Паланська сільська територіальна громада утворилася у 2017 році шляхом об'єднання восьми сільських рад Уманського району. Пізніше, у 2018 та 2020 роках, приєднались ще вісім рад Уманського району та одна – Христинівського. Нині до складу громади входять 18 населених пунктів, площа ─ 482.6 км кв., а чисельність населення становить майже 15 тисяч осіб.
Вишита карта громади.Фото: автор Вікторія Коваль
Так само унікальним є і склад громади, вважає її голова, Руслан Яремчук. Кожне село, яке увійшло в об’єднану ТГ залишається абсолютно автентичним, зі своєю філософією, своїми базовими можливостями та ресурсами. Вони у всіх різні, але тепер, у складі громади потрібно реально об’єднатися, аби далі успішно розвиватися.
Руслан Яремчук, сільський голова Паланської громади. Фото: Автор: Вікторія Коваль
Децентралізація — це можливість розв’язувати свої проблеми власними силами, це обов’язок і право. Тобто, можливість скористатися своїми ресурсами.
«Я часто говорю, що не можна порівняти Берестівець і Антонівку. Але це об'єднана громада і якось Антонівка повинна розуміти Брестівець, Брестівець повинен розуміти Антонівку, а депутатський корпус з апаратом повинні зробити максимум для того, щоб це розуміння з'явилося, і всі працювали на одну консолідаційну ціль ─ розвиток громади в цілому», – ділиться голова.
Пріоритети змінюють життя
Бюджет Паланської сільської територіальної громади за останні три роки, відколи відбулося остаточне об’єднання громад, виглядає так:
2021 ─ 180 млн 105 тис. грн
2022 ─ 181 млн 165 тис. грн
2023 ─ план 199 млн 438 тис. грн
─ За кількістю видатків освіта завжди була максимальною в кошторисі громади, ─ розповів Руслан Яремчук, ─ це змінити особливо неможливо. Але від початку повномасштабного вторгнення, найважливіша стаття у нас ─ це Збройні Сили України. Близько 50 мільйонів гривень за два роки. Для нашої громади це дуже суттєві видатки, але це рішення прийняте одностайно і думаю, його підтримує кожен мешканець громади.
«У нас була ціль — втриматись, покращити благоустрій, зробити ефективну і якісну освіту, не забувати за медицину. Але сьогодні пріоритет — перемога».
Розвивати громаду допомагають інвестори
– Для Паланської громади інвестори ─ важливі люди, а інвестиції ─ важливе джерело наповнення бюджету, ─ розповів Руслан Яремчук. ─ Інвестори зазвичай приходять на майданчики, які вже мають енергетику і логістику. У нас таких вільних, великих об'єктів, привабливих для бізнесу немає, але Стратегія розвитку громади передбачає залучення нових партнерів, релокацію бізнесу з окупованих та прифронтових територій.
В громаді є спеціаліст, відповідальний за залучення інвестицій. Він готує «інвестиційний портфель»: розробляє пропозицію, здійснює комунікацію та супровід інвестора, маркетингову промоцію громади та потенційних інвестиційних проєктів. На офіційному сайті громади регулярно оновлюється інформація про інвестиційні пропозиції, зокрема земельні ділянки. Наразі виставлено 6 актуальних інвестпропозицій, працюємо над розширенням цієї бази.
https://palanska-gromada.gov.ua/zemelni-dilyanki-16-52-30-16-06-2021/
Розуміємо важливість цього процесу, і тому намагаємося брати участь в економічних форумах та виставках, напряму виходимо на потенційних інвесторів.
Інвестиційні проєкти, які зараз реалізуються на території Паланської сільської територіальної громади
- Будівництво центру по огляду, діагностики та ремонту вантажного автотранспорту, с. Паланка. Вартість проєкту 150 тис. грн, кількість створених робочих місць – 10.
- Будівництво біоенергетичного комплексу з перероблення залишків тваринної та рослинної сировини для виробництва теплової та енергетичної енергії з біогазу та органічних добрив в с. Юрківка, вартість проєкту: 15 млн грн, кількість створених робочих місць – 10.
- Реконструкція комплексу нежитлових будівель з будівництвом споруд з очищення та зберігання зерна.
- Паливозаправний пункт в межах господарського двору села Краснопілка. Вартість проєкту: 1,1 млн грн.
Гранти ─ додаткові можливості для громади
Практично відразу, від об’єднання Паланської громади у 2020 році, в громаді систематично працюють над залученням грантів для розвитку громади та підготовки спеціалістів, формування нових лідерів. Очолює цей напрямок роботи головна спеціалістка Паланської сільської ради Наталія Станіславчук. Але успіх справи є результатом підтримки, розуміння її важливості з боку керівництва громади й злагодженої роботи колективу апарату.
Важливо, вважає пані Наталя, брати участь у якомога більшій кількості проєктів, у тому числі й «м’яких» освітніх, і напрацьовувати «грантову історію».
─ Не всі проєкти можуть відразу дати результат. Він може бути довгостроковим і вилитися у фінансування чи реалізацію іншого проєкту, — говорить пані Наталія.
Портрет на робочому місці Наталія Станіславчук, головний спеціаліст Паланської сільської ради. Фото: Автор фото: Вікторія Коваль
Участь в будь-якому проєкті ─ це досвід, практика, нові контакти й співпраця, формування нових лідерів в громаді. Тому немає «неважливих» проєктів. Всі важливі.
Після реформи місцевого самоврядування ми відчули свободу і самостійність. До нам просто спускали з області чи міністерства якийсь проєкт і казали: «От ви в цьому візьмете участь». А зараз немає такого ─ ми зараз самі подаємося і напряму працюємо з грантодавцем, міжнародним донором чи благодійником. Для цього громада повинна бути на дуже високому рівні довіри, з хорошою грантовою історією, виконавською дисципліною, ефективним сучасним менеджментом.
Грантові програми та проєкти, реалізовані в Паланській громаді:
- Українсько-шведський проєкт DESPRO. Онлайн навчання з командоутворення і використання онлайн-ресурсів.
- Британська рада — створення молодіжних і освітніх просторів.
- Навчальні програми U-LEAD: формування стратегії розвитку громади, просторове планування, залучення інвестицій, безпека громади, проєктний менеджмент, та інші.
- U-LEAD з Європою, «Громадські ініціативи» ─ «Лабораторія творчих діалогів у громаді». Актив громади навчали практик конструктивного спілкування.
- Мінмолодьспорт, 2021 рік, проєкт «Університет молодіжних лідерів», організація молодіжної ради в громаді.
- Мінмолодьспорт, 2023 рік, проєкт міжнародних молодіжних обмінів. В жовтні 2023 року делегація молодіжних лідерів Паланської громади поїде в освітню подорож до Польщі.
- Fast Recovery та Eco-school ─ Городецька і Синицька школи отримали меблі для початкових класів.
Війна змінила орієнтири грантових запитів
─ Всі напрямки роботи та теми залучення грантів і проєктів змінилися після 24 лютого 2022 року, ─ розповідає Наталія Станіславчук. ─ Якщо раніше ми працювали в інвестиційно-розвитковому й освітньому напрямках, то з 22-го року це вже проєкти, пов'язані з відновленням зруйнованої інфраструктури, потребами внутрішньо переміщених осіб і потреб самого населення громади. Тобто, змінилися орієнтири.
Оскільки села Паланської територіальної громади розташовані на перетині головних шляхів країни (Одеса ─ Київ, Кропивницький ─ Вінниця), з перших днів повномасштабної агресії через них проїхало дуже багато вимушених переселенців, втікачів від війни.
В перші дні повномасштабної війни спортивна зала Родниківської школи стала першим місцем спокою і затишку для сотень українців.Фото: Джерело: архів Паланської громади
Щоб допомогти людям, погодувати, дати перепочити, в закладах освіти Паланської громади влаштовували хаби, кухні тощо. Мешканці громади самі звозили й роздавали продукти й тут дуже суттєвою допомогою стала гуманітарна допомога від закордонних благодійників ─ і великих корпорацій, фондів, громад європейських міст і просто від земляків-добродіїв.
Загалом, гуманітарної допомоги в Паланській громаді обліковано на понад 5 мільйонів гривень.
Паланська громада ─ учасник програми відновлення України
Проєкти, які реалізуються в Паланській громаді та фінансуються Європейським інвестиційним банком, та іншими іноземними благодійними організаціями:
- 2022 рік ─ реконструкція Паланського ліцею (зруйнованого внаслідок російського ракетного обстрілу) — понад 150 млн грн. З місцевого бюджету покривається податок на додану вартість і адміністративні витрати.
- 2023 рік ─ капітальний ремонт Паланського закладу дошкільної освіти та Городецької гімназії (об'єкти постраждали внаслідок збройної агресії росії).
- Help Ukraine ─ відновлення вікон в Паланському ліцеї (понад 2 млн грн)
- UNICEF ─ ремонт 2 укриттів у школах (4 млн грн)
- IFC міжнародна фінансова корпорація ─ 4 об’єкти реновації муніципальних будівель для розміщення ВПО в селах громади. В результаті виконання проєкту 250 вимушених переселенців будуть забезпечені житлом.
Проєктна робота з залучення фінансів в громаду триває. Вже зараз в Паланській громаді підготували перелік інвестиційних проєктів, які спробують реалізувати через гранти Асоціації розвитку та реконструкції регіонів України, HEAL UKRAINE, Світового банку тощо. В планах ─ встановлення сонячного енергетичного обладнання для медичних закладів громади, розвиток туризму, покращення доступу до освіти, безпечне навчання дітей та багато іншого.
Діти ─ пріоритет Паланської громади
В Паланській громаді пішли далі, ніж проголошення правильного лозунгу, і створили унікальний інклюзивно-ресурсний центр, який надає освітні та корекційні послуги дітям Паланської та двох сусідніх громад ─ Дмитрушківської і Бабанської.
Директоркою Центру від його створення у 2019 році працює психологиня Алла Іщенко. Пані Алла розповіла, що в Центрі дітям з особливими освітніми потребами надають психолого-педагогічну допомогу, корекцію, консультують батьків та педагогів шкіл і дошкільних освітніх закладів.
За 4 роки роботи Центру штат фахівців збільшився з 2 до 5 людей, а кількість дітей-пацієнтів зросла від 74 (у 2019 році), до 305.
Центр має свою, повністю обладнану за всіма методичними вимогами ресурсну кімнату, де проводяться групові заняття з дітьми, та спеціалізований автомобіль-мікроавтобус, завдяки якому фахівці здійснюють за планом виїзні години і працюють з дітьми безпосередньо за місцем проживання чи навчання.
Алла Іщенко проводить корекційно-розвивальне заняття на виїзді в одному з навчальних закладів громади. Фото: Джерело: архів Паланської громади
Все це: приміщення, спеціалізоване обладнання, автомобіль та його утримання, штат фахівців ─ утримує Паланська громада. Алла Іщенко розповіла, що їй не доводиться якось особливо переконувати керівництво громади та депутатів про необхідність виділяти кошти для реабілітації дітей з особливими освітніми потребами.
«Ми показали, що ось є такі дітки з особливими освітніми потребами, що їм вкрай потрібна допомога. Нам ідуть назустріч, з розумінням ставляться до потреб наших дітей».
За словами директорки, зараз у Центрі обслуговуються діти від 2 до 18 років, але вони готові залучати дітей більш раннього віку, тому що чим раніше діти почнуть отримувати корекційно-розвиткові послуги, то кращим буде результат.
«Ми працюємо і з дітьми з родин вимушених переселенців. Їх зараз у нас 17. І для них наші виїзди та заняття в ресурсній кімнаті дуже важливі. 10 виїзних занять ми провели з Лєрою, родина якої вимушено переїхала з Херсонщини, щоб дитина вийшла з пригніченого стану. Тобто ми бачимо реальний результат, коли якість життя дитини й родини покращилася завдяки нашій роботі».
В планах директорки інклюзивно-ресурсного центру облаштування кімнати для проведення занять з лікувальної фізкультури. Алла Іщенко пояснила, що у них є дуже хороша вчителька-реабілітолог, але вона зараз у декретній відпустці. То коли відпустка закінчиться, треба, щоб був готовий зал фізичної реабілітації дітей. І над цим також доведеться попрацювати керівництву і депутатам Паланської ТГ.
Туризм, безпека, комуналка: три успішні практики Паланської громади
Про три успішні практики, реалізованих в Паланській громаді внаслідок реформи місцевого самоврядування, розповів заступник голови сільської ради з питань діяльності виконавчих органів Михайло Драчевський.
Портрет М. Драчевського
Децентралізація — це виклики, бо потрібно приймати ефективні управлінські рішення самостійно і нести відповідальність за ці рішення.
Туристичний магніт
Мати на своїй території «туристичний магніт» у вигляді дива природи чи архітектурної пам’ятки мріє кожна громада. Та коли немає готової туристичної принади, доводиться вкладати сили й кошти та створювати її власноруч, або відроджувати та відновлювати із небуття.
Так сталося і в Паланській громаді. Село Синиця увійшло до складу ТГ зі своїм «скарбом» ─ зруйнованим маєтком барона Корфа, занедбаним парком навколо нього і кількома колоритними легендами.
Синицький парк ─ парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, знаходиться в комунальній власності Паланської ТГ.Фото: Автор: Михайло Драчевський
У Паланській громаді туристичний потенціал не зовсім розкритий, вважає Михайло Драчевський. На його думку, це один із напрямків, який може залишити людей в селах, завдяки чому вони можуть отримувати дохід. Є бачення розвитку парку, як туристичного магніту, а навколо нього запрацюють і інші туристичні маршрути: в Паланці є відпочинкові комплекси, в Громах монастир, в Берестівці парк, та інші.
Як розповів пан Михайло, щоб привести парк до пристойного вигляду довелося багато попрацювати, тому що не було проєкту утримання об’єкта і жодного разу не проводилося санітарне видалення аварійних дерев. Та коли комунальники розчистили парк, то знайшли ще один зруйнований міст, знайшли місце ще одного ставка. Тепер на них є цікаві плани. А всі видалені дерева віддали освітнім закладам на дрова.
Вирубка старих дерев у парку, архівне фото Фото: Автор фото: Михайло Драчевський
Коли видалили аварійно-небезпечні дерева у 2020 році ─ парк відкрився по-іншому. На наступний рік зробили обстеження і видалили ще 50 аварійних дерев.
Всього на роботи з розчищення парку витратили з бюджету 1,5 мільйона гривень, але якби робили це не власними силами, а закуповували послуги ─ витратили б 5 мільйонів.
«У нас є бачення, як розвинути парк, як його огородити, додати доріжок, локації — ми багато запроєктували. Ми хочемо відновити парк, яким він був за Барона Корфа, розбудовувати його, відремонтувати пошкоджений вибуховою хвилею міст, організувати зону для кемпінгу, заклад харчування, залучити місцевий бізнес, екскурсоводів… Потрібна дорога і великий грант на це все, але ми впевнені: буде одне, потім друге, потім підтягнеться бізнес, збудуємо необхідну туристичну інфраструктуру і будемо розвивати парк», – переконаний Михайло Драчевський.
Безпека громади – життєва потреба і привабливість
Безпека – це невіддільний елемент життя кожного мешканця й інвестиційна та туристична привабливість громади.
Офіцери громад
Основними комунікаторами в Паланській громаді є три офіцери громад, які забезпечені автомобілями (два дала держава, третій придбали за кошти громади). Вони забезпечують правопорядок, працюють на превентивному рівні, запобігають вчиненню злочинів, дрібних крадіжок та порушенню громадського порядку. Зараз ми дуже хочемо, щоб вони ще на себе взяли функцію безпеки дорожнього руху, ─ розповів Михайло Драчевський. А ще в кожному селі громади створені групи в месенджерах «Чужий в селі» і до них приєдналися поліцейські офіцери громад. Про безпеку дбають всі разом.
Відеоспостереження
З 2021 року в Паланській ТГ прийнята програма «Безпечна громада», заходи якої фінансуються з місцевого бюджету. Наразі це майже мільйон гривень.
По селах громади встановили 13 відеокамер системи спостереження «Гарпун», яка взаємодіє з системою відеоспостереження національної поліції й допомагає фіксувати автомобілі. Також відеокамери встановлені у закладах освіти. Багато підприємців власним коштом встановили відеокамери та приєдналися до єдиної системи відеоспостереження. Є хороший відгук від правоохоронців і від мешканців громади, тому ця робота продовжується.
ФОТО 10 (облаштована ділянка дороги)
На дорогах Паланської громади в аварійних місцях встановлюються камери, які автоматично фіксують порушення правил дорожнього руху. Громада своїм коштом облаштовує місце встановлення відеокамери, опори, лічильники, підводить електроенергію. Це витрати з бюджету, але вони виправдані, адже мова йде про безпеку людей.Фото: Автор: Михайло Драчевський
Дбаємо про екологію ─ розвиваємо комунальну галузь
Михайло Драчевський розповів, що при Паланській сільській раді працює комунальне підприємство «Благодар», яке виконує багато функцій, одна з них — утилізація і вивезення твердих побутових відходів.
Комунальне підприємство збирає і вивозить сміття по графіку. Оплату люди здійснюють по факту: один мішок коштує 25 гривень. Важливо, що цей мішок біорозкладний. І якщо частину сміття людина компостує, а решту сміття може здати 2-3 рази на рік, то витратить всього 50-75 гривень (за рік). Таку практику започаткувала директорка підприємства Вікторія Стадніцька.
Директорка КП «Благодар» Вікторія Стадніцька під час сходки в селі Городецьке розповідає мешканцям села про вивіз твердих побутових відходів, облаштування кожної садиби приладами обліку водопостачання та про тарифи на послуги КП «Благодар».Фото: Джерело: архів Паланської громади
Як пояснив Михайло Драчевський, перспектива цього напрямку роботі чітка: ремонт доріг, прокладання та відновлення водогонів, благоустрій. В Паланській громаді все планують робити власними силами й залучати гранти, тому що ця тема зараз цікава багатьом грантодавцям, які готові вкладати кошти в соціальний розвиток громад.
Своїми думками про реформу місцевого самоврядування поділилися мешканці Паланської територіальної громади
Лілія Степаненко: Щоб громада розвивалася, у батьків повинна бути робота, а у дітей якісна освіта і змістовне дозвілля Фото: Автор фото: Вікторія Коваль
Лілія Степаненко мешкає в селі Громи, вона масажистка за професією і волонтерка за покликанням, була учасницею громадської молодіжної ради Паланської громади. Та найголовніше ─ Ліля мама двох дітей, тому всі події й зміни в громаді оцінює з огляду на користь та перспективи для своїх дітей і дітей села, громади.
2021 рік, коли молодь Паланської громади почали об’єднувати й залучати до вирішення соціально важливих питань життя громади, вона вважає найкращим, найпродуктивнішим. Ліля тоді очолила молодіжну громадську раду Паланської громади і вперше, разом з однодумцями з інших сіл громади побачила й зрозуміла, як відбувається керівництво громадою, адміністрування, розподіл коштів та іншу «внутрішню кухню».
І хоча через повномасштабну агресію і вторгнення росіян зараз цей проєкт припинив свою роботу, все ж контакти з молодіжними лідерами інших сіл громади залишилися. Члени «молодіжки» підтримують і допомагають одне одному. Особливо яскраво це проявилося у волонтерських справах, коли терміново треба закрити збір чи зібрати вантаж для захисників ─ молодь з інших сіл підключалася і разом роблять багато корисних справ.
«Адже у нас тепер одна сім’я, одна родина, ─ вважає Лілія, ─ Разом ми йдемо і прийдемо до перемоги. А об’єднав нас це прекрасний молодіжний проєкт, Молодіжна рада».
Лілія впевнена, що після закінчення війни молодіжна рада знову запрацює, бо це прекрасний корисний проєкт.
Стосовно змін, які відбулися в громаді після 2020 року, на думку жінки вони є і вони суттєві:
- Благоустрій і ліквідація стихійних сміттєзвалищ, ремонт доріг, насадження самшиту і вирубка чагарників, які виконує КП «Благодар».
- Відновлення водопостачання. За кошти бюджету громади купили нові насоси, поміняли труби, тепер є вода.
- Коштом приватного підприємця в селі споруджено новий спортивний майданчик і це теж надзвичайно важливо для дітей і молоді.
- Розширили узбіччя доріг, облаштували бордюри, а зараз планують відремонтувати дорогу через греблю. Це все важливо, адже це безпека дітей, які ходять до школи та зі школи.
- Встановлення відеокамер в селах.
На думку Лілії, це додає спокою і тому вона з односельцями чекають на відкриття в Громах опорного пункту поліції. Людям важливо, коли офіцер громади постійно присутній в селі.
Щодо проблем, вони звичайно є, і є бачення як їх вирішувати. Зрозуміло, що зараз війна і всі кошти мають витрачатися на допомогу ЗСУ, а потім треба серйозно братися за ремонт доріг ─ не ямковий, а капітальний.
«Ну і головне, на мою думку, покращувати освіту для дітей, відновити позашкільну гурткову роботу. А для батьків ─ створювати робочі місця, відновлювати сервісні послуги на місцях: ті самі перукарні, масажні кабінети, майстерні, тоді люди залишатимуться жити в селі і громада буде збільшуватися й розвиватися».
Децентралізація і громада ─ це вміння працювати командно
Дмитро Безверхній, мешканець села Паланка. Вчитель, письменник, вважає що загалом відчути якісь докорінні зміни внаслідок реформи місцевого самоврядування не дали зовнішні чинники.
«Спочатку ковідна пандемія 20-21 років, а потім ─ широкомасштабна війна вже 22-23 років. Але між цими проміжками на початку такою хорошою, на мою думку, зміною була поява водогону. Це велика зручність для села, бо я більше за Паланку можу сказати».
На думку Дмитра такі децентралізаційні процеси загалом по країні дають можливість громадам більше консолідуватися на тому, які є проблеми в місцевому регіоні, коли населення розуміє, що потрібно змінювати й куди потрібно звертати погляд і що це погляд саме людей місцевих, а не людей із далеких кабінетів столичних.
«Як на мене, така реформа в цьому плані є плюсом. Утім, це призводить до багатьох викликів, тому що раніше села, умовно так, були сконцентровані на самих собі, а зараз потрібно дивитися не тільки на себе, а й на сусідні села громади, і відповідно це така спільна зв'язка. Тому це про командну роботу і в ній важливо плідно працювати усім разом для розв’язання спільних проблем, і водночас разом вирішувати конкретні задачі, коли певне село, певна частина громади стикається з якоюсь бідою, не залишати її напризволяще».
Чи задоволені жителі громади?
─ Це треба питати кожного жителя окремо. Тому що, як показує спостереження, часто питання дуже особистісні ─ комусь потрібно тільки на його вулиці дорогу, і він вважає, що це найважливіше; комусь найбільше болить питання відновлення школи чи дитячого садочка; когось цікавиться обрізка дерев чи якісь ремонтні роботи. Тут дуже житейські у кожного є питання і кожен хоче, щоб його питання було вирішено якомога швидше. Тому мені здається, громада і має працювати на дуже різносторонні напрямки та встигати, так би мовити, скрізь, хоча логічно й очевидно, що не скрізь, все швидко вдається.
Тому сподіваюся, що в майбутньому ми наберемо ще більших темпів. І громада, і наша, і інші будуть розвиватися ще краще.
Чи вдалося вже селам Паланської громади реально об’єднатися?
Я щиро на це сподіваюся, але мені здається, що це процес, який ще триває. Всі ще знайомляться одні з одним. І, як на мене, це, знову ж таки, в дуже великій мірі наслідок спочатку ковідних часів, тому що всі були в буквальному і в переносному значенні слова ізольовані — і люди ізольовані, і громади нібито самі в собі ізольовані. І знову ж таки, війна, хоча з іншого боку війна, це лакмусовий папірець, який демонструє оцю об’єднаність — коли ще, як не під час війни, має відбуватися ще дужче єднання і ще більша зацікавленість у спільній меті, а в нашому випадку — це боротьба з ворогом.
***
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
