З початку російського вторгнення понад 6 мільйонів українців залишили рідну країну. Про це свідчать дані порталу оперативних даних Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Так, станом на 12 травня, з України виїхали 6,080,239 осіб.
Станом на 12 травня з України виїхали 6 080 239 осіб
Враховуючи 5-6 мільйонів трудових мігрантів, які виїхали на роботу за кордон до 24 лютого 2022 року, а саме такі цифри називають в Європейській бізнес асоціації, та 1,6 мільйонів людей, які вже повернулися в країну, загальна кількість українців, які перебувають за межами України сягає 10-11 мільйонів осіб.
Практично кожен п’ятий українець нині не в Україні.
Всі, хто зараз виїхали з рідної країни ─ зробили це свідомо. Кожен, з опитаних нами вдячний країні свого тимчасового перебування, прихистку, роботи саме за надану можливість ─ врятуватися від війни, захистити дитину, заробити на життя.
Але практично всі зазначають, що з кожним днем перебування за кордоном, руйнуються стереотипи про те, що за кордоном «все медом помащене».
Люди пізнають реалії життя (а не відпочинку) в іншій країні, стикаються з бюрократичними механізмами, особливостями системи освіти і медицини, тощо. І з кожним днем переконуються, що є багато звичних нам речей, за які ми інколи «сварили» нашу владу, насправді значно краще влаштовані саме в Україні.
Уманці, які різний час живуть в різних країнах поділилися своїми думками про те, ЩО в Україні влаштовано краще, зручніше, прогресивніше ніж за кордоном.
Я живу два місяці в німецькому містечку Ландсгут. За кількістю населення він такий, як Умань. Але не такий мобільний.
1. Про дитячі садки
Садків у Німеччині мало. Вони не будуть нових, бо це дорого. Це саме стосується і шкіл. Місцеві батьки стають у чергу в садок, ще до народження малюка. Працюють садки із 8 або 9 ранку і до 15.00 чи 16.00. Якщо садок працює до 17:00, це вважається великою вдачею. Як при цьому працювати батькам? Це проблеми батьків. Тут досі існує стереотип, що тато має працювати, а мама виховувати дітей. Якщо сім‘я не повна, знову ж — проблеми батьків.
2. Про медицину
Тут діє система страхової медицини. Потрапити до лікаря «от прямо зараз, бо горить» — ні. Спочатку треба папірець із страхової, і в порядку робочого графіку. Якщо ви записуєтеся на прийом до лікаря, своєї черги ви можете чекати тижнями, а й то весь місяць. Лікарів так само не вистачає, як і садків.
3. Про громадський транспорт
Це окремий біль. У місці, де я живу, графік автобусів не прив'язаний до гугл-maps і це жах. Подивитися, як дістатися до місця призначення громадським транспортом через джіпіес, неможливо. Для цього потрібно зайти на сайт, де є графік маршрутів із зупинками. Але це, як мінімум, потрібно орієнтуватися в місті й знати ці зупинки. Правда, всі автобуси ходять відповідно до графіку хвилина у хвилину. Люди користуються громадським транспортом рідко. Наприклад, потрібний мені автобус у будні їздить лише один раз на годину, а у вихідні і святкові дні ще рідше. Тому переважна більшість людей користуються велосипедами. Тут є велосипедні доріжки, тому це доволі комфортно.
4. Про держустанови
Хух, як же я сумую за нашим ЦНАПом! Дай Бог здоров‘я їхім працівникам. У Німеччині ти мало що можеш зробити онлайн. Тут досі активно користуються поштою, стоять у чергах і заповнюють стоси паперів. Плюс всі нові процеси запускають дуже довго, часто не мають механізмів їх реалізації. В установі, де я реєструвалася, роздруковують електронні листи, бо не мають електронних папок.
Для порівняння. Щоб сплатити податок в Україні я просто заходжу в Дію і все це роблю за 15 хв. У Німеччині треба витратити на це цілий день і заповнити купу анкет.
5. Про інтернет
Якщо в Україні він є у вільному доступі в усіх кафе, і найвіддаленішому селі, то в Німеччині — ні. Тут досі є населені пункти, які не мають доступу до всесвітньої мережі. І їх не мало.
Але тут дійсно класні дороги, гарна соціальна допомога, освітлені вулиці й низький рівень злочинності.
- В Україні кращі ─ люди. Добрі, чуйні.
- В Україні все можна зробити у смартфоні. Тут ця бюрократія все ще на старому рівні.
- Медичної допомоги інколи доводиться чекати місяцями. До лікаря тільки черги і тільки по запису.
Написала все тільки конкретно з свого досвіду, можливо в інших регіонах Канади все по іншому. Але в нас саме так.
1. Сімейні лікарі
Щоб потрапити до сімейно лікаря в Канаді потрібно заздалегідь записатись на дзвінок лікаря, лікар дзвонить вам як мінімум через два тижні щоб лише спитати в чому річ, а після того ще з дві неділі треба чекати на прийом. В Україні набагато краще все: на тижні записався, відвідав лікаря, отримав потрібну консультацію і лікування.
2. Дитячий садок
В Україні набагато краще годують дітей, мається на увазі страви та продукти. В Україні є перші страви, каші. Тут де живу я, дітей в садках часто годують сухими сніданками, чіпсами. Єдиний нормальний прийом їжі ─ обід.
3. Лікарняні
Лікарняних в Канаді взагалі нема( принаймні тут, де я офіційно працюю). Якщо ти хворий і не виходиш на роботу, то тобі просто не платять за ці дні зарплатню. В Україні ти впевнений що якщо ти захворів, але працюєш офіційно, то без грошей ти не залишишся.
4. Шкільна освіта
Дітей тут взагалі не заставляють нічого вчити, домашніх завдань аж до вищої школи (9-12 класи) нема. В мене таке враження що моя дитина залишилась з тими знаннями з якими приїхала до Канади. В Україні дітей хоч і змушують, але ж і діти розвиваються у всіх напрямках. І я в котре впевнилась, що українці ─ дуже розумний народ.
1. Бюрократія і повільний темп життя
Франція славиться своєю бюрократією і повільним темпом життя. Свій похід у мерію для оформлення будь якої довідки потрібно планувати заздалегідь (за місяць або навіть два). Спочатку в інтернеті бронюється дата зустрічі, а потім ще кілька тижнів або навіть місяців потрібно чекати виготовлення потрібного документу. Якась помилка в довідці? Знову береш зустріч і знову чекаєш.
2. Банк
Те ж саме з походом в банк. В Україні з цим простіше і відчутно швидше.
3. Пошта
Всі оригінали документів приходять у твій поштовий ящик. Послуги пошти та паперові конверти тут дуже актуальні. Свій поштовий код потрібно знати «на зубок». А от в Україні, не пам‘ятаю, коли останній раз отримувала поштового паперового листа.
4. Телефон
Не можна купити стартовий пакет і просто почати ним користуватись як в Україні. Обов‘язково номер телефону прив‘язується до паспорту, банківської картки та електронної пошти. Активація простого номеру телефону займає пів дня.
Найбільше тут мені не вистачає послуг «Дії», «Приват24» та «Нової пошти».
На будь яку дію, яку б я могла зробити в Приват24 буквально за кілька хвилин, тут потрібно витратити мінімум тиждень.
Будь яку посилку, яку я б отримала на Новій Пошті за пару днів тут я чекаю близько місяця.
1. Діджитал
Відразу почала помічати, що українці прогресивніші. Наприклад, тут немає такого додатку як «Дія». Є окремий додаток сервісу охорони здоров’я з сертифікатом вакцинації. Але там не так просто зареєструватись, система не може швидко знайти тебе, тож особисто в мене цей сертифікат в паперовому варіанті.
2. Охорона здоров‘я
Щодо системи охорони здоров‘я ─ ситуація досить неоднозначна. З одного боку, все що пов‘язане з ризиком для життя ─ служби порятунку працюють бездоганно. Швидка, МНСники та пожежники використовують авіацію та спецтехніку навіть якщо без неї можна обійтись. Але….
Якщо є необхідність проконсультуватись з лікарем ─ можливо доведеться чекати до місяця і більше. Інколи це може коштувати життя, тож до наших професіоналів потрапити на прийом легше. І взагалі, наші більш турботливі і уважні.
3. Кухня
І ви навіть не уявляєте, яка в нас в Україні смачна і різноманітна кухня. У нас можна смачно поїсти і не в дорогих закладах. Тут це дорого і щоб знайти дійсно класне місце ще треба постаратись. Це стосується і продуктів з супермаркету ─ українське все смачніше.
Задарма ніде нічого немає
В Україні краще ніж в Польщі, бо то моя Батьківщина, там все моє рідне, всі мої рідні і друзі. В Польщі просто працюю і завжди рахую дні і тижні до того як їхати додому.
Жити і працювати тут можна але цілий час відчуття що ми тут просто батраки, які мусять працювати, щоб вдома мати на життя і на відпочинок.
Тут маю багато друзів українців і поляків. Нічого поганого про поляків не можу сказати бо усі розуміють і підтримують нас .
Працюю на добрій фірмі зварювальником, сплачую податки і страховку, тому в разі якщо якісь проблеми зі здоров'ям, то медицина безкоштовна (візит до лікаря). Ліки купуєш сам.
Одного разу був нещасний випадок на виробництві, звертався до окуліста і навіть робили операцію на оці, то, правда, безкоштовно.
Відпускні в моєму випадку не платять, бо я працюю по «умові зліцення», а ті, хто працює по «умові по праці» то мають відпускні.
У нас в закладі на свята дають подарунки як полякам, так і українцям. Але вдома все одно краще, хоч і не такі заробітки.
1. Мистецька освіта
Україна має чудову систему мистецької освіти, що відсутнє тут.
Навчання музиці, малюванню тут лише платне і дуже дороге. Далеко не кожна родина може дозволити собі це.
Як правило, діти мають урок гри на інструменті лише один на тиждень 30 хвилин. Сюди викладач має вмістити також і елементи теорії музики.
2. Медицина
Медицина ─ коли платна, просто шикарна, але неймовірно дорога. Безкоштовна ─ може бути, але це дууууже довгий та нудний процес з тривалими чергами на тестування чи операції . Лікування у стоматолога ─ космічні ціни, але висока якість. Результат ─ всі дбають про здоров’я і намагаються не хворіти.
3. Кухня
Смачнішої за українську немає ніде. Це точно. В усякому разі не у Великій Британії.
Основне скажу словами одного з героїв фільму «В бій ідуть лише «старики»:
На початку війни з Умані волонтери вивезли 31 дитину з інвалідністю, разом з одним з батьків. Спочатку планувалася реабілітація, але це доволі вартісно, тому ми залишаємося на правах біженців.
Що в Україні краще
1. Кухня
Наша кухня однозначно краща! Повсякденна, мова не про витребеньки, а про кашу, котлету, суп, салат. Тут інша їжа. Нас годують італійці, тому навіть якщо страви мають звичну назву це інше. В раціоні забагато, як на мене, борошняного і солодкого.
2. Камери схову
В магазинах і супермаркетах немає камер схову – це дуже незручно. Розумію, що тут немає такої потреби, тому що люди їздять на авто. Але це насправді незручно.
3. Лавочки
Лавочок в громадських місцях багато, але вони або бетонні, або кам’яні, тому сидіти на них холодно. У нас більшість лавок дерев’яні і тому значно зручніші.
Що сподобалося в Італії
- 2 тижні нам довелося жили в ковідному шпиталі. Однозначно умови перебування в шпиталі значно кращі ніж в українських лікувальних закладах, навіть приватних і дорогих.
- Дуже добре організовано сортування сміття. Надзвичайно потрібно це запроваджувати і в Україні.
Що здивувало в Італії
Італійці й українці ментально дуже схожі. Коли ми спілкуємося, ми бачимо, що однаково емоційні, темпераментні. Але стереотипно вважається, що італійці дуже запальні. Готова сперечатися, адже наші військові вже всьому світові довели, наскільки запальний український народ.
В гостях добре, а вдома найкраще
Про повернення додому в Україну, раніше чи пізніше, думають всі опитані нами уманці. Люди розуміють, що життя вже не буде таким як раніше. Після війни нам доведеться відновлювати країну, відбудовувати зруйновані міста і села. Всі розуміють, що економічні показники життя вже знизились, а найважчі часи ще попереду. Проте кожен/кожна сьогодні шукають чим і як можуть допомагати Україні з-за кордону. Практично кожен з опитаних допомагає волонтерам, бере участь у антиросійських мітингах, підтримує коштами і морально своїх рідних в Україні. Хтось просто розуміє, що перебуваючи з маленькою дитиною за кордоном полегшує життя своєї родини в Умані і зменшує навантаження на соціальну сферу. І всі, як один, впевнені в нашій Перемозі.
