Талановитій уманці Оксані Музиченко 20 років, вона народилася і виросла в Умані, яку вважає «чарівною». Зараз дівчина навчається в Києво-Могилянській Академії і збирає кошти для допомоги студентам-випускникам КМА, які на фронті, або в яких воюють родичі.
Оксана малює і продає стильні авторські художні листівки. Як їх можна придбати, і чому це варто зробити дівчина розповіла читачам сайту УманьNews.City.
Гілочка талановитого роду
... З якихось дивних причин я навчаюся в Києво-Могилянській Академії на філології.
Мама навіть вела мій дитячий щоденник, в якому ілюструвала життєві історії або якісь мої фрази невеличкими виразними замальовками, – досі вважаю його найціннішим артефактом своєї біографії)) А ще мама (Марина Павленко) ілюструвала свої власні книги, писала картини для нашого інтер’єру, іноді ставила натюрморти… Сестра Оля теж завжди щось фантазувала і вимальовувала, а я тим усім надихалась і собі долучалась до цього сімейного захоплення.
Бачити і відтворювати життя навчили батьки і вчитель - Марат Школьнік
Усі мої «наґведзяні» шедеври мама з татом старанно хвалили, а їхні слова про «талант» і «обдаровану дитину» завжди страшенно надихали мене продовжувати цим займатись. Коли мама радила щось у малюнку відредагувати, я слухалась і вдавала, що моє его ніяк не постраждало від критики)
А з часом мене віддали «в науку» до нашого уманського художника Школьніка Марата Юхимовича, до якого у студію свого часу ходила мама, а потім сестра. Там ми освоювали натюрморти, етюди, замальовки… Нам це гарно вдавалось і дуже подобалось.
Зараз ідеї беруться з прогулянок і яскравих людей на вулицях – найбільше я люблю базари! Це зборисько цікавезних типажів, неочікуваних модних рішень, самобутнього наївного дизайну і контрастів! Там вирує своє життя і своя культура; там свої ієрархії і свої інтриги-скандали-розслідування; там панує готівка; там не роблять знижку, а «уступають»… а примірочні!.. Ти не жив життя, якщо не міряв на картонці за шторкою джинси-«маломєрки» чи кофточку з самої «Турциї»! Зараз я планую серію невеличких анімацій (15-30 секунд) з базарними сюжетами, щоб хоч якось закарбувати цю багату культуру.
Власний стиль ще випрацьовується, але він Є
Художня листівка ─ потрібна штука!
Як на мене, листівка – річ універсальна і безсмертна. І подарувати, і надіслати поштою, і колекціонувати… Мені ж просто хотілося «розмножити» свою творчість і поширювати її не лише онлайн, а й наживо, адже малюнок приємніший і цінніший, коли маєш його при собі, можеш його роздивитися зблизька, потримати в руках чи прилаштувати його до свого робочого місця. У художніх музейних крамницях я неодмінно купую кілька листівок з репродукціями картин, що найбільше мені сподобались на виставці, – це і натхнення, і спогад про похід до музею (бо фотки – це не то).
Серія "Закохана пара" - на авторських листівках Оксани Музиченко.
Мрія художника ─ «оживити» свої картини. Так народжується анімація
Роботи на одну невеличку анімацію і справді йде дуже багато, але я кайфую від процесу (ну… здебільшого)). Я обожнюю покадрову техніку (stop-motion), коли вибудовуєш кожну сцену з паперових, пластилінових чи будь-яких інших фігурок, потім фотографуєш, потім переміщуєш персонажів на міліметр, знову фотографуєш, і так ще мільйон разів, щоб потім з’єднати всі ці кадри (кожен кадр – це частка секунди) і побачити, як нерухомі персонажі оживають на відео.
Для своєї анімації за мотивами «Intermezzo» Коцюбинського я спершу малювала будинок на папері, доклеювала до нього намальовані вікна, кондиціонери, балкони, потім вирізала з паперу силуети людей, а пов’язувала це все у цілісне відео вже на планшеті, домальовуючи кожен кадр. Планшет не спростив роботи, але допоміг зберегти кращу якість анімацій.(ТУТ)
Цей процес вимагає дуже багато зусиль, але мені його техніка значно зрозуміліша і приємніша, ніж комп’ютерні анімації.
У моїх грандіозних планах на майбутнє є ідея спільно з сестрою створити повнометражну екранізацію дитячої книги «Домовичок з палітрою» авторства нашої мами Марини Павленко.
Листівки, можливо, стануть мультиками… колись
Складно зробити мультик із повноцінного малюнка, де вже не можна розділити фон від переднього плану. Для анімації потрібно, щоб кожен план, умовно тло і персонаж, були на своєму окремому шарі… Але ідея справді хороша, щось із цього можна придумати!
Художники спостерігають за людьми, а люди за художниками
Чомусь художники в соцмережах люблять висміювати людей, які питають «а мене намалюєш?», та я вважаю, шо це один із вищих рівнів похвали) Коли однокласники помічали, як я на уроках виводила ручкою в чернетці якісь мініатюрки, то часто просили мене намалювати їхній швидкий портрет. Я радо погоджувалась, але, звісно, в таких ситуаціях через напругу, портретики вдавалися не дуже гарно)
Вони можуть робити складнющі речі, знати кілька мов, розбиратися в хімічних формулах, нотних композиціях чи в економіці, але будуть у неймовірному захваті від того, як художник кладе мазки фарби на полотно. Це дуже мило і приємно)
Мистецтво найвагоміше тоді, коли конвертується у гроші, які йдуть на Збройні Сили України.
Війна на всіх впливає погано, і митці, думаю, тут нічим не особливі) Я стала просто значно рідше малювати, а сюжети моїх робіт почали бути ще більше пов’язаними з українським колоритом. Не стану судити про свою суспільну роль як художниці, бо я не «промовляю до мас», не «доношу глибоких сенсів» про українську боротьбу своїми роботами, та я вважаю, про що б не було мистецтво, зараз воно мусить працювати на нашу перемогу (хоч десятьма гривнями, хоч тисячею…) Як би цинічно це не звучало, в нашій ситуації мистецтво найвагоміше тоді, коли конвертується у гроші, які йдуть на Збройні Сили України.
Студенти Києво-Могилянської Академії ще на початку повномасштабної війни створили організацію «Взаємодопомога КМА», вони регулярно збирають гроші нашим студентам-випускникам, які зараз на фронті, або в яких воюють родичі. Вони ретельно перевіряють людей, для яких проводять збори, і чітко звітують про те, куди йдуть усі кошти, тож я їм точно довіряю.
Поки що з продажу моїх листівочок вдалося відправити у цей фонд 1000 грн на збір 160к на пристрій нічного бачення для батька Івана Олицького, який служить у 59-ій ОМБР.
Ось покликання на їхні збори та звіти:
Як і де придбати авторські листівки Оксани Музиченко, чи замовити у неї малюнок
- 1 листівка коштує 40 грн
- 3 листівки – 110 грн
- 6 листівок – 200 грн
- 9 листівок – 280 грн
Відправляю їх Новою або УкрПоштою
Мені завжди можна написати в Інстаграмі або в Месенджері:
https://www.instagram.com/_koxanka_/
https://www.facebook.com/profile.php?id=100010718433058
Від редакції: здається, що купити зараз листівки Оксани Музиченко - це гарне капіталовкладення! По-перше, це внесок на ПЕРЕМОГУ, а по-друге, з часом вони набиратимуть в ціні, адже роботи Оксани будуть виставлятися в провідних галереях світу...а у вас вже буде робота видатної мисткині "з раннього"...
