Уманка Аліна Майданюк має кілька ролей — в діловому світі вона підприємиця, яка активно розвиває свою справу, але сама зазначає, що в першу чергу вона дружина військового, мама двох чудових донечок. А віднедавна Аліна ще й грант-менеджерка, яка допомогла залучити кошти для започаткування чи розвитку СТО, кав’ярні, салону краси, землевпоряднику тощо.
Як в житті Аліни з Сумщини сталась Умань
Аліна з Охтирки Сумської області, але вже шість років живе в Умані, сюди її привело кохання, адже чоловік сказав, що не хоче її відпускати і запросив до себе в Умань. Вони педагоги й працювали в «Артеку», в таборі ж і познайомились. А тут в Умані вони з чоловіком почали реалізовувати свої мрії та плани. Та після початку повномасштабної війни два їхніх бізнеси зупинили свою роботу — студія краси та дитячий центр розвитку.
— Але завдяки державній грантовій програмі «Власна справа» я отримала маленький поштовх для відновлення і розвитку — почати працювати і не покладати рук, не падати духом. Завдяки гранту «Власна справа» ми відновили роботу нашого дитячого центру розвитку M.KIDS, який зараз успішно працює й розвивається, є одним із найкращих дитячих центрів в нашому місті. Я це можу твердо сказати по відгуках батьків, які приводять до нас своїх дітей. Наразі в дитячому центрі працює понад сім напрямків. І ось з червня у нас вже більше трьохсот дітей, які відвідують наш дитячий заклад, — розповідає Аліна Майданюк.
Відновити роботу дитячого центру невдовзі після початку повномасштабного вторгнення
Влітку цього року дитячому центру розвитку M.KIDS виповнюється вже чотири роки. Проте два роки тому була загроза того, що центр міг зачинитись назавжди. Аліна розповідає, що впродовж перших місяців не знала, що робити далі — це був час суцільного нерозуміння, що буде далі, страху й сліз. Однак одна новина все змінила.
— Якось ввечері я наштовхнулася на інформацію про грантову програму, яка тільки запускалася. Я зателефонувала своїй команді й запропонувала спробувати. Нам цей грант дав змогу переїхати у більше приміщення з укриттям. І, відповідно, була довіра батьків, адже їхня дитина перебувала вже в безпечному середовищі. Тому ми мали змогу далі повноцінно працювати, мали змогу закупити більше наочності, більше дидактичного матеріалу, техніки і тим самим ми розширили спектр своїх послуг, — розповідає підприємиця. — Якщо раніше у нас була лише підготовка до школи, англійська мова й логопед, то наразі це і міні садочок, і групові заняття «Мама і я» для найменших діток, і комплексний розвиток для дітей 2-3 років. І цього літа в нас вперше запуститься наша з чоловіком мрія — літній табір денного перебування M.KIDS.
Аліна Майданюк розповідає, що навесні 2022 року вперше в житті подала заявку на грантову програму. Говорить, що це було абсолютно спонтанне опівнічне рішення й щоб подати заявку витратила приблизно пів години.
— Через тиждень я отримала запрошення на співбесіду, яка відбувалась онлайн з центром зайнятості в Черкасах. І я була в шоці, тому що я так розгубилась й навіть не знала, що я на тій співбесіді маю говорити. На співбесіді я була однією з перших, хто з Умані подався на цей грант, і відповідно, одна з перших, хто проходив цю співбесіду. Члени комісії, мені здається, теж були розгублені, тому що й для них це була чи не перша співбесіда. Однак я розповіла про свою бізнес-ідею, багато запитувала, щоб дізнатись більше про те як все відбуватиметься, — пригадує пані Аліна. — Через два тижні на Дію прийшов лист з текстом: «Ми вас вітаємо, ваш грант погоджено». А через місяць рівно надійшли грантові кошти, і ми почали їх витрачати.
Завдяки отриманим грантовим коштам дитячий центр розвитку M.KIDS одним з перших в Умані відкрив свої двері для діток після початку повномасштабного вторгнення росії й двічі змінив місце розташування, завдяки чому зараз розміщується в комфортному й безпечному просторі.
— Зараз, підбиваючи підсумки, я розумію, якби не ця грантова програма, в мене б не було цієї можливості для старту, бо, дійсно, потрібен був якийсь стартовий капітал, щоб це все почати. Сьогодні бізнес успішно працює та приносить дохід. Й зараз, коли чоловік на фронті, а моїй меншій дитині лише рік, я можу контролювати нашу справу навіть з дому. І я дуже рада, що я спробувала, вклалася в це все, і зараз я просто кайфую від цього бізнесу.
Допомагати людям розвивати або започатковувати свою справу
Через рік після того, як її справа знову запрацювала, Аліна Майданюк почала допомагати іншим отримати кошти в рамках грантової програми «Власна справа». Вона говорить, що розвитку дитячого центру та підмога з грантами допомагають не думати про війну, чоловіка на фронті, й те що сама зараз з дітьми.
— Ми зі знайомою за кавою міркували про її бізнес-проєкт. Вона розповідала, що дуже хоче розвивати свою студію краси, а на той момент вона була перукарем. Я їй розповіла, що ось є можливість отримати грант й запропонувала спробувати. А за сусіднім столиком нас почув власник кав'ярні «Сокіл», ми познайомились й він розповів, що теж пробував податись на цю грантову програму, мав багато проблем й не рекомендує. Зрештою ми з подругою вирішили податись на грант й вона отримала кошти. І потім у кав'ярні «Сокіл» почули знову про цей наш досвід і ми вже їм допомогли реалізувати третю їхню точку, — пригадує Аліна Майданюк. — Так запрацювало сарафанне-радіо — друзі розповідали друзям, потім я у себе в соцмережах розповіла, що ось допомагала подати заявку на грант і вона успішно пройшла, завтра завітаю на відкриття. І так справа пішла, пішов запит, моя ціна за консультацію тоді була мінімальною, всього 100 гривень. Люди також бачили успішний приклад моєї власною справи, що я сама пройшла цей досвід, а не просто десь прочитала про це. Потім вже я повноцінно почала виставляти це в Instagram, рекламувати, що дійсно надаю послуги. Я також робила акцент на тому, що завдяки грантам підприємці можуть створювати нові робочі місця та сплачувати податки, які підуть на оборону держави, що й має на меті ця грантова програма. Тож, мій чоловік захищає Україну на фронті, а я хочу боронити свою країну економічно.
Робота з людьми та грантовими заявками
Станом на травень Аліна мала у своєму кейсі 29 погоджених грантових проєктів, два проєкти отримали відмову, оскільки, як розповідає грант-менеджерка, в одного заявника була заборгованість перед банком, а інша людина мала подвійне громадянство російське.
— Ці погоджені проєкти працюють не лише з Умані. З Умані десь третина. Я допомагала знайомим дівчатам з міста Суми, багато з Києва — переселенці шукали, чим зайнятися після переїзду до столиці, — говорить дівчина. — Я також хочу донести інформацію для дружин військовослужбовців — у вас є можливість теж отримати гранти на велику суму від 500 тисяч до одного мільйона гривень на власну справу родини. І теж працювати поки чоловік у війську.
Кожна людина, мрія, мета, справа і заявка індивідуальна, тож Аліна намагається зібрати максимум інформації, щоб в результаті отримати позитивну відповідь.
— Я завжди на консультаціях наголошую, що я не податкова і говорю, що якщо ви мені скажете всю інформацію про справу, якою хочете займатись чи розвивати, інформацію про себе, то я підкажу, який грант обрати й чи взагалі варто подавати заявку. Розповідаю про зобов’язання після отримання гранту, що не можна просто так взяти гроші і робити з ними, що захочеш, — розповідає Аліна Майданюк. — Важко, коли люди хочуть отримати грант, але самі не знають, чим хочуть займатися. Тоді потрібно з’ясовувати з людиною, чим би вона хотіла займатися. І чи взагалі хоче це робити, бо після отримання гранту потрібно займатись тією справою три роки, дати робочі місця працівникам. Або ж повернути кошти державі.
Пані Аліна розповідає, що найбільше клієнти бояться проходження онлайн співбесіди. Але вона заспокоює тим, що всі вони знають про свою справу все. А якщо ж заявник з Умані, то вона навіть приходить на співбесіду, щоб за потреби підтримати.
— Коли клієнти отримують погодження, тішуся, ніби це в черговий раз погодили мені. До речі, дівчата заявниці більш мрійливі, в усе заглиблюються, за все хвилюються. А чоловіки одразу запитують, що їм треба зробити для отримання гранту і скільки коштів їм дадуть, але на співбесіді дуже впевнені, розповідають про свій бізнес-план від А до Я, — говорить грант-менеджерка.
Плани на майбутнє
Аліна запевняє, що хоче й далі активно розвивати свій дитячий центр в Умані та продовжуватиме допомагати охочим отримати грант «Власна справа». А після закінчення війни, коли повернеться чоловік, поїхати на навчання за кордон, щоб працювати й з європейськими інституціями. Також Аліна Майданюк активно веде свою сторінку у соцмережах:
— Я загорілася ідеєю просувати цей напрямок, розповідати, що люди мають можливість отримати кошти навіть під час війни. Хочу, щоб всі реєструвалися й працювали легально. Тому створила робочу сторінку в Instagram, де просуваю свої ідеї — розповідаю про всі грантові програми, які актуальні зараз в Україні, й можна отримати гранти на розвиток бізнесу. На цій сторінці вже почала ділитися власними кейсами в Умані, покажу й справи з інших міст України. Роблю це для того, щоб люди, які сумніваються, побачили, що це реально, що грант може отримати звичайний ФОП. І, звісно, мотивую людей ставати й працювати.
