Умань досить часто згадується у літературних творах — в прозі та поезії. Згадки про Умань можна знайти у віршах Тараса Шевченка, Василя Симоненка, Павла Наніїва, Марини Павленко, Дмитра Безверхнього. І, звичайно, у творах наших уманських поетів та письменників Ніни Михайлової, Ольги Сотник, Валентини Гладкої, Федора Гаврильченка, Ольги Діденко, в спогадах Курінного та інших.
Редакція УманьNews.City зібрала в одному дописі письменників і їхні твори, в яких вони писали про Умань, описували історичні події, що відбувались в Умані, герої яких живуть в нашому місті.
«Ґонта в Умані»
Поема Тараса Шевченка «Гайдамаки», частиною якої є вірш «Ґонта в Умані», вперше видана у 1841 році, події описані в ній відбуваються в Умані під час Колівщини.
Ґонта в Умані
Хвалилися гайдамаки,
на Умань ідучи:
«Будем драти, пане-брате,
З китайки онучі».
…
...А Залізняк: «Гуляй, сину,
Поки доля встане!
Погуляєм!»
Погуляли
Купою на купі
Од Києва до Умані
Лягли ляхи трупом.
Як та хмара, гайдамаки
Умань обступили
Опівночі; до схід сонця
Умань затопили...
«Тричі продана»
«Тричі продана» — цей роман, написаний переважно на історичних документах і архівних свідченнях очевидців, присвячено подіям другої половини XVIII — початку XIX століть. Центральна постать роману — Софія Потоцька, на честь якої, як подарунок магната Потоцького своїй коханій, споруджено унікальний парк «Софіївка» в Умані.
«Гетто в Умані» та «Уманські спогади»
Бажан вчився і працював в Умані, тож не дивно, що в його творчому доробку також є твори, в яких згадується Умань і події, які відбувались в місті. Наприклад, поема «Гетто в Умані», яку Микола Платонович написав у 1928 році. А до збірки «Уманські спогади» увійшли чотири поеми: «Іскра», «Сіль», «Боги Еллади», «Дощовий прелюд».
Поема «Боги Еллади»
...Ось підвелася богиня на килимом вкритій тачанці.
Білі зіниці втопивши у куряву уманських вулиць.
Ти проїздиш повз люди. Сірі вони й неохайні,
Вбогі вони й сердиті, але не вчинять вони шуму
З тіла твого нагого, з твого животворного лона.
Вслід за богинею бог простягає зранену руку,
Наче розпитує шлях крізь Умань у вічність, у сяйво,
В світлі гаї України, в роздуми добрі народу...
«Уманським дівчатам»
28 жовтня 1961 року Василь Симоменко написав вірш «Уманським дівчатам», в якому зізнався, що навіки став бранцем Умані та «Софіївки». Та найдужче поета причарували уманські дівчата.
«Уманським дівчатам»
Умань! Добра, ласкава Умань.
Хмари в небі — мов сива шаль.
Я люблю у Софіївці думать,
Із минулого знявши вуаль.
Обійду усі гроти й альтанки,
З водограю нап’юся води.
Розумію, чому уманчанки
На побачення ходять сюди.
Ой дівчата, русяві й білі,
Чорні очі — мов стиглий глід!
Не дивитись на вас не в силі,
А мені вже дивитись не слід.
І блідніють казкові химери,
І німіє антична краса —
Ви не гірші нічим од Венери,
А вона ж цілий світ потряса!
Хто на сонце очей не мружить?
От хіба що сліпі — та й все.
Той, хто вас обмине байдуже,
Мабуть, крем’ях у грудях несе.
Я люблю у Софіївці думать,
Відганяючи спогадів рій.
Від сьогодні, ласкава Умань,
Скільки житиму — бранець вій.
«Чорний ворон. Залишинець»
Роман «Чорний ворон. Залишинець» відтворює одну зі сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках. І на сторінках роману можна знайти згадки про Умань та події, які тут відбувались сто років тому.
«Щоденник закоханої ідіотки»
Головна героїня роману письменниці Марини Павленко «Щоденник закоханої ідіотки» Галина живе і навчається в Умані, тож чимало подій відбуваються саме в нашому місті.
«Порцеляновий погляд» та «Порядні пані вмирають самітно»
Ретро-атмосферу Умані чудово описав письменник Дмитро Безверхній в романі «Порцеляновий погляд» та збірці оповідань «Порядні пані вмирають самітно». Події, які описані в творах, датуються кінцем ХІХ століття, а головна героїня Софія Нрієвська витягла не один скелет із уманських шаф.
«Літо в халабуді»
В повісті для дітей Вікторії Коваль «Літо в халабуді» події також розгортаються в Умані, адже троє десятилітніх друзів Сашко Барвінок, Мишко Калиновський і Соломійка Гром живуть на Новій Умані, навчаються в міських школах, гуляють в «Софіївці», відпочивають на місцевому ставку, який колись був кар'єром, їздять в штаб до уманських волонтерів.
«Сад на заклятих скелях»
В повісті «Сад на заклятих скелях» розповідається про Петра Зарембу — кріпака графа Потоцького, будівничого у парку «Софіївка».
