Нині самоізоляція вже не просто вибір інтровертів, аби втекти подалі від надокучливого й шумного світу, сховавшись у власній бульбашці комфорту. В сучасних реаліях самоізоляція й обмеження кола спілкування — життєво важлива необхідність, продиктована реаліями карантину.
Ви уже місяць на карантині і переглянули всі серіали та фільми з чергового списку, що його наполегливо рекомендує facebook, ази китайської чи гінді освоєні, діти успішно працюють з дистанційними уроками, а ви пройшли тринадцять онлайн курсів про те як не збожеволіти/ викинути зайве/ навчитися доглядати кімнатні рослини правильно/ зібрати двигун ракети НАСА в домашніх умовах/ зготувати чудову вечерю з нічого — а час все одно є? Тоді сьогоднішня добірка книг про самоізоляцію якраз для вас!
Тут не буде звичного Робінзона Крузо, що першим приходить на думку, про відрізаність від світу, але персонажів очікують не менш цікаві та захоплюючі пригоди.
«Гвинтові сходи» Етель Ліна Вайт
(видавництво «Жорж»)
У глухій місцині на межі Англії та Вельсу ширяться чутки про маніяка, який жорстоко вбиває дівчат. Останню жертву було знайдено поруч із маєтком, куди влаштувалася на роботу 19-річна служниця Гелен Кейпел. Утім, дівчині здається, що вона у цілковитій безпеці — в будинку повно людей, а його двері й вікна наказано не відчиняти до ранку. Та коли поступово, один за одним, мешканці маєтку залишають її, Гелен розуміє, що опинилася в справжнісінькій пастці з якої немає втечі.
Влаштовуючись на роботу служницею, Гелен розважалась тим, що, наче глядач у кінотеатрі, спостерігала за скандалами, любовними стосунками та інтригами мешканців маєтку. Проте вона навіть не здогадувалася, що сімейна драма перетвориться на фільм жахів, де роль головної жертви відведено саме для неї.
Авторка майстерно спромоглась передати атмосферу тривоги та непевності в завтрашньому дні, які важким тягарем звалилися на молоденьку прислужницю Гелен. Сюжет оповіді, що межує із довершеним горором, розгортається динамічно та непередбачувано. Не даремно король саспенсу Альфред Гічкок екранізував роман «Гвинтові сходи» (кіноназва «Хтось має пильнувати»). Окремої уваги заслуговує й переклад — він доволі майстерний, від чого книга читається швидко й легко.
«Загублений світ» Артур Конан Дойл
(видавництво «Школа»)
Один із перших фантастичних романів славнозвісного батька Шерлока Голмса, перенесе читача в таємничі джунглі загубленого гірського плато. У творі описана повна небезпек мандрівка в місця, де ніколи не ступала нога людини, бо стежки там протоптані велетенськими динозаврами. Персонажі, знайомі ще з дитинства: це самовпевнений Челенджер, професор-педант Саммерлі, молодий меткий репортер Мелоун і відважний шукач пригод — лорд Рокстон.
Дослідники виявляють на плато незвичайний доісторичний світ і після багатьох небезпечних пригод повертаються на батьківщину з низкою відкриттів, присоромлюючи тих, хто не вірив в успіх експедиції.
«І не лишилось жодного...» Аґата Крісті
(видавництво «КСД»)
Десятеро незнайомців опинилися на далекому Солдатському острові: усі отримали дивне запрошення приїхати до розкішного будинку, що став єдиним прихистком серед гострих скель, урвищ та бурхливого моря. Згодом починається жахіття — хтось жорстоко й вигадливо вбиває гостей, а зі столу, на якому стояло рівно десять порцелянових фігурок солдатиків, перед кожним убивством зникає одна... Хто наступний? Жеребкування Смерть веде за дитячою лічилкою:
«Десять солдатиків за вечерю сіли,
Удавився враз один — дев'ять залишилось.
Дев'ять солдатиків пізно спати вклались,
Не прокинувся один — вісім їх зосталось.
Восьмеро солдатиків Девоном гуляли,
Один з них не повернувся — семеро зосталось.
Семеро солдатиків дрова рубали весело;
Зарубали одного — лишилося шестеро.
Шестеро солдатиків гралися на пасіці.
Враз одного вжалив джміль, і зосталось п'ятеро.
П'ятеро солдатиків правом захопились,
Засудили одного — четверо лишилось.
Четверо солдатиків плавали у морі,
Один піймався на гачок, їх зосталось троє.
Три малі солдатики зі звірами грались;
Одного зловив ведмідь — двоє врятувались.
Двоє тих солдатиків на сонечку грілись,
Один з них згорів дощенту — один залишився.
Зоставили солдатика сумного і самотнього,
То він повісився з нудьги, і не лишилось жодного.»
(за перекладом Н. Хаєцької)
Звичайна дитяча пісенька перетворилася на справжнісіньку інструкцію, сценарій злочину. Письменниця вишукано вправляється із почуттям страху й тривоги персонажів, тримаючи інтригу до останньої сторінки. Не даремно цей детектив названо вершиною творчості Крісті (раніше цей роман мав назву «Десять негренят», але відповідно до умов політкоректності назву та рядки пісеньки-лічилки було видозмінено).
