Жінки-науковиці Уманського НУС. Тест до Міжнародного дня жінок і дівчат в науці

Правильно!
Скептичні погляди суспільства на можливість жінок брати участь у науковій діяльності вплинули не лише на той факт, що науково-педагогічну діяльність була прерогативою виключно чоловіків до ХХ ст., а й призвели до виключення їх з академічної освіти. Не було виключенням і училище. Перша згадка в друкованих документах про залучення жінок до наукової роботи датується початком 1910-х років, майже через 70 років після заснування Головного училища садівництва.
Сьогодні ж гендерні ваги схилились на користь жіноцтва, адже в університеті працює 170 жінок-науковиць, що становить 61% загальної кількості науково-педагогічних працівників.

Це було просте питання!
У 2012 році 28 керівником і першою ректоркою Уманського національного університету садівництва стала докторка економічних наук, професорка, Заслужений працівник освіти України, Відмінник аграрної освіти і науки Олена Непочатенко.

Так, ваша відповідь правильна!
Зінаїда Грицаєнко — заслужена діячка науки і техніки України, докторка сільськогосподарських наук, професорка, академік кількох академій наук, лауреатка нагороди Ярослава Мудрого, нагороджена грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед народом України», відзнакою «Знак Пошани» Міністерства АПК України, знаком «За наукові досягнення» Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, почесним званням «Заслужений працівник Міжнародної Вищої аграрної школи». Її обрали академіком і Віце-Президентом Академії наук Вищої освіти України й Міжнародної академії аграрної освіти, академіком та заслуженим діячем Міжнародної академії наук екології і безпеки з нагородою титулом «Зірка вченого», почесним членом професійного правління радників Американського управління дослідження та правління Міжнародного бібліографічного центру Кембріджа (Великобританія). За видатні наукові досягнення і внесок у розвиток суспільства Американський бібліографічний інститут Міжнародного управління дослідженнями в 1999 р. назвав Зінаїду Мартинівну «Жінка року — 1999», Міжнародний бібліографічний центр Кембріджа (Великобританія) — «Жінка тисячоліття», а громадськість Умані — «Жінка року — 2006» в номінації «Жінка-науковець».
Вона — одна з фундаторів вітчизняної школи в Україні з вивчення механізмів дії гербіцидів і біологічно активних речовин у посівах зернових, зернобобових та технічних культур, авторка понад 400 наукових робіт.

Правильно!
В Черкаській області першою жінкою, яка отримала звання професора, стала Антоніна Ольховська-Буркова — вчена у галузі захисту рослин та ентомології, докторка біологічних наук, професорка Уманської сільськогосподарської академії (нині Уманський національний університет садівництва), заслужена працівниця Вищої школи України.

Саме так!
Університет знав 5 деканів-жінок. Факультет плодоовочівництва, екології та захисту рослин у 1948–1953 роках очолювала професорка Марина Алексєєва, а в 1980–1998 роках — доцентка Лора Обіход. Обіймали посади декана факультету економіки і підприємництва у 2009–2012 роках доцентка Віра Костюк, з 2012 року і до нині –— професорка Юлія Нестерчук. У 2011 році деканом факультету менеджменту обрали Наталю Вернюк, яка працює на цій посаді і сьогодні.

Ви знали!

Саме Ольга Підлубна, викладачка кафедри обліку та оподаткування, стала співзасновницею громадської організація «4.5.0 Україна», що успішно працює в Умані з 2022 року і об'єднує небайдужих людей, які роблять вагомий внесок у боротьбу з ворогом.

Так, це вона!
Дійсно мова йде про багатогранну особистість Людмилу Очеретенко, біохіміка, кандидатку біологічних наук, професорку. Вона не лише проводила наукові дослідження, за результатами яких опублікувала 100 наукових праць, а й є поетесою та музикантом, авторкою пісень.

І це правильна відповідь
Дійсно, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка Валентина Мамчуру 2023 році в приміщенні ДІАЗ «Стара Умань» провела персональну виставку-продаж картин «Земля сміється квітами», на якій було представлено 72 роботи. Починаючи з 2013 року, це була шоста виставка художниці. Особливість техніки живопису Валентини — вона працює не лише пензлями, а й своїми пальцями.

Так, це правильна відповідь
Парасковія Кіцно одночасно з науковою роботою провадила активну громадську діяльність. Впродовж багатьох років вона була деканом факультету громадських професій, керувала самодіяльним театром, де ставилися п’єси української драматургічної класики «Назар Стодоля», «Наталка Полтавка», «Мартин Боруля» і, навіть, опера «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемівського.

Саме так!
Так, саме Майя Замаховська була редактором газет і «За сільськогосподарські кадри», і «Університетські вісті». З 1957 року вона займалася редагуванням багатотиражки як літературний редактор, а в листопаді 1997 року була призначена на посаду головного редактора газети «За сільськогосподарські кадри». В 2003 році навчальний заклад реорганізували в Уманський державний аграрний університет, тому газета отримала нову назву «Університетські вісті», яку також очолила Майя Замаховська, успішно виконуючи свої обов’язки до 2012 року.

Так, напевно ви пробували це вино!
Дійсно. у 2014 році професорка Анастасія Токар запатентувала технологію виробництва плодово-ягідного некріпленого десертного вина «Софіївські зорі». До речі, вчена розробила не одну рецептуру плодово-ягідних вин, успішно продовжуючи виноробні традиції Уманського національного університету садівництва, що зародились ще в ХІХ столітті, та має у своєму професійному доробку п’ять золотих і три срібних медалі Міжнародного конкурсу виноградних вин, коньяків (бренді), шампанського, плодово-ягідних вин, горілок і міцних напоїв «Ялта. Золотий грифон — 2006» та «Ялта. Золотий грифон — 2007».