Уманчанка Віта Усенко розповідає, що вони із сестрою сім років поспіль занурювалися на Водохреща. А потім перестали це робити через те, що це стало масовою тенденцією та ще й задля фото у соцмережах. Лише після трирічної паузи дівчата знову почали думати про занурення.
Коли ви вирішили, що будете занурюватися на Водохреща?
Це був 2010 рік. У нас того року померла бабуся. І ми так собі вирішили, що будемо занурюватися.
Коли ми перший раз пірнали, температура повітря була -15, моя сестра була після гнійної ангіни і гаймориту.
Це було в «Софіївці» на острові Кохання, вночі і тоді було приблизно 30 людей, які прийшли виключно лише посвятити воду і пірнути. Тоді там батюшка з Городецького освячував, говорив проповідь. І він казав: «Хто прийшов із вірою, той не захворіє. Хто прийшов лише, щоб похизуватися, що може або що наважився цього року, то прошу не робити цього». Ми послухали і зразу вирішили, що будемо купатися. Тоді все було дуже культурно і просто, всі один одному подавали руку, допомагали.
П’ятьроків поспіль ми пірнали на острові Кохання. Потім ще два роки занурювалися на ставку Полігарія.
Які відчуття під час занурення або після?
Після занурення ти виходиш іншою людиною. Ти не відчуваєш холоду, а отримуєш лише позитивну енергію. Коли ми були в Єрусалимі, там те ж саме відчуваєш — це якась така незрозуміла енергія. Це неможливо передати словами. Це не страшно робити, бо йдеш готовий.
І немає різниці — мороз надворі чи потепління.
Чому ви перестали занурюватися на Водохреща?
В останні роки щось змінилося. Це увійшло в моду. Коли ти стоїш, готуєшся занурюватися, а поряд з тобою хтось п’яний, хтось не знає і не розуміє, чому туди прийшов. Люди почали не просто занурюватися, а пригати з кладки і пірнати з головою, верещати, пити. В той же час, коли я занурююсь, мене без дозволу фотографують, а потім на своїх сторінках у соцмережах публікують… Я навіть писала авторам тих фото, що якби хотіла, то й сама б сфотографувалася і виклала фото.
Чи роздумуєте над тим, щоб знову розпочали занурюватися?
Так, ми з сестрою думаємо про це, плануємо знову розпочати занурюватися на Водохреща. Але хотілося б знайти спокійне місце, щоб було так як раніше.
