Ми вже писали про Дмитра Михайленка, як майстра, який робить вироби з сірників. Але Дмитро наскільки різносторонньо-творча людина, що це не єдине його захоплення. Чоловік окрім творити, любить ще й подорожувати. І робить він це на велосипеді.
Дмитро Михайленко дипломований маркетолог, електрозварник та вчитель історії. Чоловік має дев’ять років педагогічного стажу: два роки в Уманській школі №7, сім років викладав історію в сільській школі Вінницької області. Але йому хотілося якихось змін. Тому Дмитро залишив вчителювання і повернувся до рідної Умані. Але між цим періодом він здійснив одну зі своїх мрій — велоподорож Європою.
— Раніше я подорожував на велосипеді Україною. Я самотужки з Умані поїхав в Карпати, був в Одесі, Миколаєві, об’їхав всю Черкаську область — по Шевченківських місцях і батьківщині Богдана Хмельницького. А в 2018 році вирішив поїхати в Європу. Хоча були деякі вагання, тому що ніколи раніше не був за кордоном. А тут ще й велосипедом, — розповідає Дмитро.
Але в Дмитра все вийшло. Він, подорожуючи два з половиною місяці, проїхав Польшу, Чехію, Австрію, Швейцарію, Німеччину, Францію, Італію, Словенію, Словаччину, Угорщину, Монако, Сан-Марино, Ватикан. Дмитро витратив на подорож 72 дні, кожен з яких описував у своєму щоденнику. Чоловік зізнається, що кожен день був не схожий на інший, було чимало як цікавих так і неприємних моментів.
— Однією із складностей подорожі був мовний бар’єр. Тому, що окрім своєї рідної української, я майже нічого не розумію із іноземних мов. А потрібно було володіти хоча б англійською. Стоячи в супермаркетах на касі я вивчав по два слова «Доброго дня», «Дякую», це «Вonjour» і «Merci», якщо це Франція. Ну і фактично мені цього було досить. Наприклад, згадуючи таке місто як Венеція, яке вразило мене, хоча були і неприємні моменти. В усіх великих містах, де я бував, є інформаційні центри, в яких можна безкоштовно отримати карту міста. А в Венеції в мене попросили три євро. Ще це місто для велосипедиста не зручне, тому що там повсюди містки зі сходинками, — ділиться спогадами Дмитро Михайленко.
А от з ночівлею у Венеції Дмитру пощастило. І він сам говорить: «сталося диво». За всю свою подорож чоловік ні разу не ночував у готелях чи хостелах, а просто шукав місце для свого намету. Хоча в Європі це не дуже вітається, адже там створені спеціальні хостели, де приймають таких туристів як Дмитро, але за певну плату.
— Я розраховував на мінімальний бюджет, тому возив з собою намет. І ось в’їжджаючи в Венецію постала проблема, де поставити намет. Мені пощастило зайти у невеличкий парк, який, як виявилося, на ніч замикається. І мене, не побачивши, замкнули. Так я і переночував, а зранку відвідав місто, — згадує Дмитро.
Взагалі, якщо підрахувати витрати, які Дмитро витрачав в Європі, то його велоподорож обійшлась у близько 350 євро. Так як чоловік орієнтувався на суму в п’ять євро на день. Євро на той час було 30 гривень, то йому потрібно було 150 гривень на день.
— Коли я подорожував Україною, то мені цих грошей не вистачало. Тому що ти ніби вдома — можна витратити більше. А там я собі поставив мету п’ять євро в день. І навіть я її перевиконав, тому що багато на чому зумів зекономити. Більшість грошей витрачав на харчі і ремонт свого велосипеда.
Щодо харчування, то Дмитро готував все сам. В нього був невеличкий газовий паляничок, на якому він готував собі їжу. В кожній країні придумував щось нове, тому що, як розповідає Дмитро, в кожній країні якісь нові продукти. Не може не згадати Дмитро і свого «бойового товариша» — велосипед.
— Хоч і доводилось не раз ремонтувати його, але він мене кожного разу виручав і благополучно довіз додому. Довелося протерти дві покришки, тому що вони стерлися повністю і каретку на задньому колесі, бо розсипались підшипники. Але добре, що це сталося в великому місті Ліоні, де на потрібні запчастини довелося трішки витратитися.
Загалом, за два з половиною місяці подорожування Європою Дмитро Михайленко проїхав велосипедом 7732 кілометри. І зізнається, що на досягнутому не збирається зупинятись.
