», «Домовичок і купа проблем», серія повістей про «Русалоньку із 7-В», а ще пронизливі «Миколчині історії», медова «Моя класнюча дівчинка», Галинин «Щоденник закоханої ідіотки» і важлива «Райдуга в решеті» — книги, які написала письменниця Марина Павленко і які однаково цікаві дітям і дорослим.
УманьNews.City пропонує всім читачам творів Марини Павленко дізнатись трішки більше про улюблену письменницю, художницю і викладачку. І факт перший — сьогодні, 30 березня, Марина Степанівна відзначає свій день народження.
Що люблю
Я люблю дуже багато всього, причому, чим далі — тим більше (стала помічати, що вже навіть собак люблю, а раніше до них ставилась з осторогою і трималась на відстані).
Люблю запах першої квітки чи трави, які пробиваються десь з-під снігу.
Люблю знайти жолудь з листочком на асфальті.
Люблю повертатись додому.
Люблю просто йти вулицею.
Люблю кудись далеко їхати й дивитись у вікно транспорту.
Люблю просто дивитись у вікно.
Люблю з’їсти щось смачненьке.
Люблю Когось.
Люблю, люблю, люблю: навколо нас є так багато приводів для любові і радості!!!
Що ненавиджу/дратує
Тут перелік буде менший (і він зменшується й далі), але так, є моменти, які досі мене тригерять. Не казатиму про речі глобальні (хоч навіть сусідня держава-агресор викликає в мене не так ненависть, як безмежний шок і здивування).
Але на «побутовому» рівні, мабуть, чи не найбільше бісять токсичні люди: які ото спершу самі лізуть зі своїми вказівками й коментарями, як треба жити. А потім, коли ти їм даєш одкоша, тебе ж і газлайтять: «Марино, чому ти нервуєш, тобі ж по-дружньому, по-людськи радять! Ти ба, письменниця, а така недобра!»
Факт з дитинства
Любила шити своїй ляльці-пупсику Оленці одяг. Збирала, де бачила, всякі клаптики тканини, і «ліпила» з них всякі вбрання. Ми з дитсадківською подругою Людою, яка теж мала схожу ляльку, просто неоголошене змагання вели в цьому питанні. Досі пригадую той момент здорової чорної заздрості, коли Люда продемонструвала на своєму пупсикові «чорну шкіряну куртку» (по суті, клаптик дерматину на гудзичкові, але це було так ефектно!!!).
Як знаходжу ідеї для історій
Ідеї всюди. У всьому. Не лінуватися б тільки брати їх і якось оформляти в історії.
Про що мрію
Ну, якщо крім Перемоги, — то мрію написати і видати роман, який визріває в голові. Мрію розвивати й продовжувати той «любовний роман», що в житті. Мрію мати власний Дім. І заробляти багато грошей, якщо вже на те пішло.))
Як реагую на хейт
Крім реакцій, описаних мною в пункті 2, я стараюсь і вчусь брати з таких ситуацій ресурс. Адже хейт — це теж різновид любові, можливо, навіть дуже щирої і небайдужої. Багато цього добра вже використано мною в «Домовичку і купі проблем» і «Щоденнику закоханої ідіоти». Як мовиться, далі буде!))
Скільки книжок написала і видала
Вічно риторичне екзистенційне питання!))
Досі не порахувала, чесслово! І досі не знаю, як рахувати: кожне перевидання однієї й тієї ж книжки окремо, чи тільки суто твори, незалежно від кількості перевидань!)))
Про що зараз пишу
Почала до вторгнення одну величеньку річ, і вже була на досить активній стадії написання.
24 лютого різко змінило долю моїх персонажів, але й ускладнило мені роботку... Тепер не знаю, що з того вийде. Побачимо!)
Улюблений письменник назавжди
Тако нема щоб «один» і «назавжди». Багато їх, улюблених. Міняюсь я — міняються й вони. Якісь стають уже неактуальними, якісь — тільки по-новому починають відкриватись. Ясно одне: кожен з них — це пазлик, який по-своєму творить і доповнює мене.
