Вистава «Наступна станція — Перемога!», яку минулого року поставили актори Уманської студії акторської майстерності «StARTime», у червні 2023 року отримала Диплом першого ступеня у номінації «Юнацький театр» на Фестивалі Українського театру «День театру.2023» у Києві.
— Ваша робота одна з найкращих, я вас вітаю. Чудова робота, чудові діти, цікавий пошук, є новий підхід до того, що у нас відбувається і де відбувається — на станціях метро, в бомбосховищах. Все це відображено і дуже реально зіграно дітьми. Тому я вас вітаю і маю надію, що ми побачимо нові ваші роботи, — сказала під час нагородження переможців театрального фестивалю Заслужена акторка України, член журі Ніна Ільїна.
Студія акторської майстерності «StARTime» працює лише другий рік і участь в Фестивалі Українського театру «День театру.2023» — це перший виїзд з роботою за межі міста для усіх юних акторів. І відзнака на Фестивалі Українського театру «День театру.2023» у Києві теж перша для учасників студії.
— Взагалі, коли діти виходять на сцену і отримують оплески — це та кінцева точка, заради якої я працюю увесь час, коли триває робота над задумом, сценарієм, коли проходять репетиції, коли ми виходимо до глядача — увесь цей процес наближається тільки до цієї однієї точки, коли діти вже відпрацювали виставу, вони стоять, їм всі плескають, дарують квіти, і це той момент, який у мене зафіксований, до якої я прагну, — говорить про свою роботу і відзнаку на театральному фестивалі режисерка Марина Скибенко. — Дуже приємно отримувати відзнаки, особливо, коли вона така висока. В нашій категорії було дев’ять претендентів на перемогу з дуже хорошими роботами. І мені було дуже приємно, що ми з першого разу взяли таку високу нагороду. Загалом мені було важливо, щоб діти почули думку журі, режисерів, директорів театральних вишів, акторів. І мені важливо, щоб діти почули думку професіоналів, намітили собі нові горизонти, до яких потрібно прагнути.
«Наступна станція — Перемога!» — це документальна вистава, яку студія «StARTime» вже кілька разів представляла глядачам в нашому місті.
— Минулого року представники «Активна громада» запропонували нам участь в рамках їхнього проекту в кількох містах України, коли в різних містах одночасно проходили вистави у різних форматах. Так ми створили виставу «Наступна станція — Перемога!», — пригадує Марина Володимирівна. — Дуже хочу подякувати соціальній працівниці Діденко Олі, яка знайомила мене із людьми, які тимчасово проживають в нашому місті. Ми з ними зустрічались, спілкувалися, я записувала їхні історії і потім ми підбирали акторів, які можуть зіграти ці історії. В історіях з нашої вистави нема жодного слова, яке б ми не почули від когось із тих людей, які нам довірили свої історії. Там немає вигадки, все на реальних подіях.
Усі ролі у такі серйозній, документальній виставі грають діти та підлітки. Марина Скибенко зазначає, що любить спостерігати за тим, як змінюються і ростуть актори студії акторської майстерності, вчаться думати, вміють логічно мислити, імпровізувати, спілкуються один з одним, розуміють, наскільки важлива акторська майстерність.
— Ми дуже раді, що це мало відгук від наших глядачів, від журі, тому що дуже багато було вистав на різну веселу тематику, але наша була така серйозна тема, і ми раді, що її серйозно оцінили. Нам було дуже приємно, що наш труд було оціненого гідно, — говорить про театральну відзнаку акторка Юля Расулова. — Я у виставі граю жительку Харкова, яка повернулася до свого рідного міста і зрозуміла, що вона хоче бути вдома, не боїться того, що там відбуваються такі серйозні обстріли. І вона сказала, що не боїться цього і буде залишатися вдома. Щоб зіграти роль, я згадувала свої емоції під час обстрілів в Умані і ще мені було в допомогу те, що я два рази була в Харкові — мені дуже сподобалось це місто, я дуже його полюбила і тому я так як до рідного до нього ставилась. Тому це мені так трошки допомогло.
— Я у виставі граю роль дівчини, яка вчилася в Києві, переживала за свого хлопця, сиділа з ним у сховищі, переживала, що з її батьками, які залишилися в маленькому місті. І я старалася передати весь той страх за себе і за другу половинку, яка сидить поруч зі мною. Оскільки я такого в житті не переживала, то використовувала таку підложку — пригадувала щось подібне й страшне з моєї життя. Воно не було зв'язане з війною, але воно було для мене чимось страшним таким і чимось неприємним. Я згадувала цей період моєї життя і підкладала це на виставу, — говорить про свою роль у виставі акторка Анна Скибенко. — Це було дуже приємно, коли ми отримали Диплом лауреата першого ступеня.
Режисерка студії акторської майстерності «StARTime» Марина Скибенко говорить, що надалі вони планують багато займатися, щоб мати високий рівень і далі брати участь у фестивалях.
— Дуже хотілося б знайти когось, хто міг би нам допомогти, щоб ми могли виїхати за кордон з цією виставою. Ми хочемо розказати людям про ситуацію в нашій країні, щоб глядачі побачили і відчули все через акторську гру на сцені. Дуже хотіли б поїхати в Польщу, — ділиться театральними мріями Марина Скибенко. — І ще дуже хотілося підтримати наших українців, які живуть зараз в Польщі, тому до нашої документальної вистави ми б долучили ще якусь невеличку підбірку із українських вистав, щоб нагадати їм про нас, підтримати їх там, тому що вони теж себе там не дуже комфортно почувають, адже вони не дома.
