Міжнародний день обіймів — щорічне свято, яке відзначають 21 січня. За традицією цього дня можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей. Започаткували свято студенти європейських вишів  в 70-х роках XX століття. В цей день хлопці та дівчата обіймали один одного без жодного інтимного натяку, обмінюючись душевним теплом. Та сьогодні це гарний привід порозумітися всім членам родини.

Про те, як батькам налагодити стосунки з дітьми різного віку читачам УманьNews.City розповідає психолог, виконуюча обов’язки керівника відділення «Клініка дружня до молоді» КНП «Уманська дитяча лікарня» Владислава Швець.  

Як (не)зробити з мами монстра: або чому ми такі різні?

Розмову про стосунки батьків і дітей Владислава почала з цитати  Володимира Леві, книга «Нестандартна дитина»: «Діти не тому мовчать, що нема чого сказати, а нема кому». 

Як часто ви дозволяєте собі бути разом зі своєю дитиною? Не фізично: поруч, йдучи додому, відводячи на гуртки а емоційно: слухаючи дитину, вболіваючи за її успіхи, сприймаючи її захоплення і жахи?Чи можете ви відчути стан своєї дитини без внесення своєї реальності і фраз типу: «а я казала/в що так буде!», «Чим ти думав/ла?» і тд.

Реальність сучасного життя така, що всі ми є лише гравцями у великій грі під назвою «Життя» і чомусь з кожним роком кількість нещасних гравців збільшується, збільшуючи при цьому чисельність нещасних дітей. Коли я чую батьківські докори дітям, заборони, приниження, я зчитую їхнє незадоволення власним життям, яке так і голосить з кожної фрази: «Тобі добре, а мені ще посуд мити і штани твої прати», «Іди куди хочеш, і без тебе погано», «Не забувай, що ти малий і таким завжди лишишся. Все залежить від мене», «Я не вірю тобі, і не сподівайся, що буде інакше». Діти відчувають емоції, відчуття, а особливо агресію і нелюбов своїх рідних і відповідають тим самим: «Я не хочу нічого робити: я безвідповідальний і лінивий!», «Ти добре знаєш що вчасно не повернуся додому. А що вдома робити? Тут сумно, мозок у застої, нерви і м’язи шукають роботи», «Є мами і розумніші за тебе», «Ти мені набридла, ти дурна, я не люблю тебе». І ось, обираючи такий «романтичний» тон ненависті,більшість родин проживає з дня у день, примножуючи свої страждання і ненависть як один до одного, так і до життя загалом.

 i2.wp.com

Що ж ми отримуємо в такому випадку? А отримуємо нещасних дітей, які формують типи майбутніх  нещасних матерів та батьків. Основних типів можемо виокремити 15, які формують 33 типи міжособистісних відносин. 

Типи матерів 

 

Професійна матір

Професійна мати живе для дітей, 

«Тримає все в порядку»

 

Лялькова мати

Відчуває посилену любов своїх дітей, поки вони маленькі і безпорадні. Коли вони підростають, її любов притихає, відносини стають «холодними»

 

Мама-жертва

Приносить себе у жертву. Вона щаслива від самовіддачі і зневажливо ставиться до своїх потреб. Для неї характерною є потреба у вдячності з боку дітей.

 

Надзвичайно бережлива

Намагається зробити життєвий шлях дітей комфортним і безпечним. У всьому бачить погане і відчуває постійну тривогу

 

Чужа мама

Не показує дітям своєї любові. Свою любов консервує. Стиль виховання – точний, доведений до автоматизму.

 

Ходяча книжкова шафа

Виховання для неї як обов’язок. Вона надточна, знає все і про все, хоча природньої любові та ніжності їй не вистачає

 

Ревнива мама

Коли діти віддаляються від неї та домівки, вона втрачає спокій. Ревнива мати критикує дітей, контролює їхніх друзів, стиль одягу, спосіб ведення домашніх справ уже дорослих дітей. Постійно докоряє неповагою та невдячністю.

 

Мама-подруга

Ідентифікує себе з дитиною, постійно знає про всі потреби дітей. Не може сказати «Ні». Виховання відкладає на потім


 

Тимчасова мати

Через професійну активність та інших занять виховання стає запущеним. Мама намагається компенсувати прогалини у вихованні вечорами, коли повертається додому. Любить задарювати дитину іграшками та пестощами

Типи батьків

 

Ангел терпіння

Наївний, відсторонюється від проблем, проявляє емоційну близькість до дітей

 

Теоретик

Виховує дітей в дусі теорії. На індивідуальність дитини не звертає жодної уваги.

 

Впертий батько

У розумінні такого батька діти повинні працювати а не грати. Батько хоче, аби діти чогось досягли у житті і мали успіх. Він сам вирішує що дитина повинна робити і не залишає їй свободи для ігор і занять згідно власних інтересів

 

Диктатор

Диктатор виховує солдатів. Він наповнює життя порядком, старанністю, пунктуальністю. В душі дуже добрий, проте не вміє у процесі виховання поєднувати суворість та м’якість. Інколи дає дітям трохи  регламентованої свободи.

 

Чарівник

Надає повну свободу і дозволяє дітям все, якщо це йому зручно. Діти сприймають батька як творця ігор, в той час як матері доводиться від цього страждати.

 

Суверенний

Ставиться до дітей як до дорослих. Він вважає, що уже виховує дітей своєю присутністю і виконує свій обов’язок вихователя, будучи при дітях у ролі безмовного слуги.

Що можуть отримати члени родини, у яких негативна оцінка один одного аж зашкалює? Члени таких родин стають свідками і жертвами емоційного оніміння, абсолютної неготовності і небажання до спілкування або постійні розмови з усіма про свою «негідну» родину, надмірну спостережливість за поведінкою (гіперспостережливість за дитиною чи партнером), гіперпідозрілість, гіперзбудливість, вживання «анестезії»: наркотиків та алкоголю.

Що робити?

Як відновити довіру не лише до свого партнера, члена своєї родини, а й до себе?

  1. Щоб відновити відносини у родині, потрібно наздогнати все те, що упустили. Для цього потрібно чесно дати відповіді на запитання: що змінилося у відносинах? Коли це трапилося? Що лягло в основу зміни? Хто був зацікавлений у цих змінах? Як довго може тривати така форма відносин? Які ваші сильні і слабкі сторони для зміни ситуації? Це ж саме варто запитати у партнера.
  2. Якщо партнер влаштовує шоу (плаче, кричить, ниє) варто подякувати за шоу і запропонувати поговорити про щось серйозне. Якщо у жартівливому тоні зможете висміяти партнера  - це добре, адже це буде стимулювати до роботи і відвертої розмови. 
  3. Задайте собі та своєму партнеру запитання: Що ти будеш робити, відчувати, якщо опинишся в кімнаті наодинці і тебе ніхто і ніщо не буде хвилювати, до тебе нікому не буде ніякого діла? Що відчуватимеш?  Скільки так сидітимеш? А що будеш робити далі? Як в майбутньому ти будеш діяти?

Ці вправи дозволять актуалізувати ваші емоційні переживання, дати волю їхнім проявам і поєднати сьогоднішні стани з минулим і майбутнім.

 cdn.fishki.net

Головні умови змін  

  • бути відвертим перед собою і рідними,
  • обережно підбирати слова,
  • прагнути до внутрішньої гармонії,
  • бути вдячним рідним за досвід і можливість бути поруч, яку вони дають вам.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися