В Умані завершився 3-річний проект Євросоюзу щодо збереження, управління та популяризації культурної спадщини «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину». Розповідаємо про його найважливіші результати.
Зміна горизонтів мислення: «невидима» спадщина стала видимою і важливою.
Проект «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину»
ReHERIT – це проект переосмислення, актуалізації та розвитку потенціалу культурної спадщини в Україні як джерела сталого розвитку громад міст, містечок і селищ України. Проект реалізовували у 2018-2021 роках за фінансового сприяння Європейського Союзу і долевої участі партнерів в Умані та Львові. До проекту були залучені небайдужі мешканці міста Умань, освітяни, гіди-екскурсоводи, краєзнавці, працівники музеїв, бібліотек, представники туристичного бізнесу (туроператри, готельєри, ресторатори), стейкхолдери спадщини (представники місцевої влади та громадських організацій).
Умань у проекті ReHERIT
- Формування спільноти однодумців зацікавлених у відновленні, збереженні та ефективному використанні культурної спадщини для соціального, культурного, економічного розвитку міста;
- Навчання (воркшопи) для гідів та вчителів, представників міської влади, туристичного бізнесу;
- Створення освітніх і туристичних матеріалів;
- Велике соціологічне дослідження (опитування мешканців, фокус-групи, експертні інтерв’ю);
- Тренінги з ефективності управління спадщиною;
- Тренінги з розробки інклюзивних підходів в управлінні спадщиною;
- Формування примирливих підходів до «конфліктної»/спірної спадщини;
- Понад 150 об'єктів культурної спадщини міста відкартографовано та описано;
- Створено банк даних об'єктів культурної спадщини, місць пам'яті;
- Написано книгу «Умань: (не)знані історії міста»;
- Укладено «Стратегію розвитку туризму та екосистеми паломництва Умані»;
- Ознаковано 10 об'єктів історично-культурної спадщини міста;
- Форум «Горизонти спадщини» для стейкхолдерів і учасників проекту;
- Всі матеріали, створені під час реалізації проекту, відкрито для вільного доступу на порталі культурної спадщини ReHERIT.
Культурна спадщина для сталого розвитку міста Умань
─ В Умані зосереджено 20% пам’яток історії та архітектури Черкащини, і проект ReHERIT допоміг нам, уманчанам, не просто більше дізнатися, але й глибше зрозуміти суть і багатогранність нашої спільної історичної спадщини, зрозуміти її величезний потенціал і ресурси для подальшого розвитку міста як сучасного туристичного центру, ─ вважає міський голова Ірина Плетньова.
─ Тепер Умань ─ одне з українських міст, яке не лише має відкартографований каталог усіх пам’яток та пам’ятних місць міста, свою власну настільну гру про місто, туристично-інформаційне ознакування місць культурно-історичної спадщини, а й «Стратегію розвитку туризму та екосистеми паломництва Умані», яку ми нещодавно затвердили на сесії міської ради.
До проведення аналізу, засідань робочої групи, розробки рекомендацій та безпосередньо Стратегії залучили експертів з місцевого економічного розвитку агенції PPV Knowledge Netvorks.
─ Проект ─ це радше про вплив ─ про знайомства, про спільноту людей з інтересом у культурній спадщині, ─ вважає головний розробник Стратегії розвитку туризму міста Умань, виконавчий директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks Володимир Воробей. Тут народжене не одне партнерство для успішних проектів на Український культурний фонд, нові та перезапущені ініціативи по об'єктах спадщини у малих містах, ставлення до спадщини ─ від «всьо-пропало-всьо-розікрали» до «як-ми-це-можемо-використати-для-громади», скількіи всього повідкривалось у роботі із спадщиною.
─ Унікальність цього проекту в тому, що в роботі над ним об’єдналися усі ті, кому не байдуже до історії та майбутнього міста Умань, ─ вважає учасниця проекту, депутатка Уманської міської ради, історикиня Ольга Скус. ─ Разом працювали представники міської влади, бізнесу, громади, краєзнавці, науковці, освітяни, гіди-екскурсоводи...
Результатом проекту в Умані стало формування спільноти однодумців, які розуміють важливість культурної спадщини для економічного, туристичного, культурного та освітнього розвитку міста.
Спадщина має значення
Умань – одне із стародавніх історичних міст України. Перша писемна згадка про Умань датована 1616 роком. В місті збереглися об’єкти часів козацької доби, правління Речі Посполитої, часів Російської імперії, революції, Другої світової війни. Це місто хасидського паломництва, єврейської, польської та української історії, старовинної архітектури, цікавих сюжетів і персоналій.
Архітектурна спадщина Умані
Історія на службі сучасності
Справжній прорив у філософії сприйняття історичної спадщини як джерела подальшого розвитку міста зробили в Умані фахівці проекту «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину».
─ Завдяки проекту ми почали вивчати, як найефективніше застосувати економічний вплив місцевої культурної спадщини для сталого розвитку міста, ─ ділиться думками Світлана Паламарчук, волонтерка проекту, ─ спадщина є однією з найменш розвинутих статей доходу для бюджету міста.
Учасники проекту вивчали можливості використання об'єктів історичної спадщини як додаткового ресурсу для подальшого розвитку Умані.
Умань ─ не тільки «Софіївка»
«Стратегія розвитку туризму та екосистеми паломництва Умані» у частині візії передбачає, що до 2030 року туристичними якорями Умані поряд з ключовими туристичними територіями – парками «Софіївка» та «Нова Софіївка» – стануть комплекс заповідника «Стара Умань», єврейський квартал, Осташівський став з музичним фонтаном та центральна міська площа.
Щороку в Умані з'являються нові туристичні принади ─ класичні архітектурні об'єкти і новітні технології, світло-звукові інсталяції.
Взірцевим для наслідування, адаптації і продовження роботи в інших містах україни є матеріал Розробка туристичного маршруту «Поруч і разом: прогулянка багатокультурним минулим Умані». Як і в більшості українських міст культурний ландшафт формували представники декількох національностей, які традиційно, віками проживали поряд. Умань створювали українці, поляки і євреї.
Щоб поєднати ці історії в одну та практично показати взаємодію цих трьох етнічних груп, розробили спеціальний туристичний маршрут «Поруч і разом: прогулянка багатокультурним минулим Умані». Маршрут створений в рамках активності проєкту ReHERIT щодо ознакування 10 місць в Умані.
Екскурсія складається із 22 точок об’єктів історичної спадщини Умані. Карта маршруту складається з коротких описів 15 об’єктів, розширеними текстами для 7 точок та передмовою/впровадженням до екскурсії.
Посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас, ознайомившись з результатами роботи проекту в Умані, зазначив, що зроблено дуже багато і особливо цінно, що уманчани мають намір і надалі підтримувати і просувати ті напрацювання, які дав проект ReHERIT.
Guided by 🇪🇺 #ReHerit project enjoyed a walking tour of Uman, globally known pilgrimage site for Hasidism. In Uman, #ReHerit explores heritage as an important asset for the development of local economy, tourism, culture and education. #MovingForwardTogether
Уманчани про ReHERIT
Освітяни Умані стали амбасадорами проекту і популяризаторами нової філософії історично-культурної спадщини, поширення обізнаності серед дітей і молоді, розробки і втілення кращих краєзнавчих практик.
─ Навчальна гра «Місто говорить» дозволяє в цікавій формі вивчати історію рідного краю, плекати любов і патріотизм, ─ вважає Дарія Рябоконь, вчителька історії Уманської міської гімназії, яка брала активну участь в апробації матеріалів для освітян.
Більшість досліджень, розробок для вчителів і гідів робили фахівці Центру міської історії ─ незалежної дослідницької установи, яка пропонує свіжі інтелектуальні стимули, вивчає нові погляди на міські досвіди минулого і сьогодення.
Наталія Білоус, директорка Уманського краєзнавчого музею відзначає, що наукові працівники музею брали активну участь у тренінгах та воркшопах.
Уманський краєзнавчий музей тісно співпрацював із проектом«ReHERIT», надаючи світлини та історичні матеріали із фондів музею.
─ Перше, за що я вдячна проекту, це за те, що розбудили мою цікавість, ─ ділиться враженнями гід-екскурсовод Ольга Діденко, ─ я почала заглиблюватися в історію свого краю, в методологію проведення екскурсій, розробила нові проекти і почала їх втілювати. Після тренінгів для гідів у нас сформувалася спільнота екскурсоводів.
Зараз найпопулярнішими серед дітей і молоді є пригодницькі квести, театралізовані екскурсії.
Встановлення 10 інформаційних пілонів, сучасних форм ознакування об’єктів спадщини, вважаю одним з найважливіших результатів проекту, ─ ділиться враженнями гід-екскурсовод Ліана Роднікова.
Маршрут екскурсії по середмістю будується тепер не просто від історичної будівлі до історичної будівлі, а й від стенду до стенду.
Маркування історичних будівель стало поштовхом для глибшого вивчення історії рідного міста уманчанами
Під час відбору об’єктів ознакування фахівці проекту разом з місцевими експертами обрали 10 знакових об’єктів, які потребують нового прочитання і включення у історію спільної спадщини, ─ пояснила координаторка проекту в Умані Владислава Швець.
─ Усі ці об’єкти включені в туристичний маршрут «Поруч і разом: прогулянка багатокультурним минулим Умані». Наразі триває робота по виготовленню ще декількох інформаційних стендів поряд з історичними об'єктами і місцями.
Проект«ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину» ─ ідея та мета працюють
- Проект ReHERIT допоміг уманчанам не просто більше дізнатися, але й глибше зрозуміти суть і багатогранність історичної спадщини, зрозуміти її величезний потенціал і ресурси для подальшого розвитку міста Умань як сучасного туристичного центру. Зробив видимою досі «невидиму» спадщину.
- Кількість напрацьованого аналітичного та дидактичного матеріалу дає можливість на декілька років вперед занурюватися, вивчати тему і реалізовувати на практиці кращий світовий і український досвід збереження та раціонального використання історичної спадщини для подальшого розвитку міста і громади.
- Проект навчив не лише відтворювати, але й створювати цікаві практики роботи зі спадщиною, говорити про складні речі легко, знаходити примирливі підходи до конфліктної спадщини, які можна адаптувати і використовувати і в інших громадах.
- Під час проекту сформувалася спільнота однодумців і індивідуальні партнерства хранителів спадщини з різних міст і містечок України. Саме така мережа міжлюдських зв'язків є вирішальним чинником для поширення добрих практик у роботі з культурною спадщиною та втіленню наступних проектів силами місцевих громад і міжміських колаборацій.
