Самореалізація є безкінечною темою для написання статей та знімання відео. Здавалося б, все давно написано і знято, проте кожен день хтось задає собі питання: Хто я? Для чого живу? Де знайти себе?
Якщо ця тема для вас є важливою — подумайте, чи ви дійсно готові до відвертої розмови із собою? Ви ж перебували у встановлених вигідних для вас стереотипах і думках, які формували якість життя, а я пропоную перевернути ваш світ!
Якщо так, то оберіть зручні для вас ручки чи олівці, аркуші паперу для нотаток, відверто і чесно попрацюйте з матеріалом вашого життя.
Крок перший
Що ви робите у своєму житті? Для чого живете і для чого вам цей досвід? Для кого ви живете? Кому і що ви хочете доказати своїм життям?
Чим більше відповідей на кожне запитання, тим краще — тим відвертіше, тим ближче до головного. Якщо прийде усвідомлення, що ви не відокремилися від когось для вас важливого, вітаю — це вже початок дороги.
Крок другий
Хто ви, насправді? В чому ваші істинні бажання, вміння, таланти, улюблені справи?
Я розумію, щоб інтегруватися у життя ви були змушені свого часу адаптуватися до бажань своїх рідних, аби отримати умови для життя, адже тоді — в минулому дитинстві ви залежали від них і не мали змогу «висуватися», вам було рано «мати свою думку», ви «повинні сказати спасибі за те, що маєш. У інших і того немає». Але від чого ви отримували задоволення? Я, для прикладу, завжди уявляла як танцюю на великій сцені, і разом з тим чула, що я «рухаюся, ніби проковтнула лом», тож свідомо відмовлялася від усіх запрошень на вечірки. Моє життя було схожим на «шматочки бажань і вимог інших»: батька, матері, дідуся, бабусі, проте зараз отримую шалене задоволення від реалізації своїх бажань та руху: подорожей, мандрівок, танців наодинці. А що ховали ви від себе та інших?
Крок третій
Захист — унікальний спосіб спотворити реальність. З ким ви постійно сперечаєтеся у думках, вчинках? Від чого ви захищалися своєю дією або бездіяльністю? Яке твердження ви активно заперечуєте? Які проєкції будуєте? З чим чи ким відчуваєте дисоціацію?
Захисти – це енергія, яка не дає можливість відкрити нову правду, відчути свою силу. Захист створює пустоту, і коли немає біля вас інших людей, які так чи інакше впливають на вас — виникає дисонанс, пустота, розщеплення. Захист — унікальний спосіб спотворити реальність. Про який розвиток може йти мова у такому стані?
Крок четвертий. Чого ви боїтеся? Кому ви хочете бути потрібним? Від кого не отримали бажаної любові і підтримки?
Страх єдності та непотрібності доповнюють викривлену картинку безпеки світу: людина не може відчувати комфорт у відносинах з іншими — вона відчуває постійну напругу, тривогу, збільшує дистанцію з партнером (щоб не було боляче, щоб не кинули). Страх бути непотрібним, кинутим, самотнім призводить до емоційного та фізичного дистанціювання і разом з тим збільшує потребу любити, відчувати любов. Породження двоякого бажання любити і бути любимим, разом із життєвим досвідом призводить до відсторонення і саможертовності. Людина не може бути щасливою — вона не відчуває щастя, і не дає приводу іншим його відчути. А що це дає вам крім люті і нереалізованості?
Крок п’ятий
На що ви злитеся чи злилися? Про що не мали змоги виговорити? Про що замовчували? Для чого старалися бути кращою версією себе?
Внутрішня лють не має кордонів. Саме лють, яка прикривається сором’язливістю і покорою є потужним джерелом невивільненої енергії. Усвідомлення нереалізованості призводить до думок, що життя проходить повз. Ця відверта думка блокується свідомістю, тому спалахи люті можуть носити неконтрольований характер — аби несвідомо нашкодити тим, хто проявляє турботу і любов (але це не ті люди, від яких вам потрібна любов). Гнів становить небезпеку, оскільки може зруйнувати внутрішні цінності особистості. Нас вчать перенаправляти гнів, але ніколи не гніватися відверто, тобто не усвідомлювати свій гнів і проявляти його, що призводить у свою чергу до тілесної напруги, руйнівних думок, само пошкоджень і тотального знецінення цінності власного життя. Але не відвертість.
