Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» Ростиславу Павловичу присвоєне указом Президента України Володимира Зеленського №475/2023 від 4 серпня 2023 року «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу». На сьогодні Ростислав Лазаренко має вже майже 400 бойових вильотів.
Ростислав Лазаренко — військовий льотчик-штурмовик, підполковник Повітряних сил ЗСУ, учасник російсько-української війни. За свою небезпечну роботу з охорони українського неба, захисту української землі та народу Ростислав Лазаренко має багато нагород — він Кавалер Хреста бойових заслуг ((23 серпня 2022), повний лицар ордена Богдана Хмельницького (22 березня 2022, 20 квітня 2022, 18 травня 2022), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (26 лютого 2023). А відтепер — Герой України.
Свій трьохсотий бойовий виліт Ростислав, якому ще немає й 30-ти років, здійснив у травні цього року, а вже в червні побив рекорд легендарного льотчика Івана Кожедуба, виконавши 336 бойових вильотів. На сьогодні Ростислав Лазаренко здійснив 382 бойових вильоти — рекордсмен серед пілотів Повітряних сил ЗСУ за кількістю бойових вильотів під час повномасштабного російського вторгнення. Він справжній охоронець нашого неба, наших спокійних ночей і сповнених турботами днів.
Колеги із Командування Повітряних сил СЗУ на сторінці у Facebook поділились текстом допису, який Ростислав опублікував на стоїй сторінці у соцмережах після нагородження:
«Ну що ж… поїхали» — цей вираз неодноразово чули мої ведені, коли рішення на виконання бойового польоту було вже прийнято, а погляд направлений на горизонт злітної смуги… але в даному дописі мова буде йти не про бойові завдання, а про людей і нагороди.
Нещодавно я мав честь отримати найвищу державну нагороду з рук Президента — «Золоту Зірку», чому я був досить здивований, так як я був відряджений з бойового підрозділу на урочистості до дня Повітряних сил ЗСУ «стояти стовпчиком біля літака» — так мої воїни, жартома, описували моє відрядження напередодні)
Я думаю, що кожен Українець хотів би стати Героєм України і бути нагородженим орденом «Золота Зірка», але завжди є «але»: цьому почесному званню потрібно відповідати і за цю нагороду потрібно нести велику відповідальність. Тому під час нагородження мене не покидало питання: «Чи гідний я цього звання?». Мої думки хаотично занурювалися в спогади від першого бойового вильоту і до крайнього, та всі ці 382 бойових вильоти були безперечно складними і небезпечними, а деякі з них — нестерпно болючими. Але знаєте, що головне? Я ніколи не був один: всі бойові завдання виконувались в парі з найкращими веденими штурмової авіації, під прикриттям кращх льотчиків-винищувачів, під якісним керівництвом офіцерів бойового управління, безперечним контролем вищого командування і турботливим наглядом передових авіанавідників. А перед кожним бойовим вильотом кожен літак і кожна ракета були якісно підготовлені, а цього ніхто не зможе зробити, окрім найкращих фахівців інженерно-технічного складу. І всі ці найкращі люди були зі мною в кожному з цих 382 польотах.
Тому не я Герой, Герой — це всі люди, які виконували, забезпечували, керували, готували, контролювали кожен із цих 382 бойових вильотів.
А що стосується мене, то я просто відповідальна особа за цю найвищу державну нагороду, яка буде робити все можливе, щоб були гідним цього звання. І хочу попросити Вас не називати мене Героєм.
Дякую всім, хто був зі мною, всім хто вірив і довіряв мені, всім хто захищав пліч-о-пліч зі мною наші сімʼї, любу Україну і весь Український народ!
P.S. Але не думайте, що буде команда «Розійдись!» Ви всі мені потрібні і без Вас я нікуди.»
У перший день повномасштабної війни Ростислав Лазаренко був старшим оперативної групи у Мелітополі, тоді знищив колону бронетехніки окупантів в районі селища Чаплинка.
Хай янгол-охоронець завжди буде поряд!
