5 грудня в Умані, як і в усій Україні, відбулась прем’єра повнометражної історичної драми «Чорний ворон». Фільм за мотивами однойменного роману Василя Шкляра. А ще у фільмі знялись 55 студентів і викладачів Уманського державного педагогічного університету.
Начальник Центру культури і дозвілля «Гаудеамус» УДПУ Наталія Алексеєва розповідає, що стати маленькими зірочками в українському кінематографі змогли завдяки професорці кафедри іноземних мов Оксані Заболотній та ректорату університету.
— У фільмі знімалися актори Студентського народного театру драми і комедії, викладачі та студенти університету. Зйомки розпочалися о 5-ій ранку, а закінчилися о 22:00. Це, здається, було 14 квітня, — розповіла Наталія Дмитрівна. — Вражень багато: зустрічі з відомими акторами, режисером, операторами. Цікаво було спостерігати за їхньою роботою. Нас перед цією зйомкою возили двома автобусами на примірку костюмів. Був і кастинг — хлопців одягали переважно у військовий стрій, чоловіків у продавців, пасажирів. Жінки і дівчата: продавали, купували і теж були пасажирами з потяга.
Магістр УДПУ і Студентського народного театру драми і комедії Євгеній Гуменюк також зіграв у фільмі «Чорний ворон». Розповів, що про можливість знятись у фільмі акторам повідомила Наталія Алексеєва. Зазначає, що це неймовірне відчуття, бути частинкою історії та ще й написаної улюбленим автором:
— Про ролі взагалі цікава річ. Потрібен був певний типаж для тих чи інших персонажів. Хтось підходив на роль москаля-червоноармійця, ну а мене, напевне через статуру, забрали в масовку звичайних громадян. Для ролі потрібно було клеїти вуса, але так як я мав свої, відрощував на роль, то пощастило бути без клею на губах, — поділився своїми враженнями Євгеній. — Неймовірно щасливий, що знімався у фільмі, хоч і довелося добряче намерзнутись там. Було зранку холодно, а взуття бутафорське і холодне. Одяг теж такий. Хотілося б, що б у фільмах які знімають, більше було залучено просто студентів. А от «Чорний ворон» реально став народним, бо дав можливість взяти участь простим, не дотичним до зйомок, людям.
Зйомки епізоду фільму «Чорний ворон», де були задіяні студенти і викладачі УДПУ, відбувались на залізничній станції Поташ.
— Тут, за словами координаторів, найкраще зберігся перон, що відповідає тим часам. І смішно, і гордість бере від такого консерватизму. Здавалося, що знімали пів фільму на цій станції, а в реальності — декілька хвилин фільму, — розповів Євгеній Гуменюк.
І Наталія Дмитрівна, і Євгеній кажуть, що під час зйомок було зроблено дуже багато дублів і з різних ракурсів, а зняли лише кілька сцен.
— Цікавим було усе — відомі актори поряд з нами, декорації, багато коней, броне вик, маса людей, стара бричка, одяг, чоловіки носили мішки з борошном, скрізь написи про пролетаріат і вся власть совєтам — таке враження, що потрапила у минуле. Режисер розказував перед зйомкою певного кадру що робити, куди йти. При цьому усі, хто на другому плані, мали запам'ятати що в який момент вони робили, — поділилась враженнями Наталія Алексеєва.
— Одна справа дивитись фільм, а інша — бачити це з середини, — додав Євгеній.
Євгеній на прем’єру фільму в Умані не потрапив, шкодує, що «Чорного ворона» показують лише раз в день і у не дуже зручний час. Наталія Алексеєва з колегами вже фільм переглянули:
— Усі себе бачили у різних ролях. В усіх це перші зйомки у професійному українському історичному кіно.
