День захисту прав споживачів: Відповіді на найпоширеніші запитання про права споживачів

Повернути товар у магазин (або обміняти його на інший аналогічний) можна протягом 14 днів із дня покупки. Це правило поширюється на товари належної якості, тобто невикористані та непошкоджені.

Щоб повернути або обміняти товар, треба дотримуватися умов його повернення:

• товару немає в переліку тих, що не підлягають обміну та поверненню
• товар не використовувався і зберігся в тому вигляді, в якому його купували
• минуло менше двох тижнів з моменту придбання товару
• є касовий або товарний чек.

Право на повернення або обмін товару передбачено ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів».

Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Якщо ви втратили технічний паспорт або інший документ, який його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Серед найпопулярніших товарів, що повертаються:

• техніка та електроніка
• одяг і взуття.

Які товари не можна повернути:

• продовольчі товари,
• лікарські препарати та засоби,
• предмети сангігієни: зубні щітки, бритви, гребінці
• деякі непродовольчі товари: дитячі іграшки і товари для новонароджених, тканини, килимові метражні вироби, натільна й постільна білизна, друковані видання, пиломатеріали, записані на DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру та ювелірні вироби.

Перелік товарів належної якості, які не підлягають поверненню Кабмін затвердив в 1994 році. 

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Інформація про продукцію, в тому числі, повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.
Частина 3 цієї ж статті встановлює вимоги до цінника – продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.

• Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.
• Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.
• Ціна продукції повинна вказуватись у грошовій одиниці України.

Буває, що на ціннику вказана одна ціна певного товару, а під час розрахунку на касі виявляється, що ціна на вибраний товар є іншою, як правило, більшою. Без сумнівів, у такому випадку порушені ваші права як споживача.
Також слід пам’ятати, що відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, при виникненні відповідних непорозумінь при розрахунку за товар насамперед слід звернутися до адміністрації магазину з вимогою повернення різниці між ціною на ціннику та ціною, зазначеною у чеку. 

Поки ціна товару існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець чи супермаркет не має права вимагати від вас оплати його за новою ціною. На цю умову договору (вона просто не була вам відома) ви не давали згоди. А без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо.

Товар вам або продадуть за старою ціною, або відмовляться продавати.

Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також, відповідно до цієї норми, забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Якщо дефекти товару виявились під час гарантійного терміну – відклеїлася підошва черевиків, чи розійшовся шов у сукні. Такі недоліки виникають з вини виробника, а тому можна вимагати заміни таких товарів на аналогічні або повернення коштів. Це у частині 1 статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”. Для цього потрібно показати продавцеві чек про оплату. Якщо бажаних черевиків чи сукні немає в наявності, але вони можуть з’явитись, то вас попросять зачекати до їхньої появи (максимум два місяці). Після цього часу можете вимагати повернення коштів.
Таблички у взуттєвих магазинах на зразок “Товар обміну не підлягає” варто сфотографувати як доказ, якщо маєте бажання звертатись до суду. Вони є цілком незаконними. Обов’язок продавця ─ прийняти товар, замінити його або повернути гроші передбачений частиною 5 статті 8 зазначеного Закону.

Ще один момент – продавець неякісного товару може направити вас до виробника. Але частина 3 статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів” дозволяє споживачеві самому обрати, до кого звернутися з вимогою замінити неякісний товар — до продавця чи виробника. Тому продавець не має права відмовити вам.

Єдиного акту для всієї території України, який би регулював права власників тварин, немає. Проте органи виконавчої влади приймають локальні Правила тримання тварин громадянами, підприємствами, організаціями, зазвичай однакові. За Правилами, розробленими КМДА, наприклад, у пункті “д” частини 7 власникам забороняється заводити собак і котів у приміщення магазинів. Зазвичай кожен магазин, який проти того, щоб до них проносили чи приводили тварин – повідомляє про це.

Але якщо з вас почнуть вимагати штраф за те, що ви пронесли у зал магазину тварину і порушили таким чином санітарні норми — знайте, що законодавством такі штрафи не передбачені. Відповідальність за санітарний стан торгового залу несе магазин. І якщо вас не попередили табличкою, або охоронець на вході не сказав, що з тваринами до магазину не можна – то це проблеми адміністрації цього закладу. Максимум – вас можуть попросити вивести тварину з магазину.

Ні. Особливо, якщо там у вас залишаються цінні речі, документи тощо. Адже ці комірки, що замикаються на ключ, нічим не відрізняються від інших меблів у торгівельному центрі. Супермаркет не надає вам послуг зберігання (як у камері схову на вокзалі), ви не укладаєте договору найму (як із банківським сейфом), а тому відповідальності за залишені речі працівники магазину не несуть. Тому заборонити вам увійти на територію закладу з рюкзаком за плечима чи невеликою сумочкою охоронці не мають права.