Віталій Давидюк з Громів. Він вирощує і продає свині на уманському ринку. Разом з родиною, кумами і друзями чоловік організував вдома «гарячий цех» з виготовлення м’ясних консервів для ЗСУ.
М'ясо і сало Віталій бере власного виробництва і збирає зі своїх колег по ринку. Просто проходить і каже: «На кашу для наших хлопців». Хто скільки може, той стільки і дає. Хтось нічого не дає. Всі по різному ставляться до такої ініціативи, але чоловік наполегливо нагадує: «Хоча у нас не чути пострілів, війна не закінчилася, хлопців треба годувати».
Гарячий цех відкрили вдома
Віталій розповідає, що для одного «сеансу» треба 50 кг м’яса. Вже все вивірено до грама, з такої кількості сировини виходить 350 півлітрових банок м’ясної каші, або 100 банок тушонки. Тому порадившись з кумом вирішили закривати саме каші, бо їх і більше і ситніше.
Почалося все з того, що Віталій з дружиною Наталею вирішили раз у тиждень закладати домашній автоклав тушкованкою для військових. З одного разу вийшло 30 банок. Порахували, що за місяць зможуть зробити 100 банок. Не багато, але потреба у харчах на фронті постійно є, тому вирішили працювати.
Віталій має багато друзів, які зараз служать в різних місцях і практично всі питали, чи є можливість передати «тушонку».
100 банок – не багато, тому порадившись з кумом вирішили «розширити» виробництво. Чоловіки зібрали по селу великі автоклави. Походили по базару, пояснили продавцям м’яса і сала що хочуть робити і доволі багато людей відгукнулися ─ по півкіло м’яса-сала скинулися, хто гроші дав на банки і крупи, хто банки і кришки приніс. Так і почали робити великі партії консервів.
Великі автоклави зібрали з усього села.
До виготовлення залучили всіх охочих. Прийшли родичі, куми, друзі, сусіди. Робота знайшлася кожному: миють, ріжуть, укладають…
Зранку поставили всі автоклави і на вечір вже було готово 500 банок м’ясної каші. Це вже суттєва кількість. Більше сотні банок з тієї першої закладки «поїхали» ще теплими, бо в село саме заїхав до батьків односелець військовий і розповів, що часто «там» вони купують продукти за свої кошти.
Потім до чоловіків звернувся громівський староста Юрій Мельник, дав м'ясо, крупи, банки і теж попросив виготовити 500 банок каші для ЗСУ. Люди знову зібралися і зробили для хлопців «гостинця».
Так разом вже виготовили майже 2 000 банок смачної і поживної їжі для захисників.
Донька Віталія з подружками і сестрами теж має роботу ─ дівчата роблять наклейки «Повертайся живим і поверни банку». Ними вони старанно маркують кожну банку. Дівчаткам важливо аби захисники знали, що кожна громівська банка каші зроблена з любов’ю і турботою.
Передають готову тушкованку «своїм через своїх»
Віталій пояснює, що не може ризикувати, адже йому люди дають довіряючи, що ця продукція не піде на полиці магазинів, а чітко потрапить саме до хлопців, які захищають Україну.
Розвозити самим немає змоги, бо й солярка і бензин дорогі і дефіцитні. Але коли знають, що їде своя людина в «правильне» місце ─ щедро завантажують машину їжею.
Він практично не співпрацює з волонтерськими штабами, а передає конкретним адресатам і вимагає фотозвіт. Зараз, каже, «завис» фотозвіт з півдня про 300 банок, але там реально нема коли хлопцям фотографуватися. Там дуже спекотно.
Треба допомогти готувати кашу
Віталій щиро дякує своїм друзям, колегам по «цеху», кумам, сусідам та всім хто долучився до процесу. Але важлива сьогодні і фінансова допомога всіх небайдужих.
Щотижня чоловіки фіксують дорожчання виробництва м’ясної каші. Найперше – паливно-мастильні матеріали. Навіть якщо не говорити про проїзд-доставку. Щоб якісно обсмалити свиню треба пального десь гривень на 500. Це не може не позначитись на ціні продукції. Щоб день підтримувати вогонь під 5 великими автоклавами потрібен практично кубометр дров, а це вже 1 200 грн. Зараз же в ліс ходити не можна і сухостою ніякого теж ніде не знайти. Купувати крупи і банки з правильними кришками ─ теж не дешево. Тому допомога дуже треба.
Віталій зі своїми помічниками-однодумцями не будуть зупинятися.
Всі, хто хоче і може допомогти:
- банками,
- крупами,
- спеціями,
- коштами
Подзвоніть: + 38 063 148 18 71, про все розпитайте і домовтеся!
Віталій каже, тільки кришки купуватиме сам, бо вони мають бути «правильні»!
Купуючи м'ясо чи сало на уманському ринку кожен покупець може запитати у продавця, чи передає той частину свого товару на каші для ЗСУ. Можна навіть оплатити якусь кількість м’яса – продавці точно віддадуть його за призначенням, переконаний Віталій.
Так разом ми підтримаємо наших захисників. Слава Україні! Слава ЗСУ!
