Триває повномасштабна війна росії проти України. Ця трагедія об’єднала мільйони людей у світі в солідарності з українським народом.
УманьNews.City пропонує розповідь про уманчанку Ірину Грант, яка мешкає в Лондоні і згуртувала навколо себе українців та англійців для допомоги Україні.
Зараз Ірина з однодумцями готують до відправлення на Уманщину п’ятий автомобіль. Фото: Iryna Grant
Уманчанка Ірина Грант (в дівоцтві Дворянова) народилася і виросла в Іванівці, що на Уманщині. Закінчила Уманський державний педагогічний університет, працювала вчителькою англійської мови у 12-й школі, а з 2001 року живе і працює в Лондоні.
В Англії у Ірини є власний бізнес ─ бутік авторського жіночого одягу. Вона шиє одяг на замовлення і продає. Чоловік і донька в усьому підтримують маму і пишаються її здобутками. Вони люблять Україну і знають свою українську рідню. Тому 24 лютого, так само як Ірина, її горе і біль за Україною розділили члени її родини.
─ Те що ти за кордоном, це нічого не міняє,─ каже Ірина. Біль і гострота трагедії були такими сильними, що перші дні початку широкомасштабної війни взагалі пройшли мов у тумані. Цілодобово скролили стрічку новин і плакали, або мовчали зціпивши зуби.
Війна згуртувала українців за кордоном
Перша, до кого Ірина звернулася в розпачі від того що нічим не може допомогти українцям стала її подруга, з якою разом навчалися в УДПУ Марина Юхименко (зараз Холтон). Марина живе в Корнуєлі і жінки постійно підтримують одна одну. Разом вирішили, що будуть допомагати чим зможуть протистояти російській агресії. Тоді ж Ірина вислала кошти одногрупниці-волонтерці Олені Карпенко і та в Україні купила перший дрон, та передала на передову.
Українці в Британії Фото: Iryna Grant
Швидко з ними зв’язалася ще одна однокурсниця Оля Вінницька і попросила придбати для уманської тероборони прибори нічного бачення і тепловізор.
─ Власне, так все і почалося, ─ розповідає Ірина. Ми почали збирати кошти. Розподілили обов’язки: я відкрила благодійні рахунки, робила публікації в соціальних мережах, і пояснювала своїм клієнтам та знайомим англійцям що зараз відбувається в Україні та які є першочергові потреби у ЗСУ і в цивільного населення. Марина почала зв’язуватися з нашими одногрупниками з УДПУ, уманчанами в різних країнах. Люди почали надсилати кошти.
Так створилася «Уманська діаспора»: Геннадій Доманський, Руслан Ліподатенко, Ірина Чаплоуцька, Віра Балдинюк, Наталія Мазур, Вікторія Метельська, Оля Коврик.
Жінки почали закуповувати те, про що просили земляки: захист для тербороони, рації, тепловізори бронежелети, прилади нічного бачення, тактичне взуття, ремені і все, що могли закупити.Фото: Iryna Grant
God works in mysterious ways
У англійців є приказка яка дослівно перекладається на українську так: Бог працює загадковим чином.
Жінки більше розраховували на своїх ─ українців, які живуть і працюють за кордоном. Але на публікації Ірини в соцмережах швидко відгукнувся батько однієї з однокласниць її доньки, англієць Ендрю Моксон (Andrew Moxon). Чоловік пояснив Ірині, що він колишній військовослужбовець збройних сил Об’єднаного Королівства, тому добре знається і на військовому спорядженні і на тому де його можна придбати. Незабаром до нього приєдналися його колеги екс-військові Джейк Вуд (Jake Wood) і Чарлі Едуардс (Charlie Edwards), та Пітер Аткінсон (Peter Atkinson), який не був військовим, але так само щиро підтримує Україну.
Доволі швидко, в перші тижні від початку вторгнення Ендрю і Джейк допомогли закупити тактичне спорядження, яке просила уманська тероборона, уклали в 4 великі чорні сумки і самі, своїм ходом повезли до кордону Польщі і України. Ірина згадує, що тоді побоялися відправляти вантаж якимось бусом чи кур’єром. Хотіли, щоб воно точно дісталося в Умані за призначенням.
4 перші сумки з тактичним спорядженням англійці власноруч привезли на кордон.Фото: Iryna Grant
В Польщі вантаж прийняв Іринин брат Віктор Петкевічус та його дружина, полька Іоланта. Вони за власний кошт докупили потрібного, довантажилися гуманітарним вантажем зі складу в Польщі і повезли то все на Уманщину.
«Уманська діаспора в Лондоні» вже доправила в Україну чотири автівки (2 швидкі допомоги і 2 мікроавтобуса), а в кінці липня відправлять ще одну швидку допомогу ─ п’яту машину. Фото: Iryna Grant
А англійці, Ендрю та Джейк ще на 3 дні лишилися волонтерити на кордоні в Польщі допомагати українським біженцям. Чоловіки, які пройшли не одну військову місію, були шоковані тим що бачили, в якому стані прибували жінки і діти з України, та тим, що вони розповідали.
Після того Джейк і його побратими дуже активно включилися в роботу.
Схему передачі автівок в Україну напрацювали з першого разу
Перед Іриною і її командою з Умані поставили задачу: купити пікап для тероборони. Поки збирали кошти на пікап, Джейк за власний кошт купив якісну швидку допомогу, зробив страховку, всі супроводжуючі документи і заправив пальним аж до Умані. Це коштувало чоловікові 9 тисяч англійських фунтів.
─На зібрані кошти купуйте бронежилети і все, що вас просили, а машину я куплю сам, ─ заявив англієць, ─ це має для мене дуже велике значення.
Jake Wood за власний кошт купив якісну швидку допомогу, зробив страховку, всі супроводжуючі документи і заправив пальним аж до Умані. Це коштувало чоловікові 9 тисяч англійських фунтів. Фото: Iryna Grant
Ірина на зібрані кошти закупила потрібне спорядження в Англії, те чого не знайшли ─ докупили в Польщі і довантажили машину на складі Центру гуманітарних вантажів в Польщі «під зав’язку».
До кордону машину пригнав сам Джейк. Там її підхопили і перевезли в Україну Віктор Петкевічус і його товариш Павло Науменко. Чоловіки вже напрацювали систему перевезення автівок з Польщі в Україну для ЗСУ та тероборони. Частину військового спорядження вони залишають на перевірених точках в тилу, а частину адресно доставляють до місць призначення нашим захисникам.
Адресна доставка: головний принцип англійських волонтерів.Фото: Iryna Grant
Так і налагодили цю послідовність:
- зібрали кошти,
- купили автівку,
- наповнили вантажем,
- перегнали до кордону Польщі,
- доповнили вантажем,
- перегнали на Уманщину.
На все це йдуть кошти самих волонтерів та зібрані внески англійців на благодійні рахунки.
Що більше говорити ─ то більше користі
Поки Ірина з подругами організовували першу машину та вантаж, до неї звернулася журналістка з ВВС Аіша Бакш (Ayshea Buksh) і запропонувала допомогу у поширенні інформації про збір благодійних коштів на допомогу Україні.
Після телевізійного і радійного сюжету на ВВС Лондон люди стали допомагати більше.Фото: Iryna Grant
Ірина погодилася, детально розповіла що і навіщо вони збирають, як сьогодні живуть люди в Україні, як героїчно захищають країну наші військові та які великі втрати і потреби українців.
Незабаром ще одну карету швидкоі допомоги для України повністю оплатила одна з клієнток Ірини.
Іринин бутік авторського жіночого одягу в Лондоні став волонтерським центром допомоги Україні. А клієнти, сусіди і другі стали волонтерами-помічниками.Фото: Iryna Grant
Потім мікроавтобус для Уманщини оплатили троюрідний брат Ірини Руслан Чернишов з другом Богданом Кравченком, теж з Умані, які зараз проживають в Штатах. Чоловіки купили мікроавтобус і долучилися коштами до другого мікроавтобуса.
Таким чином «Уманська діаспора в Лондоні» вже доправила в Україну чотири автівки (2 швидкі допомоги і 2 мікроавтобуса), а в кінці липня відправлять ще одну швидку допомогу ─ п’яту машину.
Коли готуємо відправку думаємо про тих, хто отримає вантаж
Ірина зізналася, що момент, коли вона зачиняє двері автомобіля, який зараз поїде в Україну, дуже знаковий. З одного боку ─ це фінал великої роботи, з другого боку це старт нового збору на нову машину і нову допомогу.
Кожна нова машина в Україну - це спільна справа багатьох людей.Фото: Iryna Grant
Безумовно, жінка хвилюється за безпеку перевізників і збереження вантажу, та найбільше вона і її помічники хочуть щоб ця машина і вантаж принесли якомога більше користі українцям у їхній боротьбі проти російських окупантів.
Для Ірини та її команди дуже важливо, щоб вантаж приходив за призначенням. Тому вона працює лише з довіреними і перевіреними людьми в Англії, Польщі, Україні. Разом з тим, жінка розуміє, що ті машини «швидкої допомоги» які вони передають на Уманську центральну районну лікарню незабаром можуть поїхати на фронт. Але на передовій вони також дуже потрібні, і найголовніше ─ щоб і машини і спорядження служили землякам, які боронять Україну.
Взірцевий політик, який надихає англійців
─ Англійці дуже сильно підтримують Україну, ─ розповідає Ірина. ─ Люди з мого оточення реально переживають і роблять все від них залежне, аби підтримати наших захисників. Дуже надихаючим є те, що робив і робить Борис Джонсон. Він не просто підняв авторитет Англії на міжнародній арені, діючи так рішуче проти російської агресії, але й отримав шалену підтримку громадян країни. Це був рішучий вчинок. Ми всі ним пишаємося і поважаємо його.
Ізабелла пишається своєю матусею і намагається ій в усьому допомагати.Фото: Iryna Grant
─ І зважаючи на те, як довго триває війна, часом здається, що до війни в Україні люди почали звикати, як до ковіду. Але наші вороги чинять таке лихо, що за кожним новим злочином росіян проти людей і людяності англійці знову повертаються до благодійної допомоги нашим захисникам. І хоча зараз дають трохи менше коштів, то це лише тому, що дуже багато дали відразу. І кожен, хто сьогодні поряд з нами, хто допомагає і поділяє наші думки ─ надихає на роботу далі.
Тому ми продовжуємо нашу роботу і гуртуємо навколо себе кращих людей ─ для допомоги Україні, для перемоги.
