Епілепсія: Що це за захворювання та як надати допомогу людині під час нападу

Епілепсія — це хронічний розлад мозкової діяльності. Хворобу вважають одним із найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань у людини.

Підступність захворювання в тому, що напади несподівані як для хворого, так і для оточення. І саме від дій тих, хто опинився поруч, залежить безпека й навіть життя людини під час епілептичного нападу. 

Для захворювання характерні напади, що повторюються та проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у певній частині тіла (парціальні судоми) або по всьому тілу (генералізовані судоми). Іноді вони супроводжуються непритомним станом та втратою контролю над функціями кишечника або сечового міхура.

Напади спричинені надлишком електричних імпульсів у групах клітин різних ділянок мозку. Епілептичні напади можуть мати форму як незначних провалів у пам’яті, так і важких тривалих конвульсій, а також різнитись за частотою, трапляючись як менше разу на рік, так і до декількох випадків у день.

Один напад не свідчить про епілепсію — 5-10% людей впродовж життя мали один напад.

Ознаки нападів мінливі та залежать від того, в якій ділянці мозку починаються порушення. Можуть виникати тимчасові симптоми, наприклад, втрата орієнтації або свідомості, порушення рухових функцій, органів відчуття (зір, слух та смак), зміни настрою та інші.

Розрізняють первинну (або ідіопатичну) епілепсію та вторинну.

У 60% випадків епілепсії неможливо встановити причину виникнення, це так звана – первинна або ідіопатична епілепсія.

Причинами вторинної епілепсії зазвичай стають:

• пошкодження мозку у передпологовий та післяпологовий періоди внаслідок травми чи гіпоксії (нестачі кисню);
• вроджені відхилення від норми або генетичні стани через вади розвитку головного мозку;
• важка травма голови;
• інсульт, унаслідок якого до мозку не надходить достатньо кисню;
• інфекції мозку та мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт, нейроцистицеркоз);
• пухлини.

Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що до 25% випадків розвитку епілепсії можна потенційно запобігти.

Найефективнішим способом профілактики посттравматичної епілепсії є запобігання травмам голови, зокрема, шляхом зниження частоти падінь, дорожньо-транспортних пригод та спортивних травм.

Належне надання перинатальної допомоги допомагає зменшити кількість нових випадків епілепсії, зумовлених пологовими травмами.

Крім того, застосування лікарських засобів та інших методів зниження температури тіла у дітей із лихоманкою може знизити ймовірність фебрильних нападів.

Профілактика епілепсії, що виникає після інсульту, спрямована на зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Йдеться про заходи щодо профілактики або контролю підвищеного артеріального тиску, цукрового діабету та ожиріння, а також відмови від вживання алкоголю та тютюну.

Правильна перша допомога — це дві прості дії:

• достатньо перевернути людину на бік 
• покласти щось м'яке під голову, щоб уникнути травми.

При цьому НЕ варто:

1. класти що-небудь у рот: тверді предмети можуть травмувати, пошкодити зуби та ясна, а інколи навіть існує ризик зламати щелепу; під час нападу в людини НЕ може запасти язик;
2. намагатися зупинити напад — напад повинен пройти сам.

У більшості випадків напади при епілепсії не є невідкладними станами та не завжди потрібно викликати екстрену медичну допомогу. Але обов’язково телефонуйте 103, якщо:

• напад триває п'ять хвилин або довше;
• напади повторюється настільки часто, що у проміжках між ними у людини не відновлюється свідомість (на відміну від серії нападів);
• коли у людини стається перший напад;
• коли людина отримує травму під час нападу (наприклад, внаслідок падіння);
• напад стається, коли людина перебуває у воді;
• людина вагітна або хвора на діабет.

1. Попри досить поширену думку, людина не може проковтнути язика під час епілептичного нападу. Це просто фізично неможливо. 
2. Людині під час нападу епілепсії не потрібно нічого класти в рот. Так вона може вибити собі зуби або навіть зламати щелепу. Потрібно лише обережно перекласти людину з на бік й покласти що-небудь м'яке під голову, щоб захистити її від травмування.
3. Не варто стримувати людину під час нападу. Це не зупинить судоми.

Якщо у вас з’явились судоми, обов'язково зверніться до лікаря. Сімейний лікар після огляду, за потреби, направить вас до фахівця — невролога для подальшої діагностики. Не ігноруйте симптоми. За можливості занотуйте, коли у вас стався напад та що ви робили під час нього. 

Уманська дитяча бібліотека отримала майже 250 нових дитячих книжок

Прогноз погоди на Шевченкові дні в Умані

7 фактів про Геннадія Клещара: до дня народження уманського художника