Сьогодні таксі — це вже не просто проїзд від точки А до точки Б. Сучасний таксі-бізнес — це чітко організований сервіс і можливість вибору найкомфортнішого варіанту для клієнта.
В минуле відійшли часи «голосування» простягнутою рукою. Машину, ім’я водія, тривалість очікування і поїздки, маршрут і вартість виклику клієнт знає вже до посадки в автомобіль. Найсучасніші служби таксі вже не просто використовують call back (передзвін на номер замовника), але й запроваджують мобільні додатки, замовлення online (через Інтернет).
Разом з тим, вирішальним фактором надання якісної послуги був є і залишається водій. Для читачів УманьNews.City погодився дати відповідь на 13 нетипових запитань Руслан, який вже 2 роки працює в Sprut Taxi — Умань і знає таксі-бізнесі «з середини».
— Частіше розмовляєте чи мовчите з клієнтом?
— Дуже рідко мовчимо з клієнтом. Майже кожна поїздка це якась розмова. Я мовчу коли клієнт сідає в машину і він в цей час розмовляє з кимось по телефону. Буває до кінця поїздки так і не припиняє говорити, розрахувався і, говорячи, пішов. Але здебільшого люди це завжди завжди якісь розмови. Багато туристів, які часто щось розпитують, цікавляться.
— Який виклик найдивніший?
— Був один випадок, який мене, навіть, трішки налякав енергетикою своєю і поведінкою. Чоловік сидів збоку і ми тоді наїздили з ним щось на чотири тисячі гривень. Він українець, десь зі Сходу. Слухав музику з телефону, без навушників, музика важка. Ми їздили по декількох містах і він навіть ні разу не виліз з машини. Не розумію чому ми туди їздили. Ми приїжджали на точку, розверталися і їхали на інше місце. Тоді було трішки страшно.
— Якщо раптом авто зупинилось чи допомагали пасажири ремонтувати?
— На щастя за два роки в мене таких випадків не було. Таксисти таксистам допомагають, а з пасажирами такого ще не було.
— Музика в таксі, хто замовляє, хто крутить?
— В мене така специфічна музика. Джаз не кожен слухає. В Умані поїздки недалекі, тому місцеві пасажири нічого не кажуть, а от коли везеш хасидів чи туристів, то вони навіть можуть похвалити.
— Чи є щось спільне між джазом і стуком мотору?
— Ну може не стуком мотору, а скрипом сайлентблоків, то так, щось є схожого з джазом, я вловлюю.
— Чи ревнує дружина до машини?
— Так, адже дуже багато часу їй (машині) приділяю.
— Чи доводилось колись висаджувати пасажира з машини?
— Так, доводилось. Люди дуже різні бувають. Це дуже рідко, але коли людина агресивна в стані алко- чи нарко- сп’яніння, створює загрозу , то тоді прошу вийти. І то, це буває дуже рідко, адже це найчастіші наші клієнти, але коли поведінка їх неадекватна, то тоді можу наполегливо просити вийти.
— Який ідеальний клієнт?
— Той, що залишає на чай. Не можу сказати, який це відсоток від вартості поїздки. Уманчани не дуже щедрі на чайові, а іноземці залишають. Коли люди замовляють якусь доставку, то теж дають гарні чайові. Іноді викликають таксі, щоб привезли їм 10 літрів бензину, бо не доїхали до заправки. Ти сідаєш в таксі, їдеш на заправку, купуєш паливо і везеш клінту, 20-30 км від Умані, тоді гарно можуть віддячити.
— Чи є у таксистів якийсь таємний код?
— В нас є кнопка в смартфоні, тривожна. А в інших службах, де досі спілкуються по рації можуть бути контрольні «тривожні» кодові слова.
— Чи підтримуєте традицію моргання фарами?
— Ну ми це використовуємо з метою привітатись. Раніше попереджали про ДПС, а зараз я такого не помічаю. Якщо знайомі, то просто моргаємо фарами, можемо посигналити.
— Чи є в машині дитяче крісло і чи питають в Умані про нього?
— Ще ні разу не питали про нього.
— Чи забували щось пасажири в машині і куди ви потім дівали забуте?
— В мене ніколи не забували. В інших водіїв забували: телефон, гаманець тощо. Воно нікуди не дівається, водій залишає в себе, а потім через диспетчера знаходили клієнта і віддавали. Хоча є і недобросовісні клієнти, які забували ніби цінну річ, мають повернутись і не приходять. А коли дивишся в сумку, то там суцільний хлам. Взагалі проблеми знайти річ немає: людина знає в якому таксі їхала, телефонує диспетчеру, знаходять водія і повертають річ.
— Улюблені обставини поїздки?
— Саме краще, коли є замовлення. Коли гарна погода, то таксі мало кому потрібні. Тому, чим гірша погода, тим більше замовлень, тим більше роботи і заробітку. Обставини не мають значення, головне — замовлення.
