Чому все частіше у молоді виникає бажання не просто випити з насолодою келих улюбленого напою, а навалити на себе конячу дозу алкоголю? Чому немає сили йти вперед і мозок вимагає перевалу? Чому все не так, як було продумано?
Ці та суміжні питання запускають механізм зупинки від поведінки, яка лише виснажує і не дає результату, призводить до загибелі. Аби остаточно не «скопититися», мозок зупиняє тіло, яке несамовито рухається вперед коліями життя, і поки тіло лежатиме у похмільному стані, мозок матиме можливість «придумати» нову стратегію, що дозволить еволюціонувати.
Чи у всіх виникає бажання напитися?
Впевнена — у всіх, от лише не всі мають сміливість напитися «в дрова», адже страх стати частиною статистики смертності стримує (згідно доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), як повідомляє Deutsche Welle, щороку у світі внаслідок вживання алкоголю помирає близько 3 мільйонів осіб). А ще — не всі здатні взяти відповідальність за себе та своє життя, не всі здатні радіти життю і вміти бути безпосереднім і жити в ситуації, позбуваючись усвідомлень попереднього досвіду.
Сьогодні я хочу не напитися, завдяки алкоголю я хочу усвідомити:
- Що я маю зараз у своєму житті?
- Якими цінностями наповнюю свої дні?
- Кому важливе моє існування?
- Як мій спосіб життя обмежує мене?
- Що я втрачаю?
- Чого я цього не можу собі дозволити? Чому?
- Як по-іншому я так хочу реагувати, поводитися?
Сьогодні я не буду шукати «поваги» від співрозмовника за алкогольною перепоною, сьогодні я крізь страх і осуд прийду до свого маленького і переляканого, такого ніжного і щирого «Я» і чесно вислухаю його переконання, зумію усвідомити помилковість деяких переконань і ми разом, зростаючи у цій розмові розпочнемо новий день. І це буде день, сповнений радості, любові, натхнення, розслаблення і ніжності, абсолютної любові до себе і свого «Я».
