В Україні лялька-мотанка відома з незапам’ятних часів, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації. 

Ще на початку 20 століття дівчата, готуючи скриню з весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила мотану ляльку, яку забирала із собою в нову сім’ю. Причому в родині чоловіка дозволялось молодій дружині, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір’ю, і тим здоровіші будуть діти. А коли народжувалась дитина, то молода мати клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була а коли дитина підростала, то ляльки віддавалась їй для грання.

Лялька-мотанка була є і залишається символом жіночності, материнства, початку усіх світів. 

Секретами виготовлення ляльки і не лише поділилася з читачами УманьNews.City майстриня Ольга Діденко

Сьогодні Ольга багато працює з дітьми і людьми старшого віку, аби навчити їх власноруч виготовляти рукотвори: сувеніри, подарунки, обереги. Майстер-класи проводить найчастіше у майстерні «Радість»,  на свіжому повітрі, чи там де знайдеться зацікавлена аудиторія. Ольга робить з дівчатками і жінками Берегинь, Травниць, Метлушок, Нерозлучників, Весільні ляльки і багато інших

Моя прабабця Марія робила квітки паперові, і я, будучи малою, завжди милувалася ними. Коли ж в с.Легедзино на святі Івана Купала побачила як дівчатка робили ляльки, згадала свою бабуся і від дівчаток не відходила, дивлячись як вони їх роблять. Саме з того часу і почала цікавитися ляльками-мотанками, їх значенням,  українськими традиціями.

Разом з тим, Оксанка, донька майстрині, не дуже охоче нині займається рукоділлям, хоча вміє все робити і в неї доволі гарні виходять роботи, визнає Ольга. Однак, вона спокійна, адже всьому свій час, і час робити ляльку-мотанку також прийде саме тоді, коли в тому буде потреба. 

Завжди, перед початком виготовлення ляльки-мотанки треба зосередитися на тому, що і для кого ти робиш, вважає Ольга. Адже потім у оберега вже буде своя душа і свій характер. Скажімо, роблю днями «Травницю», розповідє Ольга, і спілкуюся з однією жінкою. І раптом бачу якою повинна бути саме ця лялька: з червоними грудьми, бо це колір енергії, пристрасті. На зеленому тлі, тому що це бажання внутрішнього спокою, багатошаровий фартух - уміння бачити глибину «читати між рядками». Одна грудь менша, друга — більша, а це символізує віддачу іншим більше ніж собі. Отак, я відчуваю цю жінку, а лялька читає мене і народжується саме такою. ЇЇ треба неодмінно віддати власниці, адже це саме її оберіг. 

Як робити ляльку - мотанку «Травниця», показуємо на  пальцях.

Завжди слов’яни вірили у захисні сили такої ляльки, адже вона оберігала від хвороб та негараздів усю родину. Ляльку наповнюють цілющі трави: м’ята – щоб мир та спокій панував у родині, хміль – щоб дорослі були хмільні від кохання, полуниця – щоб здорові були діти, липа – щоб хвороби швидко позбутися, а мідний п’ятак – щоб достаток та благополуччя було у родині.

 

Для роботи потрібні:

 

  • білий клаптик тканини 25*25см на личко і руки;
  • спідничка - діаметр кола 25 см;
  • хустинка - трикутник по 20 см;
  • очіпок - прямокутник 3*15 см;
  • на груди - два квадрата 10*10см;
  • фартушок - 6*8 см;
  • вата для голівки і грудей;
  • висушена, порізана трава (1 стакан 200 гр);

Тканина має бути натуральна

 

Формуємо голівку ляльки

На середину білої тканини кладемо скручений валік з вати, складаємо на трикутник, формуємо голівку і зав'язуємо під голівкою. Ведемо ниточку від себе і обмотуємо непарну кількість раз.

Формуємо і зав'язуємо долоньки з кутиків складеного на голову трикутника.

 

Формуємо груди ляльки

 На квадратні кольорові  клаптики тканини кладемо вату, формуємо грудки і обмотуємо ниткою .

 

Формуємо тулуб ляльки

Прив'язуємо груди почергово до тіла лялечки , від лівого плечика під праву ручку  одну грудку і навпаки - другу.

 

Прикріплюємо фартушки

На личко лялечки кладемо фартушки (їх може бути один або декілька) і прив'язуємо до пояса, прив'язавши - опускаємо вниз.

 

Формуємо низ, основу ляльки

По колу прокладаємо ниточку і стягуємо. Нитку беремо міцну, бо при стягуванні може розірватися. Стягнувши ниточку, заповнюємо мішечок запашними травами.

 

Скріплюємо лялечку

Вставляємо лялечку і міцно примотуємо ниткою, якою стягували мішечок для трави.

 

В'яжемо хустинку

Навколо голівки зав'язуємо очіпок ( довгу, прямокутну білу тканину) і хустинку.

Лялечка готова! 

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися