Передвиборна агітація
Про глобальні питання місцевої політики, «ідеального» депутата та важливість усвідомленого вибору розповідає секретар Уманської міської ради VII скликання Людмила Кирилюк.
Людмила Кирилюк має «політичний» досвід з 2002 року, коли ще будучи студенткою УДПУ була залучена до участі у виборах в якості волонтера і агітатора. Саме тоді вона особисто познайомилася з лідеркою партії «Батьківщина» (БЮТ) Юлією Тимошенко. Політикиня справила на студентку доволі сильне враження і головне, Людмила поділяла партійні погляди та переконання, тому 2005 року вступила до партії «Батьківщина». Саме тоді в Умані формувалася політична сила БЮТ і з того часу почалася робота Людмили Кирилюк в політиці на місцевому рівні.
фото з архіву Людмили Кирилюк
― 2006 року я була обрана депутатом міської ради і секретарем Уманської міської ради, ―розповідає Людмила. ―Тоді в Україні я і Олесь Довгий (Київська міська рада) були наймолодшими секретарями. Мені виповнилося 25 років і я розуміла, що це надзвичайно відповідальна робота.
Вас називали позаочі «уманська Тимошенко». Ви реально були дуже подібні до лідерки партії навіть енергетикою і не змінювали політичних орієнтацій. Як так сталося, що у 2020 році Ви не в «Батьківщині»?
― Дійсно, Юлію Володимирівну можна любити-не любити, ставитись до неї порізному. Але не поважати її, як політика, непересічну особистість, сильну жінку, неможливо. Вона мені дійсно дуже імпонувала. Але, сьогодні, на жаль, склалася така ситуація, що всі ми, «старі» партійці, м’яко кажучи дуже розчаровані діями Ю.Тимошенко. У 2020 році місцеві партійні організації «Батьківщини» продали як франшизу. Ми, в Умані як могли цьому опирались, але зв’язки і фінансові можливості депутата Верховної ради грають більшу роль на сьогоднішній день, ніж принципові засади або засади людяності чи справедливості. Тому, сталося як сталося: за один вечір було змінено керівника партійної організації нашого міського осередку. Потім я з’ясувала, що таке саме сталося на всьому 200 виборчому окрузі. Рішенням політради партії по всіх місцевих осередках округу головами місцевих осередків стали люди близькі до одіозного нардепа, його помічники і консультанти. Часто навіть не місцеві люди. Зараз ми вже побачили, що багато партій «поторгували» своїм брендом і партійними осередками на місцях. Це дуже прикро. Це підкреслює те, що політикум зверху і донизу прогнив. Немає ніяких ідеологій, немає напрямку, яких дотримувалися партійні організації. Єдина лінія, якої вони тримаються — це фінанси і особисті кулуарні, бізнесові проекти чи інші стосунки. Так сталося і з Уманською міською організацією. Сталося те, що називається «політичним рейдерством». Зрозуміло, що жоден зі справжніх партійців, жоден патріот України не буде підтримувати олігархізацію партії і співпрацювати з народним депутатом, який голосував за диктаторські закони «16 січня», зневажає учасників АТО і героїв Майдану. Тому я прошу уманчан в кабінці для голосування уважно читати бюлетені і дивитися хто там в списках. Це не та «Батьківщина», яку ви знаєте і підтримуєте. Це зовсім інші люди і багато з них не має до Умані жодного стосунку.
― Як людина з 10-річним досвідом роботи секретарем міської ради, що Ви можете сказати про те, яким би мав бути, на вашу думку, якісний склад ради? Чи важливо, щоб це були люди, які живуть і працюють в Умані?
― На мою думку, до місцевих, зокрема міських рад, повинні балотуватися люди, які повинні вболівати за місто, знати його життя зсередини і перейматися проблемами мешканців територіальної громади. Люди їх повинні знати і довіряти їм. Адже депутат міської ради ― це, в першу чергу, «місток» між пересічними городянами, виборцями і владою. Депутат є представником влади, але він залишається мешканцем міста, захищає інтереси своїх сусідів, колег по роботі, він постійно має бути в контакті зі своїми виборцями ― уманчанами, які його обрали і захищати їх інтереси. Тому напередодні місцевих виборів, я повторюся, але ще раз попрошу уважно читати партійні списки і віддати свої голоси саме за уманчан, людей яких ви знаєте, поважаєте, яким ви довіряєте.
Вони спецрейсом приїдуть на сесію, проголосують, як накаже їм «лідер» з Києва і поїдуть. А ми з вами залишимося тут з дефіцитом в бюджеті, непрофінансованими міськими програмами і ще цілим рядом питань, які часто треба вирішувати терміново.
― Ви це говорите гіпотетично, образно чи є якісь реальні приклади?
― На жаль, ми маємо такий приклад в роботі вже цього складу Уманської міської ради VII скликання. Кожен бажаючий може подивитися на офіційному сайті Уманської міської ради як працювали депутати. Так депутати з фракції «Відродження » Ірина Левенець (помічник-консультант народного депутата, проживає в місті Київ) та Віталій Олійник за останні два-три роки жодного разу не були на сесіях міської ради. У 2020 році у нас було 11 сесій, то і тут вони жодної не відвідали. Хоча якщо пригадати, то у 2020 році у нас були надзвичайно важливі питання, які треба було вирішувати депутатам терміново.
фото з архіву Людмили Кирилюк
Скажімо, перерозподіл міського бюджету для виділення коштів у фонд протистояння COVID-19. А їх не було, бо їм байдуже що тут в Умані робиться, які проблеми в уманчан, які клопоти. І таких нагальних питань у місцевих депутатів є дуже багато. Місто не може, не повинно бути заручниками депутатів, які знаходяться хтозна-де, на «ручному» управлінні якогось одного господаря.
― Яким, на Вашу думку, має бути склад міської ради, щоб вона була максимально дієвою?
― Зараз є такий тренд в соціальних мережах з гірким, як на мене, змістом: «Тільки я один з усіх моїх знайомих не балотуюся в депутати». Роль депутатів чомусь знецінена до смішного. А насправді — це дуже відповідальна місія і не можна обирати за принципом: «а давай, проголосуємо, от смішно буде як виграє». Не можна так легковажно ставитися до вибору. Кожен депутат працює з виборцями, працює в якійсь комісії, вивчає документи, готує проекти рішень. Це не просто ходити «руку підіймати». Це дуже кропітка, рутинна і, майте на увазі ― не оплачувана робота, пільг теж немає. Це не Народний депутат. Від того, наскільки відповідальним і старанним буде кожен депутат залежить і робота всієї ради.
― Який він «ідеальний» депутат міської ради?
― Це, в першу чергу, повинен бути уманчанин, який має перейматися життям міста. Це має бути людина, яку шанують і поважають. Він сам має бути активним, свідомим, соціально активним. Якщо бізнесмен ― то сплачувати податки і платити офіційну заробітну плату. Любити місто, знати його і бачити перспективу розвитку. Мати життєвий досвід і чіткі переконання. Якщо це молода людина, то має бути з креативним підходом до вирішення стандартних проблем, небайдужа. І в складі міської ради не важливо, на мою думку, яка партія. Тут повинна бути одна партія — тих, хто любить Умань. Саме за таких людей я пропоную голосувати, пам’ятаючи, що ми варті тієї влади, яку обираємо. Тому обираймо найдостойніших
