Артеріальна гіпертензія, її причини, симптоми та профілактика

Коли серце б’ється, воно судинами доставляє кров до тканин і органів. Кров’яний тиск є показником сили, із якою серце перекачує кров по всьому тілу. Значення тиску записують у вигляді двох цифр. Перше число називається систолічним тиском, і позначає тиск у судинах у момент, коли серце скорочується. Друге число — діастолічний тиск, який демонструє тиск у судинах, коли серце «відпочиває» між ударами.

Оптимальний показник артеріального тиску — менше 120/80 мм рт. ст, нормальний — в діапазоні від 120/80 мм рт. ст до 129/84 мм рт. ст.

Підвищений кров'яний тиск часто може не мати жодних ознак. Водночас дуже високий тиск (180/120 мм рт. ст.) може спричиняти шум у вухах, головний біль, нудоту, розмитість зору, кровотечу з носа, біль у грудях тощо.

Якщо не лікувати артеріальну гіпертензію, вона може стати причиною розвитку інших захворювань, таких як ниркова недостатність, інфаркт, інсульт, втрата зору тощо.

Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):

• більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ)
• більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).

Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Тиск в артеріальному руслі, яке забезпечує переміщення крові від серця до органів, є добутком значень серцевого викиду і загального периферичного опору судин. Ці показники змінюються під впливом широкого спектра патофізіологічних чинників, переважно у різних поєднаннях.

Якщо у вас піднявся тиск, потрібно передусім розібратися з причиною. Можливі ситуації, коли тиск підвищився, але захворюванням це ще вважати не можна: на фоні сильного емоційного стресу, вживання алкоголю, після значного фізичного навантаження. Однак у здорової людини організм компенсує вплив усіх цих факторів і зберігає артеріальний тиск у нормі.

Артеріальна гіпертензія розвивається внаслідок дії як генетичних механізмів, так і екзогенних факторів — надмірного вживання солі, психоемоційного стресу, ожиріння.

• стать (частіше страждають жінки)
• вік (більше 50 років)
• рівень загального холестерину.

Ризик зростає, якщо пацієнт веде малорухливий спосіб життя, має ожиріння, ранній початок серцево-судинних захворювань у членів родини, доклінічні прояви атеросклерозу, знижену функцію нирок тощо.

У осіб, які мають найближчих родичів до 55 років з артеріальною гіпертензією, ризик розвитку гіпертонічної хвороби збільшується учетверо.

Роль надлишкового вживання натрію (солі) в розвитку артеріальної гіпертензії було яскраво продемонстровано в Японії. Завдяки впровадженню Національної освітньої програми з обмеження вживання солі, за 20 років удалося значно знизити частоту гіпертензивних цереброваскулярних катастроф (інфарктів, інсультів тощо).

З урахуванням особливостей етіології виділяють два типи артеріальної гіпертензії:

• первинну, або есенціальну (гіпертонічна хвороба)
• вторинну, або симптоматичну.

Симптоматична гіпертонія також поділяється на: ренальну; ендокринну; зумовлену коарктацією аорти; пов’язану з неврологічними причинами (пухлина головного мозку, енцефаліт, синдром нічного апное, синдром Гієна — Барре); спричинену вагітністю; зумовлену підвищеним серцевим викидом (підвищена жорсткість стінок у літніх людей, недостатність клапана аорти, артеріовенозна фістула, незарощення артеріальної протоки, хвороба Педжета, бері-бері).

У 95% випадків діагностують есенціальну артеріальну гіпертензію.

• підвищений тиск (140/90)
• головний біль (найчастіше — в потиличній чи тім’яній частині)
• періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення
• біль у ділянці серця
• прискорене серцебиття (понад 90 разів на хвилину) у спокійному стані
• відчуття задухи.

У більшості випадків початок артеріальної гіпертензії лишається непоміченим. Якщо артеріальний тиск підвищується поступово, то на головні болі, запаморочення зазвичай не зважають.

Підвищення тиску можуть супроводжувати загальна слабкість, дратівливість, сонливість. Подібні симптоми притаманні абсолютно різним недугам, саме з цим пов’язане пізнє звернення хворих до фахівця, коли АГ виявляють випадково під час візиту до лікаря з інших причин.

Ще гірше, коли вже на кардіограмі виявляються зміни у вигляді гіпертрофії лівого шлуночка чи окуліст фіксує зміну судин очного дна. Це означає, що підвищений АТ уже встиг завдати шкоди серцю і судинам і починати лікувати його слід було ще рік тому.

Коли артеріальний тиск підвищується різко, це не може залишитися непоміченим. Якщо починає сильно боліти голова, миготять «мушки» перед очима, дзвенить (гуде, шипить) у вухах, нудить і блювота не приносить полегшення — це може бути ознакою гіпертонічного кризу.

У такому випадку необхідно терміново викликати екстрену допомогу і лікуватися в умовах кардіологічного стаціонару.

Замислитися про профілактику гіпертонічної хвороби необхідно в молодому віці, особливо якщо хто-небудь із близьких родичів має серцево-судинні захворювання.

Запобігти артеріальній гіпертензії допоможуть здорові харчові звички і спосіб життя загалом:

• підтримуйте нормальну масу тіла
• відмовтеся від куріння
• обмежуйте кількість спожитого алкоголю, а краще взагалі не вживайте спиртного
• регулярно займайтеся фізичними вправами (не менше 30-40 хвилин 3-4 рази на тиждень)
• обмежуйте споживання солі (до 5 г на добу для дорослої людини — трохи менше чайної ложки, включно з «прихованою сіллю» в маринадах, копченостях, ковбасах, соусах і навіть у звичайному хлібі)
• уникайте стресів (чудовою профілактикою впливу стресів на організм є легкий біг, плавання, йога, прогулянка на природі);
• вживайте продукти, багаті на калій (крупи, бобові, фрукти, овочі, зелень).

Щоб не пропустити початок артеріальної гіпертензії, необхідно уважніше ставитися до свого здоров’я і вимірювати артеріальний тиск не рідше двох разів на місяць усім людям після 50 років.

Рання діагностика артеріальної гіпертензії залежить від точності вимірювань, для чого рекомендується регулярно перевіряти справність пристроїв для вимірювання тиску (тонометрів) і правильність їхніх показань.

Не менш важливо дотримуватися під час вимірювань рекомендацій міжнародних експертів, зокрема:

• тиск вимірюють сидячи, у стані спокою, не раніше ніж через 30 хвилин після ходьби, куріння, вживання чаю, кави та інших кофеїновмісних напоїв (інакше можна зафіксувати підвищений тиск навіть у здорової людини)
• ноги мають стояти на підлозі
• вимірюють артеріальний тиск двічі (перерва — до 2 хвилин), а за розбіжності показань більше 10 мм рт. ст. потрібне ще одне вимірювання, показником буде середній результат
• манометр розташовують на рівні серця
• під час першого вимірювання артеріальний тиск вимірюють і на лівій, і на правій руці, при цьому до уваги беруть вищий показник
• якщо різниця у показаннях різних рук перевищує 20 мм рт. ст., потрібне повторне вимірювання.

Артеріальну гіпертензію діагностують, якщо підвищені показники зафіксовано в результаті принаймні двох вимірювань.

У разі помірного підвищення під час першого вимірювання друге вимірювання здійснюють через кілька місяців, а якщо підвищення значне — через коротший інтервал.

Дані єдиного вимірювання беруть до уваги для діагностування АГ, якщо вони свідчать про 3-й ступінь гіпертонії (показники вищі за 160 мм рт. ст. для систолічного тиску і вищі за 110 мм рт. ст. для діастолічного тиску), наявна відповідна симптоматика, існує високий додатковий серцево-судинний ризик.

Чоловік і жінка, які скоїли в Умані умисне вбивство, засуджені до 13 та 11 років позбавлення волі

В Умані ЮНІСЕФ організовує дозвілля для дітей. Як потрапити на Дитячу точку «Спільно»

Меню на тиждень: 7 ідей для корисного сніданку. Здорові страви для ранкової енергії

В Україні заборонено феєрверки, салюти й петарди. Що треба знати