Повний рестарт. Як уманчанка звільнилася під час карантину і знайшла нову роботу через соцмережі

Як під час карантину стати на облік в Центр зайнятості і отримати допомогу по безробіттю, а потім самостійно знайти роботу через соціальні мережі, детально розповіла уманчанка Іванна Онопрієнко.

20 років на одному заводі

Іванна пропрацювала понад 20 років на заводі «Уманьферммаш» — прийшла на підприємство у 1999 році одразу після закінчення навчання у Тальянківському агротехнічному коледжі. За час роботи змінила багато посад, перед звільненням працювала у відділі автоматизації систем управління підприємством на посаді інженера з комп’ютерних систем — вела первинну бухгалтерську документацію, додатково здійснювала обслуговування принтерів, фото-відеозйомку, якщо цього потребувало підприємство. Чоловік Іванни також працює на «Уманьферммаш».

ПрАТ «Уманьферммаш» — завод, який понад 40 років виробляє сільськогосподарську техніку. Тривалий час був бюджетоутворюючим підприємством на якому працювали понад 3,5 тисяч уманчан. Останніми роками через економічну кризу відбулося згортання виробничих потужностей і скорочення кількості працюючих.

Звільнилася через карантин

Іванна розповідає, що рішення про звільнення прийняла одразу після оголошення карантину і зовсім не вагалась. Розуміла, що через карантин нову роботу знайти буде не просто, але не боялася звільнення.

— До початку карантину підприємство вже майже рік працювало у форматі чотириденного робочого тижня. А з 17 березня, коли оголосили карантин, нам потрібно було брати відпустки за власний рахунок. Я ж ще до карантину вибрала свої законні 14 днів відпустки без збереження заробітної плати.

Зрозуміла, що потрібно рухатися далі і шукати іншу роботу.

Про те, що потрібно звільнятися, вирішила одразу після того, як оголосили, що потрібно йти у відпустку за власний рахунок. Я написала заяву на звільнення за згодою сторін. Приблизно через три дні мені підписали заяву на звільнення, я ще «відгуляла» кілька днів відпустки, яка накопичилася, і через тиждень після підписання заяви мене розрахували.

В Центрі зайнятості зареєструвалася онлайн

Попри карантин Іванна вирішила стати на облік у Центрі зайнятості і шукати нову роботу. Розповідає, що зареєструвалася на біржі праці у перші ж дні після звільнення і зробила це без особливих зусиль.

Звільнення майже не відчула, всі троє дітей були на карантині вдома і всім постійно була потрібна мамина увага і допомога.

— Я вирішила стати на облік у Центр зайнятості і поцікавитися, які вакансії вони мені можуть запропонувати. Мені сказали, що на той момент за моєю спеціальністю вакансій немає. Тому вирішила — поки шукатиму роботу, буду на обліку у ЦЗ. Все це з’ясовувала у телефонному режимі. Через карантин на облік ставала також дистанційно — усі документи подавала онлайн.

Я зайшла на сайт уманського міського Центру зайнятості, там подана уся інформація, вказані усі документи, які потрібні, щоб стати на облік. Ще добре розписана вся процедура, як стати на облік під час карантину і отримати допомогу по безробіттю на порталі Мережі правового розвитку. Я відсканувала документи і надіслала їх зі своєї електронної поштової скриньки. Надіслати потрібно було: скан або фото трудової книжки, електронні копії паспорта, прописки, ідентифікаційний код, документи про освіту.

Мені відразу передзвонили і надіслали поштою ще зразки заяв, які потрібно заповнити і надіслати їх також на електронну пошту Центру зайнятості. Заяви також були в електронному вигляді, я їх заповнила, підписала, сфотографувала і відправила. Ще потрібно було відкрити рахунок у будь-якому банку, якщо такого не було раніше. Я подзвонила на гарячу лінію ПриватБанку і замовила довідку, а потім просто прийшла у банк і вони видали мені цю довідку за 4-5 хвилин. Як це все зробити, можна подивитися у Приват24. Мене оформили у Центрі зайнятості одразу ж.

Уже 30 березня Іванна стала на облік у Центрі зайнятості. Розповідає, що проблем із онлайн-оформленням не було жодних, попри те, що ставала на біржу вперше у житті. А от через постійні продовження карантину із своїм спеціалістом зустрілася аж коли знайшла роботу.

— Мені призначили час прийому у спеціаліста. Але оскільки карантин у нас продовжували кілька разів, особиста зустріч для консультації зі спеціалістом Центру зайнятості постійно відтерміновувалася і, зрештою, так і не відбулась, оскільки я знайшла собі роботу. Але ми зі спеціалістом спілкувалися за цей час кілька разів телефоном. Виплати мені призначили з першого дня, коли я стала на облік у ЦЗ.

Допомога по безробіттю залежить від розміру зарплати і страхового стажу

Розмір допомоги по безробіттю був невеликий — до 3 тисяч гривень, адже останнім часом ми працювали на 4-денці, а за законом, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати залежно від страхового стажу. В мене великий страховий стаж, адже я завжди працювала офіційно, тому розмір моєї допомоги по безробіттю становив 70% середньої заробітної плати. Це максимальний відсоток. Зарплата була не висока, тому й допомога мала. Як мені пояснила фахівець центру зайнятості, залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків; надалі – 70 відсотків.

Вперше зі своїм спеціалістом у Центрі зайнятості Іванна зустрілася вже наприкінці червня, коли займалася оформленням на нову роботу.

— Коли я знайшла роботу, зі спеціалістом ЦЗ теж зв’язувалася телефоном, щоб знятися з обліку, і ось тоді із Іриною Володимирівною ми зустрілися вперше. Домовилися про зустріч на певний час, вона вийшла з приміщення ЦЗ, забрала у мене документ про працевлаштування, який підтверджував, що мене беруть на роботу і трудову книжку. Хвилин за 10 мені винесли усі мої документи, у трудовій зробили запис, що я стояла на обліку у ЦЗ і на цьому все закінчилося.

З фотоархіву роботи на "Уманьферммаші"

Іванна розповідає, що після того, як зареєструвалася у Центрі зайнятості сама, допомогла стали на облік ще кільком знайомим.

— Коли сусіди дізналися, що я звільнилася і стала на облік в Центр зайнятості, вони почали мене розпитувати, як я це зробила. Я розповідала, що все робила онлайн. Вони попросили про допомогу — сканувала їхні документи, зареєструвала їм електронні скриньки і відправляла в Центр зайнятості документи, трохи допомагала в листуванні. Допомагала трьом сусідам, двоє з них вже навіть знайшли роботу. Проте я не впевнена, що вони обоє знайшли роботу через центр зайнятості.

Роботу шукала і знайшла сама

Попри те, що у перші ж дні після звільнення стала на облік у Центрі зайнятості, Іванна активно шукала роботу самотужки.

— Я зареєстрована на кількох сайтах з пошуку роботи: rabota.ua, work.ua, headhunter. Тож таким чином і шукала роботу. Але на той час переважно бути посади торгового представника чи продавця, оператори чи адміністратори заправок. Разом з тим, оголошення про роботу «висіло» на сайті, а коли я дзвонила, відповідали, що не можуть провести особисту зустріч, бо зачинені на карантин.

У тиждень я надсилала приблизно 10-15 листів з резюме. Проте кілька зустрічей за оголошеннями все ж відбулись, та були безрезультативними. Багатьох працедавців лякало, що у мене троє дітей, коли чули про це, то говорили: «Ми вам передзвонимо». І на цьому все. Також не на мою користь було те, що мені майже сорок років і я в окулярах.

Свою нову роботу Іванна знайшла завдяки рідним. Розповідає — ще жодного разу не пошкодувала, що вирішила змінити своє життя.

— Мені подзвонила родичка і розповіла, що бачила в соціальних мережах оголошення, ніби є вакансія на Телекомпанії Умань. Вже наступного дня я прийшла на співбесіду, а за тиждень оформилася і працюю майже місяць телеоператором. Робота дуже подобається, не шкодую, що так кардинально змінила свою спеціалізацію.

Робота телеоператора цікава і дуже відповідальна. Всі секрети Іванна опановує просто під час роботи