Сьогодні кожен українець робить усе можливе, щоб наблизити перемогу — перераховує кошти волонтерам, купує необхідні речі для захисників, шукає способи, щоб близькі виїхали із окупації тощо. Проте шахраї часто використовують схеми псевдоволонтерства та фішингові розсилки для отримання даних банківських карток громадян стали дуже поширеними.

Поліція Черкаської області повідомляє, що від початку запровадження воєнного стану Кіберполіція викрила майже 500 осіб, причетних до онлайн-шахрайства. Разом із партнерами, Держспецзв'язку та Національним банком України, Кіберполіція розробила інструкції, які допоможуть розпізнати злочинні схеми, та надавати або отримувати допомогу в інтернеті безпечно.

1. Якщо знайомий просить позичити грошей у месенджері

Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, з ким ви давно не спілкуєтесь.

Зв’яжіться з людиною іншим способом (інший месенджер, телефоном, електронною поштою) і запитайте про повідомлення.

Якщо людина не надсилала повідомлення:

  • розкажіть, що її акаунт зламали
  • порадьте змінити пароль до месенджера та увімкнути двофакторну автентифікацію
  • попросіть повідомити про інцидент кіберполіцію та CERT-UA.

2. Якщо пропонують гроші від різних організацій, установ та банків

Це може бути повідомлення в месенджері або пост в соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто. Гроші можуть пропонувати нібито від імені державних чи міжнародних організацій чи банків. Повідомлення містить посилання на чат-бот або сайт, де можна дізнатись додаткову інформацію.

Що робити:

  • отримуйте інформацію, особливо про фінансові виплати, лише з офіційних джерел
  • не переходьте за сумнівними посиланнями
  • не повідомляйте конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логін і паролі до онлайн банкінгу тощо)
  • якщо вашу особисту (персональну) інформацію розголошено, зверніться до банку та заблокуйте картку
  • якщо маєте підозру про шахрайські дії, негайно повідомляйте про це правоохоронні органи.

3. Якщо повідомляють, що евакуаційний рейс можливий лише за умови передплати

Що робити:

  • перевіряйте інформацію про евакуаційні рейси та гуманітарні коридори лише на офіційних ресурсах
  • за можливості, вибирайте післяплату евакуаційних перевезень
  • якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму на сайті Кіберполіції.

4. Якщо вам продають неіснуючі речі в інтернеті за передплатою

Що робити:

  • купуйте та сплачуйте лише на перевірених сайтах. Якщо маєте сумніви, надайте перевагу післяплаті
  • відкрийте віртуальну картку для онлайн-шопінгу і переказуйте на неї лише суму, що необхідна для оплати
  • нікому не повідомляйте термін дії картки, CVV та PIN-код
  • якщо купуєте на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не переходьте в інші месенджери
  • перевіряйте правильність назви необхідного сайту: один непомітний символ в адресі може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс.

5. Якщо у вас запитують дані картки і кажуть, коли здійснити оплату

Якщо покупець запитує реквізити вашої картки для оплати за товар на дошці оголошень і називає час здійснення переказу. У зазначений час напарник зловмисника під виглядом працівника служби безпеки банку телефонує і повідомляє, що для зарахування грошей необхідно активувати платіжну картку. Він диктує реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації картки.

Що робити:

  • не повідомляйте стороннім даних картки або даних, що можуть бути використані для підтвердження платежів
  • не виконуйте жодних операцій з «верифікації» картки
  • у разі сумнівів — телефонуйте для уточнення інформації до банку за телефоном, що вказаний на звороті картки
  • якщо стали жертвою злочину в інтернеті, заповніть форму на сайті Кіберполіції.

6. Якщо отримуєте повідомлення про збір допомоги для ЗСУ від нібито офіційних установ

Що робити:

  • переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації чи волонтерам, яких знаєте особисто, яким довіряєте
  • не переходьте за сумнівними посиланнями
  • не вказуйте на сторонніх ресурсах дані ваших банківських карток.

7. Куди і як повідомляти про злочинців (фото, посилання на ресурс, аудіо, відео тощо)

Адміністрації месенджера про користувачів, які порушують закон

  • Telegram

Натисніть на повідомлення → оберіть «Повідомити» → опишіть причину (якщо фішинг – інше → Фішинг)

  • WhatsApp

Натисніть на повідомлення і кілька секунд утримуйте → оберіть у правому верхньому куртку три крапки → натисніть «Поскаржитись»

Кіберполіцію, якщо стали жертвою злочину в інтернеті

CERT-UA — про фішинг, зловмисне ПЗ, кібератаки

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
"Стугна"