Зима, здається, нарешті зжалилась над нами, даруючи дрібку своєї холодної краси. Хоча й досі зимовий ранок розтає під весняним сонцем, а день вивіває затишок пронизливими осінніми вітрами та дощем. Але додати незайвої зимової атмосфери допоможе роман «Де ти поділась, Бернадетт», адже серед його сторінок на вас чекає подорож у царство криги, холоду, пінгвінів та пошуку себе.
«Де ти поділась, Бернадетт?» Марія Семпл
Усі ми трішки Бернадетт… так-так — усі! Погодьтеся, інколи трапляється, що оточуючий світ із купою проблем, непотрібних правил чи умовностей набридає настільки, що хочеться втекти від постійних «треба», «мусиш», «повинен», навздогін волаючи: «НЕ треба! НЕ мушу! НЕ повинен (НЕ повинна)»! І не лишається сил чи бажання вилазити із приємної, затишної бульбашки зони комфорту, попиваючи терпкий чай із чимось заборонено-солоденьким. Щось схоже трапилось і з головною героїнею роману відомої американської письменниці Марії Семпл.
Бернадетт Фокс — геніальна архітекторка, дружина успішного розробника з «Майкрософт» та мати не менш геніальної дівчинки Бі — ніяк не може наважитися знову ступити крок назустріч усім тим умовностям, які обтяжують нас щодень. Вона навіть наймає віртуальну онлайн-помічницю, котрій доручає виконувати більшість обов’язків — замовлення ліків, купівлю одягу, бронювання квитків на літак чи столика для вечірніх посиденьок у ресторані. Все тому, що Бернадетт «відлюдькувата», а насправді ж втомлена від унормованого, розкладеного по поличках життя. Вона всіляко намагається не привертати до себе уваги з боку сусідів, інших матусь зі школи, де навчається її донька, але завжди виходить навпаки: чим більше Бернадетт відмахується від цих набридливих мух (як любить їх називати), тим дужче вони напосідають на неї.
Аби владнати життєві негаразди, відпочити й забратися подалі від «мух», жінка вирушає до Антарктиди, але загадково зникає серед крижаних вод океану… Це історія про зведення нового й нищення колишнього, про вірність і зраду собі та рідним. А ще, певною мірою, це унаочнення однієї з негативних сторін «комплексу творця», коли дітище — масштабне, виплекане, важливе — руйнують, знецінивши час, що був витрачений на його створення. У Бернадетт Фокс такі-от руйнації почалися скрізь: успішна кар’єра — зосталася в минулому; коханий чоловік — не знає чи варто штовхати далі їхні стосунки, коли все складається зовсім не як у казці зі щасливим кінцем; люба донька — опинається під прицілом матерів-мух, які намагаються розірвати її тісний зв'язок із матір'ю. Що із цього вдасться зберегти, а що назавжди залишити серед холоднечі крижаного континенту?
Оповідь в романі, переважно, ведеться від імені п'ятнадцятирічної Бі та самої Бернадетт. Книжка цікава ще й тим, що подана у вигляді цілої низки листів, повідомлень, контактів та суб'єктивних вражень персонажів одне про одного.
Ця книга стане чудовим доповненням та елементом затишку до ваших засніжених чи вітряно-дощових лютневих вечорів такої нетипової, цьогоріч, зими. А поглибити та урізноманітнити враження від прочитаної книги допоможе однойменний фільм із талановитою Кейт Бланшетт в головній ролі.
