Ця чудернацька книга потрапила до моєї бібліотеки ще 2014 року, але все ніяк не давалася до читання, ховаючись поміж інших, на верхній полиці книжкової шафи. Вичікувала, мабуть, слушної нагоди, аби ми провели із нею чудовий суботній день (шкода тільки один, бо читається навдивовижу легко). Що ж такого особливого у романі (а вказано, що це саме роман) відомої української письменниці Ірен Роздобудько?
«Одного разу…» — це неправильна книга, принаймні такою її називає сама авторка.
Тут немає художніх вигадок, карколомних сюжетів і страшних таємниць, натомість, тут є життя… цікаве, повчальне, справжнє…
Під спільною обкладинкою зібрані автобіографічні замальовки та роздуми письменниці про минуле й сучасне, про те як жилось і що бачилось, про пережитий досвід та враження, про людей, події, знайомства, роботу, мандри — без прикрас, але прекрасно. Кожна історія починається звичним «одного разу…» і відкриває перед читачем світ дотичний нам, але часто непобачений, через постійну заклопотаність, важкий тягар буденності та справ.
Сама ж пані Ірен слушно вказує: «Ця книжка для тих, хто ні в чому не боїться бути відвертим, для кого будь-яка невдача стає відліком нового життя, для тих, хто вірить у диво й те, що «низьких стартів» не буває. Вона для молодих — аби вони зрозуміли, що життя прекрасне і… коротке. І йшли по ньому без страху. І для старших, аби вони пригадали своє — таке довге! — життя. І зрозуміли, що воно — прекрасне».
А ще, ця книга писалася двічі… так-так — спершу 2006 року як «Переформулювання», і вже тоді була спробою авторки переосмислити надбаний життєвий досвід. Але ж ніщо не стоїть на місці, й кожен день дарує нам нові й нові історії, аби розпочати їх звичним, проте таким бажаним «одного разу…».
«Одного разу…» стане цікавою не тільки тим, хто, слідкуючи за творчістю Ірен Роздобудько, знає, де шукати мосьє Паскаля, як не губити (чи краще губити) ґудзики, мати хоча б дві хвилин правди, бути в умовах не придатних до життя, знає коли прилітає ластівочка чи не боятися сказати «якби»… але й тим, хто вперше знайомиться з однією із найпомітніших письменниць сучасної української літератури. Адже це знайомство, завдяки «Одного разу…», буде відвертим, щирим та цікавим.
