В сучасному світі важко знайти жінку, яка досиджує три роки в декреті. Все більше тих, хто поспішає вийти на роботу вже через рік-півтора після пологів, а дехто просто не може всидіти без роботи і розпочинає власну справу. Як же вони встигають варити борщі, наводити лад в домі та справлятися з роботою? Як легко поєднувати виховання дітей та «бізнес», розповідає уманчанка Ліза Панченко.
Мене звати Панченко Ліза, мені 28 років. Народилася і виросла в Умані. Мама Ореста (4.10) і Даміана (1.10). У мене дві освіти, які здобувала в Україні та Польщі: англійська мова і література та німецька мова (магістр) та управління людськими ресурсами (магістр). Також я кандидат педагогічних наук, захистила дисертацію у другому декреті.
До декрету працювала викладачем англійської мови Уманського педуніверситету. Потім замість декрету пішла до аспірантури і почала написання дисертації на тему «Формування лідерських якостей старшокласників засобами неформальної освіти у США». Під час навчання у аспірантурі відкрила домашню кондитерську Yummy Mummy Bakery і за півроку уже готувала чотириярусні весільні торти, робила декор свят та кенді бари.
Але вимушена була перервати свою діяльність, адже у рамках програми ERASMUS MUNDUS виїхала із сім'єю до Польщі на 10 місяців для навчання у аспірантурі. Під час перебування у Польщі мені запропонували бути у групі людей, яка відкривала альтернативний ліцей (Уманський аграрний ліцей). Я залюбки погодилася, адже ідея ліцею перегукувалася із роботою неформальних організацій, про які я писала у дисертації. Але тоді я не знала, що уже настала ера мого другого декрету. Після повернення до Умані, я пропрацювала в ліцеї рік. При чому була на роботі за день до пологів (31 грудня) і уже з Дамі через два тижні після (14 січня). Я дуже любила свою роботу, але змушена була піти. І тут світ для мене рухнув. Омріяна робота залишилась позаду. Одна недописана дисертація. Двоє дітей. Чотири стіни...
Але на той час я уже не їла цукру та молочних продуктів. Тому я відклала тему заробітку, і почала вести блог про корисне харчування. Але, так харчуючись, ми майже ніде не могли купити продуктів, не кажучи уже про відвідання кав'ярень. А дитячі свята взагалі стали проблемою. І от, на перший день народження Даміана я приготувала шоколадний торт із вишнею. Усі гості визнали його надзвичайно смачним і були у шоці, що він «з нічим», тобто без рафінованого цукру, яєць, молочних продуктів. Це і було початком оновленої Yummy Mummy Sugar free.
Коли без цукру смачно, то його необхідність просто відпадає
Мої солодощі для усіх. Але їх особливо люблять мами з маленькими дітками, хворі на цукровий діабет, люди, які прагнуть схуднути або піклуються про своє здоров'я. Дякуючи блогу, я допомагаю людям лікуватися їжею, травами, маслами. Мрію про власний корисний фаст-фуд та кав'ярні. А також, щоб корисні солодощі були всюди і замінили їхні некорисні альтернативи.
Використовую навіть зелень та овочі
Максимально цільні і натуральні продукти та мінімум інгредієнтів у складі. Використовую ягоди і фрукти, горіхи і насіння, нерафіноване кокосове масло, какао або кероб, пророщену гречку, вівсянку (звичайну або безглютенову, відповідно до запиту), шоколад лише 90%. Є цукерки зі шпинатом «М'ята у шоколаді», які ще й мають легку антипаразитарну дію. Або «Пряна осінь» — на основі кабачка зі спеціями масала. Але Ви б ніколи не здогадатися, якби я не сказала. А ще роблю солону карамель без цукру. То взагалі насолода для рецепторів — як у снікерс, лише без шкоди для здоров'я. У якості підсолоджувачів використовую фініки, курагу, мед, банан, яблука, груші та інше. Ціни від 12 до 16 грн. за цукерку або наборами від 100 до 300 грн. Також роблю торти на замовлення. Залежно від рецепту 300-400 грн/кг. Замовити можна у мене особисто або скуштувати у кав'ярнях. Співпрацюю з Good Life і Marvel. Але наявність потрібно уточнювати.
Старший у садочку лише до обіду, а молодший 24/7 зі мною. Окрім вище описаного, мрію зайнятись кейтерингом і на це є великий запит, адже більшість людей цілими днями на роботі і не мають змоги повноцінно корисно харчуватися. Було б круто, якби хтось із впливових людей підтримав корисну ініціативу. Значно легше було б знаходити клієнтів у великих містах або у Європі. Але хочеться запроваджувати якісні речі в Україні, у рідному місті. Взагалі мрію зробити з Умані «другий Львів», щоб люди приїжджали сюди з усього світу не лише у Софіївку і на могилу Нахмана, а й залишалися тут на кілька днів, насолоджуючись архітектурою, затишними і атмосферними закладами харчування.
Зверніть увагу на те, що Ви біжите робити, коли у Вас з'являється вільна хвилинка, після того, як Ви випили чаю у тиші. Якщо руки тягнуться до серіалу, а тіло у ліжко — ще не час. Відпустіть ситуацію і насолоджуйтеся материнством без докорів сумління. А якщо Ви стрімголов біжите опановувати новий вибінар чи пекти пироги — чіпляйтеся за цю діяльність руками і ногами, стрімголов реалізовуйте свої плани, бо це воно. Не шукайте підтримки оточуючих. Робіть те, що обрали і не чекайте швидких результатів. Якщо Ви готові робити щось без грошей — гроші прийдуть до Вас самі, якщо Ви насолоджуватиметеся процесом.
