1 і 4 грудня під Верховною радою проходили масштабні протести ФОПів з усієї України. Підприємці вимагали, щоб парламент повністю скасував запровадження касових апаратів і пообіцяли, що акції будуть безстроковими. На тлі протестів Рада проголосувала за закон, яким відтермінували обов'язкову наявність касових апаратів до 2022 року. Прийнято ще ряд законів і актів, які мають захистити підприємців в час економічної корона кризи.
Серед тих, хто разом з однодумцями заявив про готовність відстоювати своє право жити і працювати в Україні, було немало уманчан. Про свою історію і враження від участі у всеукраїнській акції «SAVE ФОП» розповів Юрій Дробілко.
Мій батько продає риболовні снасті на базарі, мама здає в оренду приміщення магазину, брат тримає фітнес-клуб, дружина ― кав’ярню, я― надаю розважальні і розвиваючі послуги (батутний комплекс та ігроленд для дітей). Ми всі ФОПи, у нас мікробізнес. І таких як я в Україні понад 2 мільйони, а в Умані більше 4 тисяч. І всі ми розуміємо, що ці закони, які зараз розглядає влада, напряму визначають наше життя завтра. Тому байдужих немає. Адже мікробізнес — це крамничка на базарі, маленька кав’ярня, послуги, де річний оборот не перевищує 1 мільйон гривень. Та ви спробуйте ще той мільйон в умовах коронавірусної кризи заробити. А тут вводять РРО і повну фіскалізацію. Зрозуміло, що це вб’є нашу діяльність. І це не просто вимагалося ввести з 1 січня вдію РРО (реєстратор розрахункових операції або касовий апарат) — це відразу змінюватися б мали умови нашої діяльності, обліку, звітів, контролю тощо. Повірте, немає проблем з обліком. Кожен підприємець цінує кожну одиницю свого товару, адже купив його на власні кошти, але платити штрафи за кожну зіпсовану, втрачену одиницю ― неможливо. Теж саме і з готівкою ― вся вона проходить через касу, все обліковується, податки сплачуються вчасно. Нам немає сенсу приховувати прибуток, бо він значно нижчий допустимого порогу. Тим більше, зараз щодня все більше людей користуються картками для розрахунку. Тут взагалі немає жодної можливості щось приховати чи «накрутити». Тому у мікррбізнесу немає ніякої «чорної» бухгалтерії. Це не про нас, це бізнес зовсім іншого масштабу.
Якщо говорити про мій бізнес, я щомісяця сплачую фіксовані дві тисячі гривень податку незалежно від того, була в мене якась активність, надходження чи ні. Та ж сама ситуація і з найманими працівниками. Ти платиш людям заробітну плату і податок незалежно від того працювали ви чи ні, були клієнти, чи всі ховалися від коронавірусу. Якийсь час трималися на наших заощадженнях, а зараз ми змушені були звільнити найманих працівників. Працюємо самі ― стали на точки, обслуговуємо малочислених покупців і замовників. Але електронний «податковий кабінет» щомісяця вимагає сплати податку, на паузу він не стає. Штрафи і пені наростають з кожним днем. Та й за комунальні послуги ми платимо авансом, тобто наперед. Про які прибутки може йти мова.
Ми ж усі живемо в одному місті, знаємо один одного, тут не схитруєш. Але все це, як з’ясувалося, невідомо депутатам, які голосують за закони, що визначають наше, а не їхнє життя.
І от, щоб законотворці схаменулися, зупинили оці драконівські закони, люди з усієї України і зібралися в Києві. Аж коли нас стало багато ― нас помітили, до нас прислухалися, виходили до людей і говорили окремі депутати ВРУ, з’ясовували проблему, хоча б намагалися розібратися у ситуації. І таки почули ― відтермінували введення обов’язкових фіскальних РРО. Не відмінили, але хоча б відтермінували.
Я знаю, що в багатьох країнах світу мікробізнес, сімейний бізнес не оподатковується взагалі. Держава поважає самозайнятих людей і тих, які створюють робочі місця для інших. В Україні ж підтримують малий і середній бізнес ― вони зараз отримують певні привілеї від держави, не сплачують податки, у них є карантинні канікули. А от у ФОПів, мікробізнесу жодних привілеїв досі не було. Натомість нам намагалися запровадити тотальну фіскалізацію ― великі штрафи за найменші порушення.
Чим ще нам незручні оці запропоновані касові апарати — всі вони високої вартості, потребують спеціального обслуговування і догляду, програмного забезпечення, окремих людей, які будуть вести саме роботу з РРО. У ФОПа немає такої можливості ― він сам собі і бухгалтер, і товарознавець, і продавець. Великі фірми і компанії можуть безболісно дозволити собі найняти бухгалтерів, менеджерів, програмістів, які консультуватимуть багато точок. І це нормально. Але для мікропідприємця треба створити умови, щоб він міг сам працювати на себе і сплачувати в державу податки. Просто не заважати йому, не створювати перешкод.
Від того, що податківці або фіскали будуть контролювати закупку, облік і реалізацію малого підприємця виграють тільки великі корпорації. Там, де штучно розбивають один великий бізнес на десятки малих, аби уникнути оподаткування, там де 50% підакцизного товару (алкоголь, тютюн, пальне) проходить поза обліком ― ось де поле для фіскалів. Вбити мікробізнес легко, ви спробуйте подолати тіньовий бізнес «великих гравців».
От всі оці наші «болі» ми і намагалися донести до влади, до депутатів-законотворців. Аж коли 1 грудня зібралося 60 тисяч людей, а 4 грудня ― 100 тисяч, у Верховній раді щось почали думати. Там в колонах не було жодного політичного прапора, жодного лозунгу ― тільки вимога справедливого рішення щодо ФОПів.
Велика хода підприємців пройшла від Верховної Ради через Хрещатик і потім назад через Бесарабку по Інститутській знову до Верховної Ради. Колона перекрила рух центром столиці. Не помітити нас було просто неможливо.
Не можу передати, як приємно було зустріти уманчан! Ми, коли побачили транспарант «Умань», відразу приєдналися до наших. Далі йшли разом. Ми поїхали до Києва компанією з восьми осіб, інші приїздили легковими автівками забираючи всіх охочих. Львів’яни замовили декілька великих автобусів. Всі діставалися столиці як могли, згуртувалися через соціальні мережі. В колоні були дуже хороші настрої. Всі ― однодумці, всі прийшли виборювати своє право на роботу і на життя. Тому з повагою ставилися один до одного. Тому дуже раділи, коли до нас виходили спілкуватися депутати, розпитували, з’ясовували, записували. Виявляється, більшість з них взагалі не розбиралася, що там за закон, чому там ФОПи бунтують. Шкода. Натомість від оргкомітету депутатам підприємці подали і ряд поправок до закону і свої законопроекти. Нам обіцяли, що їх вивчать, проаналізують, використають у новій редакції закону. Власне, ми сповнені надії, що відтермінування застосування фіскальних РРО, ряд законів і положень спрямованих на пом’якшення коронавірусного навантаження на малий, середній і великий бізнес, які вже прийняті, ― це наслідок нашої протестної активності.
