Ізраїльський досвід: що робити, якщо ви стали свідком або жертвою ворожої атаки чи її наслідків

Перш за все, дотримуйтеся безпечної поведінки: якщо ви – не медик, рятувальник або фахівець, який надає першу психологічну допомогу, не біжіть у бік вибуху або стрілянини.

Памʼятайте, що існує загроза повторних атак в одному місці за короткий проміжок часу.

Також ви можете перешкодити роботі рятувальних та інших спецслужб.

Якщо у вас чи у когось із навколишніх людей є фізичне ушкодження (поранення, сильний шум у голові, гострий біль без видимих ушкоджень або ушкодження, забиття за відсутності болю) – негайно зверніться по медичну допомогу.

У більшості випадків через високий рівень гормонів стресу людина не відчуває болю і, наприклад, може ходити добу з переломом.

Часто після переживання терористичної атаки у людини можуть виникати:

• плач, крик, сльози,
• застигання та «заморожування» емоцій,
• підвищена емоційність,
• підвищена дратівливість,
• порушення фізіологічних функцій: сну, апетиту, функціонування видільної системи.

Такі реакції є нормальними, але водночас потрібно зважати на інтенсивність їхнього прояву протягом трьох-чотирьох тижнів.

Якщо інтенсивність цих реакцій не знижується, необхідно звернутися до фахівця – лікаря загальної практики, або до лікаря-психолога, або в окремих випадках до психіатра.

Важливо, щоб у цей період (до 3-4 тижнів) людина мала соціальну підтримку: мала можливість спілкуватися із рідними та друзями, розповідати про те, що трапилося.

Близькі люди через досвід людини, яка потрапила в зону лиха, стають «другим колом» свідків теракту. Вони теж відчувають стресові реакції, проте, відновлюючи найбільш повну картину події, вони знижують рівень тривоги. Тому, розповідаючи про подію, намагайтеся передусім зосередитись на фактах.

Експерт також радить якнайшвидше повернутися до повсякденних справ – звичайно, якщо ви не постраждали фізично й має таку можливість.

Важливо продовжувати ті справи, дії або маршрути, які були до теракту. Збереження безперервності – запорука найшвидшого відновлення.

Треба повертатися до свого ритму життя ДО травмуючої події. Варто пригадати, що раніше допомагало відновлювати сили, які дії «підзаряджали вашу батарейку»? І спробувати їх виконувати:

• прогулянки на свіжому повітрі
• читання, малювання, музика
• фізичні вправи
• хобі та захоплення

Вживання алкогольних напоїв краще уникати: алкоголь не знімає гострий стрес, адже на тлі гормонального сплеску, він не виконує функції розслаблення.

Курити, або «заїдати стрес» також не варто, хоча це також шлях подолання критичної ситуації. Але це погано позначається на фізичному здоров'ї людини. 

Працівники служб психологічної підтримки мають спеціальну підготовку і зможуть вислухати, допомогти зібратися з думками і дати поради.

Тож якщо ви потребуєте підтримки чи просто виникає необхідність почути іншу людину в момент розпачу або страху — звертайтеся за одним із номерів, які наведено нижче:

• Лінія Національної психологічної асоціації — 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00 щодня)
• Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції — 0 800 211 444 (з 10:00 до 20:00)
• Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів для ветеранів та членів їхніх родин — 0 800 332 029 (цілодобово)
• Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» — 0 800 210 160 
• Лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи — (044) 456 17 02, (044) 456 17 25
• Національна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine — 7333
• Лінія  ГО «Ла Страда-Україна» — 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) та 116 123 (з мобільного) 
• Контакт-центр МОЗ — 0 800 60 20 19 

Усі консультації надаються анонімно, конфіденційно й безоплатно.