Уманчанин Микола Березівський агроном за освітою, навчався в Уманському НУС. Хлопець розповів, що з дитинства любить вирощувати рослини і хотів мати стосунок до землі. Тому завжди шукає собі заняття, яке пов’язане з вирощуванням. І ось уже два роки він вирощує мікрогрін.
— Все почалось відколи я повернувся з війни (Микола служив у добробаті, а потім у полку «Азов»). Ми з хлопцями, які також попали зі мною в одну хвилю звільнення, спілкувались про те, хто як живе і чим займається. І один розповів, що вирощує мікрогрін і запропонував мені виростити для себе. Я відреагував, як і більшість людей, сказав: «Ну, ні, я не травоїд. Я не буду це їсти». Але він наполіг: «Спробуй! Все одно ти зараз нічим не займаєшся. А це не потребує багато часу». Він описав мені просту інструкцію, — пригадав Микола. — І так два роки тому я виростив свій перший мікрогрін. Це був горошок. Він надзвичайно мене вразив, я не думав, що маленька рослинка з вусами і листочками може мати такий ніжний і насичений смак. Так почав періодично вирощувати його для себе.
Микола і Марічка
Як розповів хлопець, займатись мікрогріном на продаж його спонукала наречена Марічка:
— У кінці минулого року постало питання — або їхати на Волинь працювати агрономом, або займатись мікрогріном. І ми вже мали остаточну домовленість з працедавцем, у понеділок я мав виїжджати і тут втрутилась моя наречена Марічка, яка сказала: «Що ти будеш їхати, на когось працювати? Спробуй — ти ж знаєш і вмієш вирощувати мікрогрін». Я людина не дуже ризикова, але погодився з аргументами Марічки. Останні гроші вклав у закупку обладнання необхідного для вирощування: стелажі, лампи, вентиляцію, субстрат. І так почав вирощувати зелень не лише для себе, а й для людей.
Сьогодні Микола Березівський вирощує горошок і соняшник, розповідає, що вони соковиті, смачні, з насиченим смаком і найпопулярніші. Також є редиска з фіолетовою зеленню, цибулька, буряк, капуста, гірчиця і люцерна — зазначає, що остання специфічна культура, але її люблять ресторатори. Запевняє, що любить усю мікрозелень, яку вирощує і жодної особливо не виділяє.
— Будь-хто з уманчан може виростити на вікні для себе маленьку порцію цієї зеленої радості. Для цього потрібне звичайне насіння, проте необроблене інсектицидами чи фунгіцидами, непідготовлене до саджання. Також потрібна будь-яка ємність та ґрунт — це може бути торф, кокос чи, навіть, вата. Зберіть ці складові і спробуйте виростити для себе мікрогрін. Найпростішим для вирощування є горох, його потрібно замочити на 12 годин у воді, потім вистелити на ґрунт, можна чимось не сильно притиснути і поставити у темне місце, через кілька днів повернути на підвіконня, рослині підходить кімнатна температура. І вже на 12-й день його можна зрізати та споживати. Корінці не їдять.
Микола збирає відгуки клієнтів про свою зелень. Каже, дуже приємно і цікаво дізнаватись, у які страви додають мікрогрін, інколи сам підказує, як і з чим його можна їсти:
— Я, чесно, дуже здивований, але в Умані люди знають про мікрогрін. Не буду казати, що всі, але я здивований, багато людей знають та цікавляться. Для тих, хто хоче спробувати усього по трішки, я пропоную такі набори асорті, я його роблю найбільш наповненим і ціну не велику, щоб люди могли ознайомитись з усім асортиментом. І потім пишуть чи дзвонять, розповідаючи, що це класно, неймовірна зелень і взимку те, що треба. Погода у нас така похмура, а зелень радує своїм виглядом і смаком.
Найпростіша страва, на думку Миколи, яку ви можете зробити, щоб скуштувати мікрогрін, аби вирішити чи вживати його у їжу регулярно — це салат. Наприклад, капуста, морква і мігрокрін. Також він додає мікрозелень до супів, борщу і, навіть, до піци. Зауважте — мікрогрін додають до вже готової страви після термічної обробки і безпосередньо перед вживанням.
