УманьNews.City продовжує цикл публікацій, за матеріалами Уманського краєзнавчого музею, про передмістя Умані. У черговій частині розповідаємо про два передмістя — Солдатську Слобідку і Міщанку.
Солдатська Слобідка
З середини ХІХ століття в Умані з’являються нові передмістя. Так, після утворення в регіоні військових поселень, Умань у 1838 році стає їх адміністративним центром. В цей час це невелике місто, у якому небагато мурованих будинків, три церкви, костьол, три синагоги, василіанський монастир. Тоді ж утворюється Аракчеєвська (або Солдатська ) Слобідка. Нині це територія, обмежена вулицями Великою Фонтанною (Паризької Комуни), Шевченка, Садовою, Олександрівською (Комуністичною).
Адміністрація військового поселення, дбаючи про краще забезпечення власного побуту, привернула увагу до впорядкування міста. Будувалися адміністративні та житлові приміщення, вживалися заходи до впорядкування вулиць. На околиці міста виростали цілі райони, де жили військові поселенці, а також новоприбулі до міста міщани. В районі Грекової застави прокладено пряму Велику Фонтанну вулицю і низку інших, забудованих за типовими проектами військового міністерства присадкуватими будинками військових поселенців. Звідти ця частина міста називалася Аракчеєвською або Солдатською Слобідкою.
Про зовнішній вигляд міста військова адміністрація дбала, бо в Умань навідувалися царі, оглядаючи військові поселення. Так у 1847 році в Умані був Микола I , а у 1858 — Олександр II. Тому в місті будували багато будинків, доріг, освітлювали центральні вулиці. Однією з перших було забудовано вулицю Садову — від вулиці Миколаївської до Софіївки.
Міщанка
В цей час у пошуках заробітків до Умані приїжджали сотні російських столярів і мулярів. Ряди будівельників поповнювали уманські жителі, набуваючи кваліфікації теслярів і каменярів. З центральних губерній Росії тут оселялися міщани і купці, які скористалися пільгами, наданими урядом на п’ятнадцять років. З усіх цих людей виросло передмістя Міщанка, яке сьогодні обмежується вулицями Заводською, Зарічною, Залізняка, Успенською (Ленінської Іскри) і активно забудовується житлом і промисловими підприємствами.
Через якийсь десяток років писалося, що Умань у галузі будівництва і впорядкування вулиць «до деякої міри стає схожою на Київ. Багато робітників, військової і цивільної знаті. Великий рух екіпажів, безперервні чумацькі валки. Великі і маленькі крамниці майже по всьому місту. З цього боку Умань — справжній Київ у мініатюрі». [Ящуржинський В. Заметки и известия из Умани. Киевские губернские ведомости. - 1854, 16 січня. - № 3.- С.18-19.]
