Ще один фільм, в якому уманці можуть впізнати знайомі вулички і будинки — це кінострічка «Повія». Це український радянський художній фільм-драма 1961 року за мотивами однойменного роману Панаса Мирного «Повія» (1883 рік), його зняв режисер Іван Кавалерідзе. Людмила Гурченко зіграла у фільму свою другу велику роль після «Карнавальної ночі». Фільм знятий на чорно-білу плівку.
Краєзнавець Владислав Давидюк розповідає, що у фільмі «Повія» можна помітити чотири міські локації.
Одним із перших у фільмі на 19 хвилині з’являється купол Свято-Михайлівської церкви. На той час він ще був на місці, за свідченнями краєзнавців, у 1961 році, коли вийшов фільм, радянська влада церкву закрила, а дерев'яний купол із позолоченим хрестом скинула.
Ще одна локація — вулиця Спінози у самому середмісті. Ця вулиця і будинки на ній з’являються у кадрі на 61 хвилині фільму.
— Один із епізодів фільму «Повія» або «Гулящая» знімався в Умані на вулиці Спінози. З легкістю можна впізнати одноповерхову будівлю з червоної цегли, який в кадрі за спиною головної героїні та сусідній двоповерховий будинок, який вона також минає. Також на розі одноповерхового будинку у фільмі прикріплена реклама «Кондитерские изделия и булки», — розповідає краєзнавець Владислав Давидюк.
Закінчення цього епізоду відбувається вже на провулку Пушкіна, коли головна героїня заходить ось в оці двері. Це вже 62 хвилина.
— На провулку Пушкіна знімали продовження сцени, яка розпочалась на вулиці Спінози. На цьому провулку стоїть будинок, у двері якого заходила героїня Людмили Гурченко, — додає директор ДІАЗ «Стара Умань» Владислав Давидюк.
Ну, і ще одна локація, яку неможливо не впізнати уманчанам або тим, хто не раз бував в парку «Софіївка».
Від 51 до 60-ї хвилини краєвиди парку з’являються у кадрі щонайменше п’ять разів, це: вхід до парку, до речі, ворота, здається, не змінились і сьогодні, павільйон Флори, фонтан Змія, місток над водоспадом з видом на площу Зборів. Щоправда круглої клумби перед павільйоном Флори нині вже немає.
