Уже кілька тижнів уманчани активно обговорюють питання зміни постачальника природного газу. Хтось зацікавлений і досконально вивчає це питання, цікавиться як це робили знайомі, дехто ставиться скептично і впевнений, що нічого доброго з цього не вийде.
УманьNews.City поспілкувався з уманчанином Михайлом Мальованим — він розповів, чому вирішив змінити постачальника і що для цього робив.
Михайло із сім’ю живе у приватному будинку, який взимку опалюється природним газом. Розповідає, що на рік їм потрібно приблизно 1500 куб/м газу. А про те, що в Україні споживачі можуть змінювати постачальника газу, знав ще влітку.
— В межах своєї роботи я цікавлюся різними речами. Коли Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС, ми підписали так звану Енергетичну Хартію, яка передбачала те, що в Україні відкриють енергетичний ринок, щоб люди могли купувати у різних постачальників, — розповів Михайло Мальований. — Ринок відкритий влітку 2020 року. Я про це знав, тому що слідкував за новинами. Однак влітку був зайнятий і не перейшов до іншого постачальника. Та початок опалювального сезону підштовхнув до дій і я почав перехід на Нафтогаз. Насправді, перейти можна не лише на Нафтогаз, зараз на ринку присутні до 40 компаній, які можуть продавати газ — вони повинні бути ліцензовані державними органами, щоб займатися цією діяльністю. Дуже багато компаній вже пройшли ліцензування і пропонують такі послуги.
Михайло зазначає, що якби змінив постачальника газу ще влітку, то міг би зафіксувати ще нижчу ціну.
На сьогодні змінити постачальника можна через сайт обраного підприємства, таку послугу також пропонує ПриватБанк. Також зручність процедури у тому, що все можна зробити онлайн. Михайло Мальований розповів, що його документи були на розгляді тижня два — їх перевірили, зв’язалися із попереднім постачальником для перевірки заборгованостей. Каже, що сьогодні відбувається масовий перехід користувачів і у Нафтогазі не встигають усе швидко опрацювати, тому час розгляду документів трохи збільшився, адже це достатньо тривалий процес.
— Питання переходу врегульоване. Щодо перевірок — ви відсилаєте документи до нового постачальника і питаннями щодо розрахунків і обрахунків займається новий постачальник. І перед переходом старий постачальник виставляє рахунок, щоб ви могли повністю з ним розрахуватися та не було жодних претензій. Ви укладаєте угоду з новим постачальником, у мене це Нафтогаз, і все, — говорить пан Мальований. — Заявка подається онлайн. Потрібно відсканувати або сфотографувати документи та надіслати їх новому постачальнику. Потім через певний час приходить договір, де вказано, з якого числа ви є їхнім споживачем, створюється електронний кабінет. В інших постачальників усе також можна зробити аналогічно. Я робив усе через сайт Нафтогазу. Сфотографував телефоном документи, там є форма, яка заповнюється в форматі pdf. І якщо ви не хочете надсилати документи звичайним листом, то потрібно підписати електронним підписом. У мене такий є, я ним підписав копії своїх документів. А якщо люди не підписують електронним підписом, то після підписання договору ще потрібно поштою надіслати в Нафтогаз заявку написану і підписану від руки. Потрібні копії таких документів:
- документу, який підтверджує право власності на будинок
- паспорта
- ідентифікаційного коду
Також потрібно знати свій номер ЕІС коду, який зараз присвоєний кожному споживачеві газу (його можна подивитися у квитанціях за газ або у електронному кабінеті свого попереднього постачальника).
При підключенні є можливість вибрати тарифний план «Місячний» або «Річний». Михайло зупинив свій вибір на річному тарифі:
— На скільки я розумію, то при місячному тарифі, скільки використали — стільки й заплатили згідно показників лічильника. Я вибрав тарифний план «Річний» — у мене контракт заключний на рік і ціна фіксується на рік. Тобто я законтрактував загальну кількість кубометрів газу, яка мені потрібна на рік. Я порахував, що приблизно у рік мені потрібно 1400 куб/м. Вони 1400 помножили на фіксовану ціну 5,23 гривень і тепер впродовж року я щомісяця буду платити однакову суму — 623 гривні. А в кінці мого річного контракту буде перерахунок — якщо я не використаю кубометри, за які вже заплатив, вони будуть враховані у наступний період, а якщо перевикористаю заплановані кубометри, то доплачу різницю.
На початку грудня пан Михайло поділився своїм досвідом під постом у одного з друзів на Facebook. І навіть розповідав про усю процедуру, бо люди зацікавилися.
— Спочатку я вивчив це питання — в інтернеті є купа інформації. Я не знаю, чому багато людей бояться. Але ж різниця в тарифі значна. В «Уманьгаз збут» сьогодні ціна майже 8,9 грн., а я зафіксував ціну 5,23 гривень на рік, тобто я економлю близько трьох гривень — це велика різниця, — пояснює Михайло Мальований. — Також часто питають, чому вибрав саме Нафтогаз, а не іншу компанію. По-перше, це державна компанія, по-друге, вони мають власний видобуток газу, через дочірнє підприємство «УкрГазВидобування», бо усі інші компанії купують газ або в того ж Нафтогазу, або імпортний. Тому є певна стабільність, впевненість, що ця компанія нікуди не дінеться, на відміну від інших. Щодо ціни, то ніхто не застрахований від того, що ціна в майбутньому буде підніматися, тому що це ринкова економіка. Але я зараз зафіксував річну ціну, вона мене влаштовує, а через рік подивимося. Через рік знову можу поміняти постачальника, ніхто мені цього не забороняє.
Також Михайло Мальований розповідає, що очікує відкриття енергоринку, щоб можна було купувати електроенергію:
— Зараз за кіловат ми платимо близько двох гривень, але мало хто знає, що атомна енергетика продає свої кіловати в загальну енергомережу за ціною в межах 36 копійок за кіловат. Коли атомним електростанціям теж дозволять на пряму населенню продавати електроенергію, для споживачів це також буде плюс, що також можна буде вибирати постачальника. В Європі так вже є давно, вони можуть купити електроенергію, газ у тих постачаликів, у яких хочуть або вигідно.
Щоб дізнатися, які ціни пропонують різні постачальники газу, переходьте на сайт Міністерства фінансів України.
