Щоб не було безіменних героїв. Вулиці Умані названі на честь полеглих захисників України

Аліна Коваленко Редакторка

11 березня 2023 09:06

Триває процес декомунізації і перейменування міських топонімів в Умані. Станом на кінець 2022 року, за інформацією Уманської міської ради, в місті вже перейменовано та занесено до Державного реєстру речових прав 74 вулиці (провулків) та 2 площі.

Редакція сайту УманьNews.City поцікавилася скільки вулиць і провулків Умані носять ім’я полеглих за Україну героїв-земляків, які загинули від рук російських окупантів.

Назва має значення

Процес перейменування триває і зараз набуває особливого суспільного значення.

Саме зараз українці в цілому і уманці зокрема можуть віддати данину вдячності, поваги і пошани тим, хто загинув, захищаючи нас від російських агресорів-окупантів.

Це не просто перейменування, це політика пам’яті поколінь, спільних спогадів через увічнення, вшанування, конкретних людей ─ наших земляків, сусідів, друзів чи родичів.

Вулиці, провулки та площі саме зараз можуть і повинні стати «безтілесними пам’ятниками» тим людям, які сьогодні рятують Україну і українців, затуливши собою весь цивілізований світ від російської навали.

Герой з нашої вулиці ─ вулиця імені Героя

За 9 років російсько-української війни, вона вже встигла торкнутися своїм чорним крилом кожного. У кожного з нас, на жаль, вже є свій знайомий Герой з близького кола знайомих чи рідних людей, який загинув від рук російських загарбників.

Це просто сусід, однокласник, товариш товариша, знайомий знайомого… Це молоді чи старші чоловіки, з якими ми віталися, спілкувалися чи й навіть вступали у суперечки. Це були наші земляки. Але їхня доля склалася так, що їм довелося стати Героями, захистити країну собою.

Війна триває і продовжує приходити у наше життя гіркими втратами.

Що ми можемо зробити, як свідоме громадянське суспільство ─ увічнити ІМЕНА ГЕРОЇВ в назвах вулиць, провулків, площ і скверів рідного міста, за життя і добробут якого вони віддали свої життя.

Тільки так, ПОІМЕННО вшановуючи тих, хто здійснив героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьківщини, загинув за рідну землю, ми формуємо патріотичну історичну свідомість українського народу, дерусифіковуємо Україну.

Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» дає можливість громаді, спільно з владною достойно вшанувати і увічнити в нових назвах міських топонімів ІМЕНА полеглих захисників України.

Так вони (нові назви) стають носіями актуальних соціокультурних та ідеологічних смислів і є реалізацією інтересів суспільства на збереження історичної пам’яті і історичної справедливості.

Що в Умані

Розпорядженням міського голови (Олександр Цебрій) від 19 лютого 2016 року 6 вулиць та провулків міста перейменовано на честь загиблих учасників АТО:

Пожарського Дмитра,
Слонського Анатолія,
Шлямара Ігоря,
Миронюка Андрія,
Кумановського Віктора,
Алексейчука Владислава.

Рішенням Уманської міської ради від 23 вересня 2016 року названі вулиця і провулок мікрорайону «Східний» іменами:

Івана Качура
Олега Орлова

Рішенням 34-ї позачергової сесії Уманської міської ради VII скликання від 24 липня 2017 року, перейменована на честь Андрія Кизила вулиця в центрі міста, яка носила назву Коломенська на честь російського міста Коломна (до того мала назву Суворовська).

Чиї імена носять вулиці міста Умань

Книга пам'яті полеглих за Україну береже для нас інформацію про наших полеглих захисників.

Пожарський Дмитро Павлович

Дата та місце народження: 24 червня 1983 р., м. Умань, Дата та місце загибелі: 6 жовтня 2014 р., с. Старогнатівка, Донецька область.

Звання: Старший солдат.
Посада: Гранатометник.
Підрозділ: 14-й батальйон територіальної оборони ''Черкаси''.
Обставини загибелі: Загинув 6 жовтня 2014 р. в бою з диверсійно-розвідувальним підрозділом російських бойовиків в районі с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область).
Сімейний стан: Залишилась дружина та двоє малолітніх дітей.
Місце поховання: м. Умань, Кладовище «Софіївська Слобідка»
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 33.

НАГОРОДИ

Орден За мужність III ступеня (посмертно).
Рішенням 74 сесії Уманської міської ради від 17 вересня 2015 року № 4.10-74/6 «за виявлений героїзм, мужність, вірність і любов до Батьківщини та народу України, відстоювання територіальної цілісності держави ціною власного життя, присвоєно звання «Почесний громадянин м. Умань»». (посмертно).
Нагороджений медаллю громадської спілки «Асоціація ГО ветеранів, волонтерів і учасників АТО» «За оборону Волновахи» (посмертно).

Слонський Анатолій Володимирович

Дата та місце народження: 20 лютого 1975 р., м. Умань Дата та місце загибелі: 7 лютого 2015 р., с. Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область.

Звання: Старший солдат.
Посада: Водій.
Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.
Обставини загибелі: Загинув 7 лютого 2015 р. у районі Дебальцеве, відбиваючи танкову атаку на блокпосту №3 поблизу села Троїцьке (Попаснянський район).
Навчався в Уманській загальноосвітній школі №7, закінчив технікум механізаці. У 1993 - 1994 рр. пройшов строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. Учасник Революції Гідності, активист Уманської Самооборони. У серпні 2014 р. призваний до ЗСУ за мобілізацією (як доброволець).
Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та донька.
Місце поховання: м. Умань, кладовище «Нова Умань»
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 6, ряд 8, місце 13.

НАГОРОДИ

Орден За мужність III ступеня (посмертно).
Почесна відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
17 вересня 2015 р. нагороджений Почесною відзнакою «Почесний громадянин Умані» (посмертно).

Шлямар Ігор Олександрович

Дата та місце народження: 6 липня 1969 р., м. Умань, Черкаська область. Дата та місце загибелі: 25 травня 2015 р., с. Комишне, Станично-Луганський район, Луганська область.

Звання: Старшина.
Посада: Головний сержант взводу.
Підрозділ: 53-я окрема механізована бригада.
Обставини загибелі: Загинув 25 травня 2015 р. близько 12:00 на Луганщині біля кордону з РФ, на контрольованій Україною території, коли бойовики з автоматів розстріляли медичний автомобіль ЗСУ УАЗ-«таблетка», який із двома військовослужбовцями їхав з села Комишне (Станично-Луганський район) у село Сизе.
Місце поховання: м. Умань.
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 7, ряд 7, місце 3.

НАГОРОДИ

Орден За мужність III ступеня (посмертно).
Рішенням 74 сесії Уманської міської ради від 17 вересня 2015 року № 4.10-74/6 "за виявлений героїзм, мужність, вірність і любов до Батьківщини та народу України, відстоювання територіальної цілісності держави ціною власного життя, присвоєно звання «Почесний громадянин м. Умань»" (посмертно).

Миронюк Андрій Миколайович

Дата та місце народження: 12 липня 1975 р., м. Умань Дата та місце загибелі: 20 січня 2015 р., Донецький аеропорт.

Звання: Солдат.
Посада: Розвідник-кулеметник.
Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада (окрема розвідувальна рота).
Обставини загибелі: Загинув 20 січня 2015 р. під час бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька.
Військова операція: Оборона Донецького аеропорту.
Місце поховання: м. Маріуполь, Донецька область, Старокримське кладовище.
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 5, ряд 2, місце 37.

НАГОРОДИ

Орден За мужність III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Нагороджений відзнакою МОУ «Знак Пошани» (посмертно).

Кумановський Віктор Анатолійович

Дата та місце народження: 19 лютого 1975 р., м. Умань Дата та місце загибелі: 7 серпня 2014 р., смт Єсаулівка, Луганська область.

Звання: Солдат.
Підрозділ: Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів ДПСУ.
Обставини загибелі: Загинув 7 серпня 2014 р. під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Під час прориву колона потрапила під обстріл в районі смт Єсаулівка, Антрацитівський район, Луганська область.
Був тимчасово похований у братській могилі у полі у 3-х кілометрах на південний-захід від смт Єсаулівка. 23 листопада 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» (Чорний тюльпан) та привезений до м. Дніпропетровська. Впізнаний за тестами ДНК.
Військова операція: Бої за Довжанський.
Місце поховання: с. Хижня, Жашківський район, Черкаська область.
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 24.

НАГОРОДИ

Орден За мужність III ступеня (посмертно).

Алексейчук Владислав Володимирович (Елвіс)

Дата та місце народження: 18 липня 1977 р., м. Умань Дата та місце загибелі: 20 січня 2015 р., Донецький аеропорт.

Звання: Молодший сержант.
Посада: Навідник.
Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон).
Обставини загибелі: Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька під час прориву для евакуації поранених. Впізнаний за експертизою ДНК.
Військова операція: Оборона Донецького аеропорту.
Місце поховання: м. Умань, Черкаська область
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 5, ряд 1, місце 33.

НАГОРОДИ

Орден За мужність III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
Рішенням сесії Уманської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин м. Умань» (посмертно).
Нагороджений пам'ятною медаллю «Ніхто крім нас» 90 Окремого Аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 81 Окремої Аеромобільної бригади.
Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).

Качур Іван Іванович

Дата та місце народження: 11 вересня 1982 р., м. Умань Дата та місце загибелі: 16 серпня 2014 р., с. Хрящувате, Краснодонський район, Луганська область.

Звання: Старший сержант.
Посада: Навідник.
Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».
Обставини загибелі: Загинув 16 серпня 2014 р. під час виконання бойового завдання.
Місце поховання: м. Умань, Черкаська область (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 40.

НАГОРОДИ

Орден За мужність III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Рішенням 74 сесії Уманської міської ради від 17 вересня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин м. Умань» (посмертно).

Орлов Олег Юрійович

Дата та місце народження: 28 вересня 1991 р., м. Умань Дата та місце загибелі: 23 липня 2014 р., с. Червона зоря, Шахтарський район, Донецька область

Звання: Молодший сержант.
Посада: Командир гармати.
Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада.
Обставини загибелі: Загинув 23 липня 2014 р. під час артилерійського обстрілу з боку російського кордону в районі прикордонного села Червона зоря, Донецька область.
Місце поховання: м. Умань, Черкаська область
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 5.

НАГОРОДИ

Орден За мужність III ступеня (посмертно).
Рішенням 74 сесії Уманської міської ради від 17 вересня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин м. Умань» (посмертно).

Кизило Андрій Олександрович (Орел)

Дата та місце народження: 2 травня 1993 р., м. Умань Дата та місце загибелі: 29 січня 2017 р., м. Авдіївка, Донецька область.

Звання: Майор (посмертно).
Посада: Заступник командира батальйону.
Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада.
Обставини загибелі: 29 січня 2017 року командуванню 1-го механізованого батальйону було поставлено бойове завдання розгорнути два спостережні пости перед передовими позиціями противника. О 4-й годині ранку штурмова група капітана Кизила в кількості 19 бійців, висуваючись на позиції для зайняття спостережних постів, виявила ворожу диверсійно-розвідувальну групу та вступила у вогневе зіткнення.
В результаті бою противник був вимушений відступити до своїх позицій. Під час відходу сил терористів розпочався артилерійській обстріл зі сторони противника. Капітаном було прийнято рішення зайняти взводний опорний пункт (ВОП) противника задля збереження життя і здоров'я військовослужбовців.
Під час зайняття взводного опорного пункту терористів розпочалось бойове зіткнення штурмової групи з переважаючими силами противника. Внаслідок бою противник зазнав втрат у кількості 20 терористів, одного бойовика «ДНР» взято в полон.
Після бойового зіткнення капітан А. Кизило організував оборону цього ВОП до підходу основних сил 1-го механізованого батальйону. Штурмова група відбила атаку противника, після чого зі сторони терористів знову розпочався артилерійський обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення артилерійського снаряду в окоп капітан Андрій Кизило загинув.
Сімейний стан: Залишилася дружина та син.
Місце поховання: м. Умань, Черкаська область
Портрет на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 9, ряд 6, місце 15.

НАГОРОДИ

Медаль За військову службу Україні
Герой України (посмертно).
Народний Герой України (посмертно).
Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Умані» (посмертно).
Наказом Міністра оборони України навічно зарахований до списків 1-ї навчальної роти ліцеїстів Київського військового ліцею імені Івана Богуна (посмертно).

Що важливо

Те, яким є і буде наше місто, якими символами і сенсами воно буде наповнене, залежить від мешканців, громади, чию волю повинна виконувати обрана на конкретний період часу місцева влада.

Саме люди ─ мешканці міста, громадськість мають право і повинні ініціювати перед владою, та вимагати від неї виконання волі народу.

Зокрема і про те, чи буде Умань містом ГЕРОЇВ-ЗЕМЛЯКІВ, чиї імена буде увічнено в громадських просторах, в назвах вулиць, шкіл, площ, парків ...