Редакція УманьNews.City вже знайомила своїх читачів із майстринею із Легедзиного Ольгою Собкович, яка виготовляє ляльок мотанок, навчає усіх охочих та робить обереги для захисників. Сьогодні пропонуємо розповідь пані Ольги про виготовлення дідухів.
— Дідух — це перший чи останній сніп злакових, який зжинають, коли збирають урожай. Традиція дідуха сягає ще дохристиянських часів — це був оберіг, символ врожаю і достатку для давніх українців. А з християнством дідух пов’язує, за переказами, народження Ісуса: коли Марія народила Ісуса, то в яслах було холодно і щілини, тож Йосип їх снопиками прикривав. Таким чином дідух пов’язаний з Різдвяною традицією, — розповідає Ольга Собкович. — Дідух — це сніп, який прикрашають калиною, стрічками, сухоцвітами, паперовими квітами. Зараз виготовлення дідуха — це вже мистецтво і кожен майстер намагається зробити його кращим, вищим, пишнішим, додати різні оздоби.
Пані Ольга розповідає, що виготовляти дідухи почала не так давно, однак дуже захопилась творенням цих сніпків. Відтак тепер щороку готується, щоб перед Різдвом творити дідухи для усіх охочих.
— П’ять років тому мені замовили дідуха, а я завжди ставлю перед собою виклик: «Я спробую, я зможу». До того ж я завжди сіяла вдома жито, бо я дуже люблю цю рослину і слово мені це дуже гарне. Тож я зробила собі виклик і виготовила перший дідух — він був не таким, як виготовляю зараз, але теж дуже гарним. Після цього мені захотілося ще зробити дідухів — для себе чи на подарунок. А згодом ще замовили і так вже п’ять років виготовляю, також і майстер-класи проводжу, і в Умані кілька років поспіль проводила.
Пані Ольга розповідає, що виготовлення дідуха — це тривалий процес. Щоб мати матеріал на його виготовлення, потрібно засіяти поле зерновими і краще восени.
— Я сію різні зернові — жито, пшеницю, овес, ячмінь, льон та інші. І вже цієї осені теж посіяла, вже посходили і на наступний рік будуть дідухи. Для виготовлення дідуха можна брати будь-які зернові, раніше його виготовляли з того, що вирощували у регіоні. Також робила з вівса, жита, пшениці, — розповідає пані Ольга. — Багатьом замовникам подобається комбінування з квітами, тому також висаджую лаванду і кермек.
Коли ж усі підготовчі роботи виконані, то творення дідуха, говорить Ольга Собкович, — це вже насолода.
— Основна складність у виготовленні дідуха в тому, що потрібно заготовити матеріал — з осені виділити ділянку і посіяти зернові, навесні підкормити, щоб були гарні колоски. Особисто для мене жати вже трохи складно, бо збирати потрібно, коли немає роси, тобто по спеці. Потім зрізані стебла потрібно зібрати в пучечки і почепити сушитися. Також важко чистити, бо потрібно перебрати поштучно кожну соломинку і почистити. До речі, зберегти квіти, щоб вони мали колір і аромат — це також мистецтво, бо трішки не дотримаєшся температури, вологості, світла і квіти чорніють, можуть поцвісти чи дуже вигорають. Тому важливі досвід і навики, — ділиться своїм досвідом майстриня.
Ольга Собкович говорить, що сучасні дідухи можуть прикрашати Різдво кілька років поспіль.
— Загалом вважається, що коли в будинку є дідух, то та оселя є домом для душ усього роду. Тож до дідуха ставились дуже трепетно. Дідух вносили у хату на Святіечір і він стояв до Водохреща, а потім його обмолочували, слідкували, щоб зерно нікуди не закотилось і зерно додавали до посівного матеріалу на наступний рік, а сам сніп спалювали, бо вважали, що душі вже повертаються на небо, — розповідає майстриня. — А зараз ми виготовляємо дідухи, які можуть стояти кілька років поспіль. Потрібно лише правильно заготовляти матеріал і потім доглядати їх. Я жну зернові, коли вони ще цвітуть (я цього року дуже любувалась квітами жита і пшениці, вони мені дуже гарні), щоб не було зерна і не заводилась потім міль, тоді дідух може слугувати кілька років. Після Різдва його потрібно також сховати і знову користуватися наступного року. Зараз це вже більше інтер’єрна прикраса.
Пані Ольга зізнається, що цього року виготовила дуже багато дідухів на замовлення, навіть збилася з рахунку.
— Зазвичай я сама роблю дідухи, але цього року вже чоловік трохи допомагав — тримав, коли я в’язала дідухи, і колоски чистив також. Робила також величезний дідух в музей Історії Києва, він 1,35 м висотою і дуже об’ємний. Це була не проста робота, але в ньому справді відчувалась сила, — говорить про замовлення Ольга Собкович. — Цього року були дуже популярні дідухи з лавандою, також почала робити такі флористичні букети, бо дідух — це просто снопик. Такі дідухи беруть у квартири. Часто замовники висилають фото чи відео відгуки. Мені дуже приємно, що людям подобається. Робила також дідухи для хлопців захисників, їх відправляли на фронт.
Майстриня розповідає, що тепер в її планах зробити відео майстер-клас з виготовлення дідуха.
— Мені здається, що традиція ставити дідух у нас ніколи не зникала, хоча на заході країни була більше поширена. Але тепер з кожним роком все частіше й частіше їх роблять і ставлять. Чесно сказати, я думала, що цього року ніхто не буде замовляти дідухи. Але було багато запитів, і я дуже багатьом відмовила, бо вже закінчився матеріал. Навіть не всім вистачило, хто замовляв, тому пообіцяла обов’язково виготовити наступного року, — зізнається пані Ольга. — І під моїм дописом у Facebook інші майстрині також писали, що у них закінчились матеріали. Цього року українці напевно відчувають свою ідентичність сильніше, і до традиційних ремесел більша тяга. Багато хто хоче навчитись, багато хто хоче просто купити, щоб мати вдома дідуха чи павука. Я хотіла б зробити відео по виготовленню дідуха, але сьогодні через графіки світла це складність.
