Тест. Вгадайте птаха за фото

Саме так!

Берестянка бліда в Україні гніздиться в Придунайському регіоні. Оселяються ці птахи на деревах та кущах в парках, садах, посадках навколо річок та озер. Берестянка бліда тяжіє до місцин з присутністю хоч якоїсь високої рослинності, часто поблизу водойм, завжди в фрагментованих заростях дерев, а не в дрімучих лісах. Іноді може оселятись поблизу людських поселень. Верх бурувато-сірий; низ білуватий; махові і стернові пера бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб зверху буруватий, знизу світло-вохристий; ноги сірі.

Точно!

Галка На території України гніздиться й зимує скрізь, крім гір. Для гніздування зазвичай обирає населені пункти, переважно міста та селища міського типу. Охоче селиться в старих парках, нерідко в розріджених старих лісах і гаях, поблизу житла людини і лише іноді — далеко від нього. Зрідка трапляється окремими парами, частіше утворює колонії, що налічують від кількох до десятків пар. Гніздитися галка полюбляє в дуплах, але через їх брак в більшості випадків займає всілякі щілини і ніші на різних будовах, особливо охоче — на старих дзвіницях, руїнах, покинутих будівлях, вежах, господарських будівлях. Птах середнього розміру, компактної статури, оперення аспідно-чорне, тільки голова і шия сріблясто-сірого кольору.

Ага, ви вгадали!

В Україні беркут дуже рідкісний осілий птах, гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області). Беркут краще за все пристосований до життя в помірному кліматичному поясі. Найохочіше оселяється в гірській місцевості, на висотах до 3000 м над рівнем моря. У надто морозяні зими він залишає свої володіння і відкочовує на південь, де легше здобути харч. Оперення дорослого птаха однотонне, темно-буре, загривок та задній бік шиї рудуваті. У молодого птаха забарвлення темно-буре; основа махових пер біла; хвіст білий з широкою темною смугою на кінці. Протягом 5 років оперення поступово набуває вигляду, як у дорослого. Завдяки жорстким та міцним маховим перам беркут — справжній король повітря, а велика несуча поверхня крил дозволяє йому довгий час ширяти у небесах. 

Саме так!

Деркач В Україні гніздиться на всій території, крім високогір`я та деяких приморських районів. Мігрує скрізь. Його улюблені місця — вологі луки з пишною травою, чагарниками, осокові болота та лісові поруби. На прольоті деркача можна побачити на полях, городах з чагарниками, узліссях, лісосмугах і біля озер. Деркач — невеликий птах, трохи більший за дрозда. Тіло здається сплющеним з боків. Хвіст дещо звисає вниз. Крила широкі і короткі.

Авжеж!

Посмітюха в Україні — осілий птах на всій території, крім гір. Основний біотоп посмітюхи — пустки на околицях населених пунктів, залізничні насипи, дороги, вигони, спортивні майданчик, тощо. Однак цей птах, залежно від регіону, може оселятися в густо заселених широких гірських долинах, на сухих місцях вздовж морських кіс та в полинових приморських степах. У гори він йде не вище 1500 м, але зазвичай значно нижче. Взимку посмітюха тримається ближче до людських осель, комор, вулиць сіл і міст. Ночує в морозну погоду в снігу. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темною строкатістю; на тім'ї загострений «чуб»; низ тулуба білуватий, з темно-бурою строкатістю на волі і боках; спід крил світло-рудий; махові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; центральні стернові пера бурі, крайні — рудуваті, інші — темно-бурі; дзьоб і ноги бурі. У молодого птаха пера верху з білуватою верхівкою; «чуб» коротший.

Так, це саме вона

Синиця блакитна широко розповсюджена у помірному та субарктичному поясі Європи, Західної Азії та Північно-Західної Африки. Переважно населяють листяні та мішані ліси, особливо дубові та березові, прибережні зарості, парки та сади. У Західній Європі нерідко утворюють міські популяції. Старий дубовий ліс — це ідеальний біотоп для блакитної синиці. Дрібний птах з яскравим оперенням. Характерна блакитна шапочка і темно-сині тонкі смужечки з обох боків дзьоба, що проходять через очі та сполучаються на потилиці. Шию облямовує ще одна смуга темно-синього кольору. Щоки та лоб білі, крила та хвіст блакитні, а спина, як правило, оливково-зелена. Білі вершини покривних пір’їн утворюють на крилах білі смуги. Черевце жовтувате, знизу з невеликою темною смугою. Дзьоб чорний, ноги сірі.

Це саме він!

Польовий жайворонок мешкає на всій території Європи, крім Ісландії та Північної Скандинавії, а також у Північній Африці і Центральній Азії аж до берегів Тихого океану. Цінуючи дзвінкі мелодійні трелі жайворонка, люди завезли його на інші континенти. Польовий жайворонок переважно гніздиться на відкритих територіях: луках, полях, степових ділянках гір. Локально трапляється на піщаних дюнах і солончаках. На території України під час гніздування й міграцій трапляється всюди, зимує в південних регіонах. Польовий жайворонок за розміром трохи більший за горобця і має неяскраве, але привабливе забарвлення тіла. Спина в нього сірого кольору, іноді коричнево-жовта зі строкатими вкрапленнями, низ білуватий, груди покриті коричневим строкатим пір'ям. Цівка світло-коричнева. Голова польового жайворонка прикрашена невеликим чубчиком, хвіст облямований білим пір'ям. Над темними очима — світла брова.

Так!

В Україні їх гніздиться, ймовірно, від 500-600 до 700-850 пар. Чисельність журавлів зменшується через осушення боліт та використання пестицидів. Журавель сірий охороняється Червоною книгою України. Сірий журавель зазвичай оселяється на сильно зволожених луках і грузлих болотах, в заплавах рік та по берегах озер, де по сусідству розміщені зарості вільхи, однак у пошуках харчів часто прилітає на поля та пасовища. Струнке тіло вкрите темно-сірим оперенням. В області надхвістя ростуть довгі серповидно вигнуті пера, що утворюють густе опахало. Чорні махові пера різко контрастують з більш світлими покривними перами. Шия довга, спереду темна, а по верхньому боці тягнеться біла смуга. На тім’ячку є гола пляма неопереної шкіри червонуватого кольору. Райдужка ока має інтенсивне червоне забарвлення. Ноги довгі, чорні. Плавальні перетинки відсутні, але довгі, широко розставлені пальці рятують журавля від того, щоб не загрузнути в болоті.

Точно!

Чорний дрізд добре пристосувався до життя у найрізноманітніших умовах. У далекому минулому він був мешканцем густих дрімучих лісів, однак інтенсивні рубки лісових масивів призвели до того, що тепер цей птах без остраху хазяйнує в міських парках і садах всього Європейського континенту, задовольняючись навіть крихітними острівцями зелені в центрі великих міст. Окрім того, нинішня популяція урбанізованих дроздів значно перевищує ту, яка жила у лісах в минулі часи. У чорних дроздів дуже добре виражений статевий диморфізм. У самців забарвлення однотонно чорне, блискуче, а у самиць на спині темно-буре, черевний бік іржаво-вохристий, на світлому горлі видніються темні плямки і смужки. У самця весь дзьоб помаранчево-червоний, а дзьоб самиці біля основи нижньої щелепи забарвлений у жовтий колір. Очі у птахів облямовані вузькими жовто-оранжевими кільцями. Ноги темно-бурі, гомілка вкрита коротким пір’ям. Палці довгі та тонкі, три з них направлені вперед, один — назад.

Так, це він!

В Україні осіло-кочовий птах. Гніздиться на Поліссі, сході і заході країни, можливе гніздування і на решті території. Чисельність виду по всій території невисока, і він вважається рідкісним птахом. Пугач тяжіє до віддалених від людини глухих старих лісів, байраків, у гірських місцевостях — до скелястих ландшафтів, у степу — до глибоких ярів, берегових долин і урвищ. Іноді зустрічається в лісах і на болотах. Для полювання птах обирає місцевість з поєднанням різноманітних структур: перелісків, галявин, чагарників і відкритих водойм. В місцях з оптимальними умовами для життя, щільність поселення пугача може бути досить великою. Гніздова територія, на відміну від кормової, невелика і добре захищається птахами. Якщо їх не турбувати, то вони займатимуть цю територію впродовж багатьох років. Пугач — одна з найбільших сов у світі (поступається тільки рибному пугачу) і найбільша сова в Україні. В природі легко впізнається за розміром, опереними до кігтів лапами та великими пір`яними «вушками».