12 травня в Умані, в День матері, відбулась акція на підтримку військовополонених українських захисників. Організатори говорять, що основна мета акції — зробити видимою проблему, адже багато наших воїнів в полоні вже два роки й більше, а їхні рідні не мають жодної звістки про своїх синів, чоловіків, батьків.
Пані Наталія прийшла на акцію на підтримку військовополонених разом із донькою та онукою.
— Ми долучились до акції, щоб нас почули й побачили, тому що це особисто наш біль — чоловік дочки безвісти зниклий, внучка не бачить свого батька. Можливо це якось допоможе, щоб отримати офіційне підтвердження полону, — говорить пані Наталія. — Його полон не підтверджений офіційно, але ми це знаємо, тому що побратими, які звільнились, виходили з нами на зв’язок і підтвердили, що бачили його там. Ми звертались до офіційних структур, все зробили. Але вже пів року він безвісти зниклий, з листопада. Олександр воював у Донецькій області під Бахмутом.
Організаторка акції на підтримку військовополонених молода уманка Аліна Ткачук. Її тато захищає сьогодні Україну. Аліна говорить, що з її рідних, на щастя, ніхто не перебуває в полоні, але в оточенні багато знайомих, чиї рідні в полоні. Вона зазначає, що ця акція потрібна, бо навіть попри провідний день, прийшло багато людей.
— Мовчати більше не можна й потрібно щось робити. Мене надихнули акції в Києві і я вирішила, що потрібно щось також робити. Хоч ми й маленьке місто, але я була впевнена, що ми це зможемо зробити і я вже в цьому переконана — люди приходять все більше, — говорить Аліна. — Хочеться наголосити не лише на тому, що полонені досі в полоні і їх катують, а й на тому, що війна триває — потрібно не забувати про це. Я спробую зробити, щоб такі акції були регулярними, але хотілося б, щоб усіх звільнили чимшвидше й таких акцій більше не потрібно було б проводити.
До акції на підтримку військовополонених в Умані долучились рідні захисників, які зараз перебувають в полоні, волонтери, активна молодь.
